« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 679—685

УДК 82-343-3:398.5]:111.11(043.3)

DOI https://doi.org/10.15407/

МІФ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У НАУКОВІЙ ВІЗІЇ БЕРНАРА ЛЕ БОВ’Є ДЕ ФОНТЕНЕЛЯ

НАУМОВСЬКА Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9290-7843
  • докторка філологічних наук, доцентка,
  • завідувачка кафедри фольклористики
  • Навчально-наукового інституту філології,
  • Київський національний університет
  • імені Тараса Шевченка,
  • бульв. Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01601, Україна,
  • Контакти: e-mail: o.naumovska@knu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлити наукові погляди на міф та усну словесність загалом мислителя XVII—XVIII століть Бернара Ле Бов’є де Фонтенеля, який за глибиною суджень значно випередив свій час.

Предмет дослідження — студії Б. де Фонтенеля «Історія оракулів» (1687 р.) та «Про походження байок» (1724 р.), присвячені осмисленню міфів й особливостям їх творення з урахуванням психологічних і порівняльних аспектів. Попри те, що Б. де Фонтенель як прихильник прогресивності й раціоналізму обстоює позиції трактування «всієї давньої літератури» як «купи химер, мрій і забобонів», мислитель охоплює увагою значне коло проблем, пов’язаних із міфотворчістю. Надзвичайно важливою заслугою Б. де Фонтенеля в аспекті дослідження міфологічних текстів як фольклорних є його абсолютно новаторські висновки про особливості взаємозв’язку між психологією загалом і світобаченням; з’яву міфологічних уявлень, а, відповідно, мотивів і сюжетів; нараторські особливості оповідача та їхній вплив на текстотворення; наближення до осмислення постання варіативності творів через модифікаційні процеси, які відбуваються з творами, у діахронії; слушні міркування щодо первинності фольклорної творчості й вторинності авторської тощо.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів, вимог і концепцій, в т. ч. науково-біографічного, структурно-типологічного та методу конструктивного аналізу.

Ключові слова: Бернар Ле Бов’є де Фонтенель, міф, фольклор, сюжет, образ, мотив.

Надійшла 28.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. McKie Douglas. Bernard Le Bovier De Fontenelle, F. R. S., 1657—1757. Notes and Records the Royal Society Journal of the History of Science. 1957.Vol. 12. Issue 2. Pp. 193—200. URL: http://doi.org/10.1098/rsnr.1957.0009.
  • 2. Feldman Burton Richardson, Robert D. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 3. Fontenelle M. de (Bernard Le Bovier), Dale, Antonius van, Aphra, Behn. The History of Oracles, and the Cheats of the Pagan Priests. London: Printed by W. O. for Sam, 1699.
  • 4. Fontenelle В. Of the Origin of Fables. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 5. Voltaire. To M. De Fontenelle. Villars. 1720. Sept. 1. The Works of Voltaire, A Contemporary Version. The Dramatic Works. Vol. X. Part 1. New York: E.R. DuMont, 1901. URL: https://oll-resources.s3.us-east-2.amazonaws.com/oll3/store/titles/2240/Voltaire_0060-10_Bk.pdf.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »