« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 733—739

УДК [39-057.4(477)”19/20″:929]:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.733

НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ В НАУКУ: РАННІЙ ПЕРІОД ФОЛЬКЛОРИСТИЧНОЇ СПІВПРАЦІ ВАСИЛЯ СОКОЛА З ГРИГОРІЄМ ДЕМ’ЯНОМ     

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка, 
  • кафедра української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти:  е-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. Актуальність статті зумовлена тим, що цьогоріч для обидвох учених випадає ювілей — Григорієві Дем’яну було б 95, а Василеві Соколу виповнюється 70. Об’єктом дослідження запропонованоїпублікації стали наукові взаємостосунки цих фольклористів, а предметом дослідження — початковий етап наукової роботи В. Сокола, його нелегкий шлях до аспірантури в роки тоталітарного режиму радянської влади, а також перші кроки праці у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М.Т. Рильського Академії наук УРСР (з 3 лютого 1992 р. — Інститут народознавства НАН України). У розвідці авторка ставить перед собою мету — показати атмосферу, в якій доводилося жити й працювати в окупаційному режимі тим українцям, які обрали для себе бажання прислужитися національній культурі. По суті, для них була закрита дорога в науку, переслідувалися будь-які спроби виявити свою національну позицію чи висловити власну думку. Акцентовано на оцінці наукової праці фольклориста, яку дав Г. Дем’ян до 40-літнього ювілею В. Сокола, розкрито умови формування його світогляду, наукової та національної позицій, проаналізовано доробок із дослідження топонімічної прози, яку порушив фольклорист одним із перших в Україні. Як фаховий дослідник В. Сокіл уже на початку своєї діяльності чітко дотримувався вироблених наукових принципів, розробив критерії розмежування термінології неказкової прози, обґрунтував вживання варіантів найменувань, започаткував жанрову класифікацію, виділив головні тематичні цикли та мотиви. Для підготовки публікації послужили статті, надруковані в місцевій пресі, а також матеріали з родинного архіву. Застосовано методи дослідження: біографічний, статистичний, хронологічний, системний.

Ключові слова: фольклор, легенди й перекази, експедиція, дослідник, публікації, національна культура.

Надійшла 1.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. Родина вчених-фольклористів. Визвольний шлях. 2004. Кн. 4. С. 119—122.
  • 2. Павлюк С. Велична місія вченого. Народознавчі зошити. 2014. № 4. С. 639—641.
  • 3. Коваль Г.В. Сокіл Василь Васильович. Українська фольклористична енциклопедія. Керівник проекту, наук. ред., упорядник Василь Сокіл. Львів, 2018. С. 675—677.
  • 4. Мушкетик Л. Сокіл Василь Васильович. Українська славістична фольклористика (ХІХ — початок ХХІ сто­ліття). Енциклопедичний словник. Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. С. 240—241.
  • 5. Дмитренко М. Українська фольклористика початку ХХІ століття: Тенденції розвитку. Персоналії. Монографія. Житомир: Рута, 2024. 676 c.
  • 6. Фольклорні матеріали з отчого краю. Зібрали Василь Сокіл та Ганна Сокіл. У ноти завела Лариса Лукашенко. Львів: Інститут народознавства, 1998. 616 с.
  • 7. Сокіл В., Сокіл Г., Коваль Г., Сокіл-Клепар Н. З-під Ма­ківки в науку. Життя і діяльність Григорія Дем’яна. Львів, 2024. С. 338—339.
  • 8. Ковальчук М.І. Біля живих джерел. Народна творчість та етнографія. 1980. № 5. С. 84—85.
  • 9. Оркуш М., Твердовська М. Фольклор Прикарпаття. Радянське слово. Дрогобич, 1983. 27 серпня.
  • 10. Дем’ян Г. Не лякавсь карпатський Сокіл «орлів» із КГБ. За вільну Україну. 1994. 11 жовтня.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »