« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 283—296

УДК 355.4(470:477)”2014/2024″:355.1-053.18″364″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.283

ВТРАТИ ПОБРАТИМІВ НА ПОЛЯХ БИТВ З РАШИСТСЬКИМИ АГРЕСОРАМИ: ЕМОЦІЇ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН І ДІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ

КІЛАР Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3360-513X
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anastasiakilar@gmail.com

Анотація. Розглянуто загибель українських воїнів з досвіду його побратимів. Зосереджено увагу на трьох ключових етапах: момент загибелі воїна (емоції, переживання побратимів, реагування на подію в моменті); евакуація полеглих/важкопоранених, бійців; вивезення тіл/решток тіл полеглих бійців з поля бою.

Хоча російсько-українська війна триває вже 10 років, суспільство, як і воїни, досі вчаться давати раду із цим трагічним досвідом. Досвід втрати актуальний і досі, адже війна росії проти України триває, і з 2022 року перейшла у фазу повномасштабної, тим самим збільшуючи кількість загиблих воїнів на фронті. Це і визначає актуальність нашої теми. Мета статті висвітлити емоції, переживання від досвіду втрати побратимів на фронті, а також описати етапи від моменту загибелі українського воїна до транспортування його тіла до рідних. Об’єктом дослідження є український воїн в період від початку російсько-української війни у 2014 році й по сьогодення, а предметом смерть побратимів українського воїна. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, який суттєво розширює межі дослідницьких перспектив. Ключову роль у вивченні цього питання є усна історія як джерело і метод. Територія дослідження охоплює всю сучасну територію України. Хронологічні межі дослідження: від початку російсько-української війни у 2014 році — і по нині (включно із періодом повномасштабного вторгнення росії в Україну після 24 лютого 2022 р.). Джерельною базою роботи стали опубліковані та неопубліковані усноісторичні джерела, періодичні видання, засоби масової інформації, монографії, матеріали польових досліджень.

Ключові слова: російсько-українська війна, загибель, смерть, евакуація, воїни, волонтери, ЗСУ.

Надійшла 9.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Криштопа О., Каліновська О. Про мертвих, живих і ненароджених. Герої (не)війни. Харків, 2016. 300 с.
  • 2. Коваль Р. Побратима мого зачепила куля вражая. Київ, 2023. 160 с.
  • 3. Харченко Г. Щоденник артилериста. Харків, 2019. 284 с.
  • 4. Терен О. Історія впертого чоловіка: повість. Харків, 2023. 208 с.
  • 5. Мулько А. Інформація на межі держтаємниці: Буданов назвав чисельність Сил оборони України. Telegraf. 17.12.2023. URL: https://telegraf.com.ua/ukr/ukrai­na/2023-12-17/5823000-informatsiya-na-mezhi-derzhtaemnitsi-budanov-nazvav-chiselnist-sil-oboroni-ukraini (дата звернення 29.01.2024).
  • 6. «Не менше 30 тисяч»: Книга пам’яті підрахувала загиблих українських воїнів з початку великої війни. ІНФОГРАФІКА. Новинарня. 14.11.2023. URL: https://novynarnia.com/2023/11/14/knyga-pamyati-22-23/ (дата звернення 29.01.2023).
  • 7. Стулень К. «Тому що війна триває»: на Михайлівському монастирі відкрили оновлену Стіну пам’яті загиблих на Донбасі. ФОТО, ВІДЕО. Новинарня. 20.08.2020. URL: https://novynarnia.com/2020/08/ 20/stina2020/ (дата звернення 29.01.2024).
  • 8. Загребельний В., Беккер О. Війна народжує нові традиції вшанування загиблих захисників України. Ар­міяInform. 20.10.2022. URL: https://armyinform.com.ua/2022/10/20/vijna-narodzhuye-novi-trady­cziyi-vshanuvannya-zagyblyh-zahysnykiv-ukra­yi­ny/ (да­та звернення 29.01.2024).
  • 9. Зеленський вперше назвав кількість загиблих бійців ЗСУ. Що ще він розповів на пресконференції. BBC News Україна. 25.02.2024. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c3ge83ndpxzo (дата звернення 04.03.2024).
  • 10. Несподівано (feat. Три Троянди). Youtube. 04.07.2023. URL: https://www.youtube.com/watch?v=AMW_BS­p­zf­EQ (дата звернення 29.01.2024).
  • 11. Медведенко Л. Як допомогти ветеранам пережити втрату побратима на війні. АрміяInform. 11.10.2023. URL: https://armyinform.com.ua/2023/10/11/yak-dopomogty-veteranam-perezhyty-vtratu-pobratyma-na-vijni/ (дата звернення 30.01.2024).
  • 12. Менів А. Біль, що не описати словами: Назарій Кішак про смерть побратима Олега Койляка. Пік. Прикарпатська інформаційна корпорація. 18.04.2023. URL: https://pik.net.ua/2023/04/18/bil-shho-ne-opy­saty-slovamy-nazarij-kishak-pro-smert-pobratyma-olega-kojlyaka/ (дата звернення 30.01.2024).
  • 13. «Мій побратим помер у мене на руках»: нацгвардієць, який служить у Чернівцях про бої у Бахмуті. МБ: Молодий Буковинець. 13.05.2023.. URL: https://mol­buk.ua/news/285398-mii-pobratym-pomer-u-mene-na-rukakh-nacgvardiiec-iakyi-sluzhyt-u-cher­nivciakh-pro-boi-u-bakhmuti.html (дата звернення 30.01.2024).
  • 14. Подобна Є. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів. Київ: Люта Справа, 2018. 346 с.
  • 15. Деякі питання забезпечення вилучення, передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України від 17 червня 2022 року. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-2022-%D0%BF#Text (дата звернення 30.01.2024).
  • 16. «Пообіцяв мертвим забрати їх додому» — пошуковець Олексій Юков. Hromadske. 21.01.2024. URL: https://hromadske.ua/posts/poobicyav-mertvim-zabrati-yih-dodomu-poshukovec-oleksij-yukov (дата звернення 29.01.2024).
  • 17. Ковалевська Є. Вантаж 200: хто доставляє додому тіла загиблих українських військових. BBC News Україна. 30.06.2022. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/fea­tures-61975817 (дата звернення 30.01.2024).
  • 18. Савоскіна К. «Наші повертаються зі щитом або на щиті». Як «Вантаж 200» перетворився на проєкт «На щиті». Hromadske. 25.08.2022. URL: https://hromadske.ua/posts/nashi-povertayutsya-zi-shitom-abo-na-shiti-yak-vantazh-200-peretvorivsya-na-proyekt-na-shiti (дата звернення 30.01.2024).
  • 19. «Найважче — це коридори пошани»: історія волонтера місії «На щиті», який перевозить тіла полеглих захисників. Суспільне Новини. 04.09.2023. URL: https://suspilne.media/565115-najvazce-ce-koridori-posani-istoria-volontera-misii-na-siti-akij-perevozit-tila-poleglih-zahisnikiv/ (дата звернення 30.01.2024).
  • 20. Шлях додому. Як шукають загиблих військових — репортаж. Суспільне Новини. 10.09.2023. URL: https://suspilne.media/566607-slah-dodomu-ak-proekt-na-siti-sukae-zagiblih-vijskovih-reportaz-suspilnogo/ (дата звернення 30.01.2024).
  • 21. Мигаль М. Україна повернула тіла 77 загиблих героїв. Главком. 26.01.2024. URL: https://glavcom.ua/country/incidents/ukrajina-povernula-tila-77-zahiblikh-herojiv-982574.html (дата звернення 30.01.2024).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »