« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 692—698

УДК 821.161.2.09ДенисюкІ.

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.692

ЛІТЕРАТУРНА РЕТРОСПЕКТИВА ІВАНА ДЕНИСЮКА: ДЕТЕКТИВНІ ПОШУКИ ЩОДЕННИКА САМОГУБЦЯ

ОНІШЕЧКО Христина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-9770-6332
  • аспірантка, Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  •  Контакти: e-mail: onishechkokhrystyna@gmail.com

Анотація. Представлена історія та історіографія наукового детективу: пошуки щоденника вчителя с. Стрілки в Галичині п. Супруна, життєпис якого, ймовірно, став безпосереднім поштовхом до написання ліричної драми І. Франка «Зів’яле листя» (1896). Досліджено рецепцію передмов збірки, які були предметом неодноразових дискусій у літературознавчих колах. Охарактеризовані передумови виникнення декадансу та його найпомітніші ознаки на прикладі французьких та українських представників модерного напряму, їхні головні ідеї. Мета дослідження полягає у тому, щоб оцінити літературознавче відкриття, яке здійснив Іван Денисюк завдяки своїй науковій ерудиції. Об’єктом дослідження є щоденник самогубця, а предметом — пошук та ґрунтовний аналіз зошита у науковій спадщині І. Денисюка, який заперечив містифікацію щоденника п. Супруна. Завдання статті — розглянути наукові розвідки львівського вченого про віднайдений «зшиток». Оскільки в літературознавстві досі не було висвітлено історії пошуку І. Денисюка щоденника самогубця, а також не проаналізовано на конкретних художніх творах стрижневі образи та події, які відображають реальні випадки з біографії Уляни Кравченко та зошита самовбивці, то актуальність статті цілком очевидна. Завдяки антиципації І. Денисюка наприкінці 80‑х років ХХ століття було віднайдено «поплямлений зшиток» п. Супруна. Позаяк це свідчить про високий методологічний рівень І. Денисюка, здійснивши систематичний аналіз та тлумачення знайденого щоденника згідно з науковими стандартами. Такий аналітичний підхід підвищив авторитет вченого та сприяв науковому прогресу. Методологічну основу статті складають описовий, біографічний та герменевтичний методи.

Ключові слова: Іван Денисюк, Уляна Кравченко, декаданс, щоденник самогубця, збірка «Зів’яле листя», культ краси, песимізм, індивідуалізм.

Надійшла 9.04.2024

Список використаних джерел

  • 1. Бодлер Ш., Беньямін В. Паризький сплін. Есе. Київ: Комубук, 2017. 368 с.
  • 2. Коцюбинський М. Твори: в 7 т. Київ: Наукова думка, 1975. Т. 4. 387 с.
  • 3. Франко І. Зівяле листє. Лірична драма. Львів: Накладом автора, з друкарні Інст. Ставропігійського, 1896. 112 с.
  • 4. Щурат В. Др. Іван Франко. Франкознавчі студії. Дрогобич: Вимір, 2001. Вип. 1. 256 с.
  • 5. Денисюк І. Медитації на розпуттях велелюдних «Зів’я­лого листя». Студії ліричної драми Івана Фран­ка «Зів’яле листя». Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. С. 5—8.
  • 6. Корнійчук В. «Який я декадент? (Василь Щурат і поезія «Зів’ялого листя»). «Мов органи у величному храмі…»: Контексти й інтертексти Івана Франка (порівняльні студії). Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. Вип. 8. 304 с.
  • 7. Гундорова Т. Літературність і поетичний гносис («Зі­в’яле листя» Івана Франка). Іван Франко. Зів’я­ле лис­тя: тексти, матеріали, дослідження. Львів, 2007. ­С. 223—245
  • 8. Франко І. Лист до Василя Лукича. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976—1986. Т. 50. 703 с.
  • 9. Франко І. Зів’яле листя: Лірична драма. Київ: З друкарні НТШ, 1922. Вид. 3. 74 с.
  • 10. Скупейко Л. «Нерівномірне темпо й повна випадковість» (з історії франкознавства 1880—1940 рр.). Слово і час. 2015. № 12. С. 29—41.
  • 11. Кравченко У. Спогади учительки. Коломия: Накладом «Заг. Книгозбірні», 1936. 314 с.
  • 12. Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці: у 3 т., 4 кн. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. Т. 1. Кн. 1. 432 с.
  • 13. Кравченко У. Вибрані твори. Київ: Держлітвидав УРСР, 1958. 498 с.
  • 14. Корнійчук В. Жанрова мозаїка «Зів’ялого листя». Ук­ра­­їнське літературознавство: Зб. наук. пр. Львів, 2006. Вип. 68. С. 51—63.
  • 15. Денисюк І., Корнійчук В. Невідомі матеріали до історії ліричної драми Івана Франка «Зів’яле листя». Записки НТШ. Праці філологічної секції. Львів, 1990. Т. 221. С. 265—282
  • 16. Денисюк І., Корнійчук В. Подвійне коло таємниць. Нові матеріали до історії «Зів’ялого листя». Дзвін. 1990. № 8. С. 126—133
  • 17. Корнійчук В. «Полумінне письмо на білих картах ліричної драми…» (відгомін “дневника” самогубця в житті й творчості Уляни Кравченко та Івана Франка). Київські полоністичні студії. Том ХХІХ: Іван Франко і польська культура. Київ: Університет «Укра­їна», 2017. С. 270—279
  • 18. Тихолоз Б. Ерос versus Танатос (філософський код «Зів’ялого листя»). Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. 89 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »