Архів
2012 рік, випуск 3 переглянути»
Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 1-264 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2024. № 3 (177). С. 483-??? DOI... переглянути»
2009 рік, випуск 1-2 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 651—662

УДК 730.01.071.1(477)М.Дзидра”1940/1960”

DOI https://doi.org/10.15407/

СКУЛЬПТУРНИЙ ДОРОБОК МИХАЙЛА ДЗИНДРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1940‑х — ПОЧАТКУ 1960‑х рр.

КИКТА Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-1166-5462
  • викладач відділу скульптури,
  • Львівський державний коледж
  • декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша,
  • Контакти: e-mail: sculptorromankykta@gmail.com

Анотація. Метою статті є характеристика образно-пластичних особливостей скульптурних творів М. Дзиндри раннього періоду творчості другої половини 1940‑х — початку 1960‑х рр. та з’ясування їхнього значення в еволюції творчого методу майстра.

Відомий як автор «пластично-асоціативних» робіт, скуль­п­тур «абстрактної вільної форми» й «пластично-архітектурних форм» на ранніх етапах творчості М. Дзиндра створив фігуративні композиції, що всотували львівські міжвоєнні мистецькі традиції й, водночас, унаочнили самобутність обдарування митця. Датовані другою половиною 1940‑х — початком 1960‑х рр., згодом знищені М. Дзиндрою і відомі лише за світлинами, вони досі не стали предметом окремих наукових досліджень, що істотно збіднює уявлення про творчу еволюцію митця і що становить актуальність нашого дослідження.

На матеріалі мистецтвознавчого аналізу скульптурних творів доведено, що особливістю художніх стратегій скульптора 1950‑х — початку 1960‑х рр. стали поступова відмова від міметичних принципів, пошуки власної художньої мови, різноманітність пластичних рішень, певна втрата образно-пластичної цілісності, робота на межі фігуративності та абстракції, звернення до кубістичного формотворення.

Методологічну основу розвідки становлять принципи системно-синергетичного та герменевтичного підходів, застосування порівняльно-історичного, історико-біографічного, стилістичного, мистецтвознавчого методів аналізу.

Ключові слова: рання творчість Михайла Дзиндри, академічні міметичні художні принципи, експресія, узагальнення, пластичні контрасти, навколопредметний простір, абстракція, кубістичне формотворення.

Надійшла 24.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Соловій Ю. Будьте знайомі: Михайло Дзиндра. Про речі більші, ніж зорі. Мюнхен: Сучасність, 1978. С. 29—33.
  • 2. Бойчук Б. Ліс скульптур Михайла Дзиндри. Свобода. 1973. № 192. С. 4.
  • 3. Федишин І. Скульптор Михайло Дзиндра. Сучасність. 1972. № 1 (133). С. 113—114.
  • 4. Гординський С. Мистецтво української еміграції.Свято­слав Гординський про мистецтво. Упор. Х. Березовська. Львів: АПРІОРІ, 2015. С. 376—380.
  • 5. Певний Б. Між інтеграцією та сегрегацією. Майстри нашого мистецтва. Нью-Йорк: Українська вільна академія наук в США; видавнича група «Сучасність», 2005. С. 381—394.
  • 6. Кейван І. Українські митці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль: Clio Editions, 1996. 226 c.
  • 7. Скульптура Михайла Дзиндри: каталог творів виставки в Львівській картинній галереї (квітень — травень 1995 року). Вступ. ст. Є. Шимчук. Флорида; Львів: Шлях Перемоги, 1995. 16 с.
  • 8. Скульптура Михайла Дзиндри: каталог-моногра­фія. Упор. Б. Мисюга. Львів: Лілея-НВ, 2001. 343 с.
  • 9. Космолінська Н. Музей — у подарунок Львову. Галицька брама. 2005. № 124—126. С. 30—31.
  • 10. Волощак Ю. Брати Дзиндри родом із Демні. Галицька брама. Львів: Центр Європи, 2013. Ч. 10—12. С. 19—23.
  • 11. Круп’як Ю.І. Михайло Дзиндра: невідоме ім’я в сучасній українській скульптурі. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2013. Вип. 28. С. 88—93.
  • 12. Дзиндра С. Архітектоніка у творчості Михайла Дзиндри. Обра­зотворче мистецтво. 2023. № 1—2. С. 48—49.
  • 13. Будьмо знайомі — Михайло Дзиндра: скульптура, графіка. До 90­річчя з дня народження. Упор. С. Дзин­дра. Львів: б. в, 2010. 76 с.
  • 14. Дзиндра С. Довга дорога додому. Львів: Прос­тір­М, 2021. 84 с.: іл.
  • 15. Історія українського мистецтва: у 5-ти тт. Гол. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Т. 5: Мистецтво ХХ ст. Київ: НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2007. 1048 с.
  • 16. Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940—1970 років: поліваріантність художнього досвіду. Львів: Кальварія, 2015. 280 с.
  • 17. Голубець О. Магія третього виміру. Скульптурна пластика кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Львів: Колір ПРО, 2020. 143 с.
  • 18. Каталог мистецької виставки в м. Реґенсбургу та реґенсбурської округи 1947 року. Реґенсбург: б. в., 1947. 51 с.
  • 19. Cassirer E. The Philosophy of Symbolic Forms. Volume 1: Language. London: Taylor & Francis, 2020. 398 p.
  • 20. Соловій Ю. Поп-мистецтво — найновіше мистецтво? Про речі більші, ніж зорі. Мюнхен: Сучасність. С. 189—204.
Наші автори
Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »