« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 651—662

УДК 730.01.071.1(477)М.Дзидра”1940/1960”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.651

СКУЛЬПТУРНИЙ ДОРОБОК МИХАЙЛА ДЗИНДРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1940‑х — ПОЧАТКУ 1960‑х рр.

КИКТА Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-1166-5462
  • викладач відділу скульптури,
  • Львівський державний коледж
  • декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша,
  • Контакти: e-mail: sculptorromankykta@gmail.com

Анотація. Метою статті є характеристика образно-пластичних особливостей скульптурних творів М. Дзиндри раннього періоду творчості другої половини 1940‑х — початку 1960‑х рр. та з’ясування їхнього значення в еволюції творчого методу майстра.

Відомий як автор «пластично-асоціативних» робіт, скуль­п­тур «абстрактної вільної форми» й «пластично-архітектурних форм» на ранніх етапах творчості М. Дзиндра створив фігуративні композиції, що всотували львівські міжвоєнні мистецькі традиції й, водночас, унаочнили самобутність обдарування митця. Датовані другою половиною 1940‑х — початком 1960‑х рр., згодом знищені М. Дзиндрою і відомі лише за світлинами, вони досі не стали предметом окремих наукових досліджень, що істотно збіднює уявлення про творчу еволюцію митця і що становить актуальність нашого дослідження.

На матеріалі мистецтвознавчого аналізу скульптурних творів доведено, що особливістю художніх стратегій скульптора 1950‑х — початку 1960‑х рр. стали поступова відмова від міметичних принципів, пошуки власної художньої мови, різноманітність пластичних рішень, певна втрата образно-пластичної цілісності, робота на межі фігуративності та абстракції, звернення до кубістичного формотворення.

Методологічну основу розвідки становлять принципи системно-синергетичного та герменевтичного підходів, застосування порівняльно-історичного, історико-біографічного, стилістичного, мистецтвознавчого методів аналізу.

Ключові слова: рання творчість Михайла Дзиндри, академічні міметичні художні принципи, експресія, узагальнення, пластичні контрасти, навколопредметний простір, абстракція, кубістичне формотворення.

Надійшла 24.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Соловій Ю. Будьте знайомі: Михайло Дзиндра. Про речі більші, ніж зорі. Мюнхен: Сучасність, 1978. С. 29—33.
  • 2. Бойчук Б. Ліс скульптур Михайла Дзиндри. Свобода. 1973. № 192. С. 4.
  • 3. Федишин І. Скульптор Михайло Дзиндра. Сучасність. 1972. № 1 (133). С. 113—114.
  • 4. Гординський С. Мистецтво української еміграції.Свято­слав Гординський про мистецтво. Упор. Х. Березовська. Львів: АПРІОРІ, 2015. С. 376—380.
  • 5. Певний Б. Між інтеграцією та сегрегацією. Майстри нашого мистецтва. Нью-Йорк: Українська вільна академія наук в США; видавнича група «Сучасність», 2005. С. 381—394.
  • 6. Кейван І. Українські митці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль: Clio Editions, 1996. 226 c.
  • 7. Скульптура Михайла Дзиндри: каталог творів виставки в Львівській картинній галереї (квітень — травень 1995 року). Вступ. ст. Є. Шимчук. Флорида; Львів: Шлях Перемоги, 1995. 16 с.
  • 8. Скульптура Михайла Дзиндри: каталог-моногра­фія. Упор. Б. Мисюга. Львів: Лілея-НВ, 2001. 343 с.
  • 9. Космолінська Н. Музей — у подарунок Львову. Галицька брама. 2005. № 124—126. С. 30—31.
  • 10. Волощак Ю. Брати Дзиндри родом із Демні. Галицька брама. Львів: Центр Європи, 2013. Ч. 10—12. С. 19—23.
  • 11. Круп’як Ю.І. Михайло Дзиндра: невідоме ім’я в сучасній українській скульптурі. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2013. Вип. 28. С. 88—93.
  • 12. Дзиндра С. Архітектоніка у творчості Михайла Дзиндри. Обра­зотворче мистецтво. 2023. № 1—2. С. 48—49.
  • 13. Будьмо знайомі — Михайло Дзиндра: скульптура, графіка. До 90­річчя з дня народження. Упор. С. Дзин­дра. Львів: б. в, 2010. 76 с.
  • 14. Дзиндра С. Довга дорога додому. Львів: Прос­тір­М, 2021. 84 с.: іл.
  • 15. Історія українського мистецтва: у 5-ти тт. Гол. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Т. 5: Мистецтво ХХ ст. Київ: НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2007. 1048 с.
  • 16. Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940—1970 років: поліваріантність художнього досвіду. Львів: Кальварія, 2015. 280 с.
  • 17. Голубець О. Магія третього виміру. Скульптурна пластика кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Львів: Колір ПРО, 2020. 143 с.
  • 18. Каталог мистецької виставки в м. Реґенсбургу та реґенсбурської округи 1947 року. Реґенсбург: б. в., 1947. 51 с.
  • 19. Cassirer E. The Philosophy of Symbolic Forms. Volume 1: Language. London: Taylor & Francis, 2020. 398 p.
  • 20. Соловій Ю. Поп-мистецтво — найновіше мистецтво? Про речі більші, ніж зорі. Мюнхен: Сучасність. С. 189—204.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »