« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 686—691

УДК [[913:930.2]:2‑136.4/543.2](477.62)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.686

СИМВОЛІКА БРОНЗОВОЇ РУКИ САБАЗІЯ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ

ГАЛАЙЧУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. Наприкінці ХІХ ст. на території Катеринославської губернії виявлено бронзову руку. Ознаки знахідки чітко вказують на її належність до ритуальних предметів культу фригійського бога Сабазія. До сьогодні артефактів такого типу на теренах України більше не знайдено.

Єдиним спеціально присвяченим цій пам’ятці дослідженням є стаття Боріса Фармаковського за 1902 р. У 1904 р. Крістіан Блінкенберґ остаточно довів зв’язок таких рук із культом Сабазія. У 1983 р. побачив світ найбільш повний каталог сабазіанських бронзових рук з 96 предметів. Упродовж ХХ — поч. ХХІ ст. з’явилася достатня кількість праць, у яких були запропоновані різні підходи щодо тлумачення призначення, використання та символіки відповідних пам’яток. Саме наявність вказаних наукових досягнень зумовлює актуальність застосування нового підходу в дослідженні культового предмета з Українського Степу.

Метою статті є спроба на основі досягнень світової історіографії пояснити символіку сабазіанської руки з території України.

Методологічну основу дослідження забезпечує поєднання кількох методів. Для інтерпретації призначення та символіки рук Сабазія застосовано системно‑структурний аналіз, порівняльно‑історичний, типологічний, описовий і семантичний методи. На основі використання порівняльно‑історичного і типологічного методів окреслено перелік відповідних до теми наукових підходів, підготовлено їхні короткі огляди, показано цінність та оригінальність бачень тих чи інших авторів, представлено стан їхньої науковості.

Ключові слова: історія та археологія, духовна культура, вірування, бронзова рука, Український Степ, культ Сабазія, символіка ритуальних предметів, вотив, апотропей.

Надійшла 17.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Фармаковскій Б. Бронзовая вотивная ручка изъ Екатеринославской губ. Извѣстія Императорской Археологической Коммиссіи.1902. Вып. 3. С. 118—121.
  • 2. Berndt S. The hand gesture and symbols of Sabazios. Opuscula. Annual of the Swedish Institutes at Athens and Rome. 2018. Vol. 2. P. 151—168.
  • 3. Vermaseren M. Corpus Cultus Iovis Sabazii (CCIS), I The hands. Leiden: E.J. Brill, 1983. 48 p. LXXX pl.
  • 4. Blinkenberg Chr. Archäologische Studien. Kopenhagen; Leipzig, 1904. 128 s. IV Taf.
  • 5. Кобылина М. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первых веках н. э. Москва: Наука, 1978. 216 c.
  • 6. Корчак А. Бронзові культові руки римського часу з території України: походження та сакральне призначення (історіографія проблеми). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2021. Вип. 22. C. 9—27. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2021.22.3674
  • 7. Lusthaus D. Brązowa rączka wotywna z Myszkowa. Archeologia. 1947. T. I. S. 169—184.
  • 8. Lane E. Corpus Cultus Iovis Sabazii (CCIS), III Conclusions. Leiden; New York; København; Köln: E.J. Brill, 1989. 68 p.
  • 9. Küster E. Die Schlange in der griechischen Kunst und Religion. Gießen, 1913. 172 s.
  • 10. Aeliani. De natura animalium. Libri septemdecim. Jenae, 1832. 466 p.
  • 11. Pliny. Natural history. Vol. III. Lib. VIII—XI. Cambridge (Massachusetts): Harvard University Press, 1967. 616 p.
  • 12. Toynbee J. Animals in Roman Life and Art. Ithaca; New York: Cornell University Press, 1973. 432 p.
  • 13. Аристофан. Комедии; Фрагменты. Москва: Ладомир; Наука, 2008. 1033 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »