« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 663—669

УДК 811.161.2’28:398

DOI https://doi.org/10.15407/

МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ АРХЕТИПНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ДОТРИМАННЯ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ

КОВАЛЕНКО Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7810-1982
  • докторка філологічних наук,
  • професорка кафедри української мови,
  • Кам’янець-Подільський національний
  • університет імені Івана Огієнка,
  • вул. І. Огієнка, 61, 32302, м. Кам’янець-Подільський, Україна,
  • Контакти: e-mail: ndm.kovalenko@gmail.com

Анотація. В основі розуміння важливості дотримання поколіннями обрядових дій, елементів звичаїв, традицій є давні пере­ко­нання та знання етносу про закони земного життя, прагнення щастя, захисту Всесвіту і Бога.

 Фразеологічні одиниці здатні закодовано відображати національну свідомість, характер, матеріальну та духовну культуру.

Актуальність розвідки зумовлена необхідністю етно­лінг­вістичних досліджень різновидів відображення етнокультури нації засобами мовних одиниць.

Мета дослідження — визначити, як форма вираження фразеологізмів української мови відображає ставлення етносу до дотримання звичаїв, традицій, моральних норм, правил поведінки.

Об’єктом обрано сталі народні вирази, що відображають архетипне уявлення про поняття «за звичаєм, традицією» з увагою до супровідних слів та компонентів.

Предмет дослідження — семантичні й емотивні можливості фразеологізмів, риси уснорозмовності й територіальності, особливості поєднання їхніх компонентів у творенні образності та ін.

Ключові слова: говір, лексема, діалектизм, фразеологічна одиниця, звичай, традиція, обряд.

Надійшла 10.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. Київ, 1989. 132 с.
  • 2. Кононенко В.І. Мова. Культура. Стиль. Київ; Івано-Франківськ, 2002. 460 с.
  • 3. Голянич М. Мовний портрет села Тюдів. Івано-Франківськ, 2018. Т. 1: А—М. 1000 с.
  • 4. Гриценко П.Ю.Інформаційний простір діалектного тексту. Діалекти в синхронії та діахронії: текст як джерело лінгвістичних студій. Київ, 2015. С. 100—118.
  • 5. Словник української мови. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. І— ХІ.
  • 6. Говірки Чорнобильської зони. Тексти. Київ, 1996. 358 с.
  • 7. Делюсто М. Українська наддунайська говірка: збірник діалектних текстів. Ізмаїл, 2016. 196 с.
  • 8. Аркушин Г.Л. Голоси з волинського Полісся. Тексти. Луцьк, 2010. 542 с.
  • 9. Аркушин Г.Л. Українські говірки Підляшшя: сучасне усне мовлення. Луцьк, 2022. 196 с.
  • 10. Бабич Г.Д. «Сила Божа» в народній фразеології. Урок української. 2002. № 2. С. 28—29.
  • 11. Миголинець О.Ф., Пискач О.Д. Українські закарпатські говірки. Тексти. Ужгород, 2004. 400 с.
  • 12. Руснак Н., Гуйванюк Н., Бузинська В. Буковинські говірки: хрестоматія діалектних текстів. Чернівці, 2006. 383 с.
  • 13. Лєснова В.В. Говірки Східної Слобожанщини: збірник діалектних текстів. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 304 с.
  • 14. Мартинова Г.І., Денисенко З.М., Щербина Т.В. Говірки Південної Київщини: збірник діалектних текстів. Черкаси, 2008. 370 с.
  • 15. Глуховцева К.Д., Лєснова В.В., Ніколаєнко І.О. Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти. Луганськ, 2011. 424 с.
  • 16. Аркушин Г.Л. Голоси з Підляшшя. Тексти. Луцьк, 2007. 536 с.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »