« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 777—785

УДК 929:398Гнідич(477.72)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.777

ПАВЛО ГНІДИЧ: НАУКОВА ПОСТАТЬ І ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА СПАДЩИНА  

П’ЯТАЧЕНКО Сергій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3504-2855
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • кафедра журналістики та філології,
  • Сумський державний університет,
  • вул. Харківська, 116, 40007, м. Суми, Україна,
  • Контакти: e-mail: pjatachenko@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена узагальненню та уточненню біографічних відомостей про українського фольклориста Павла Гнідича (1884—1919), а також окресленню та характеристиці його наукової спадщини, яка стала результатом багаторічного дослідження фольклору одного невеликого регіону на Полтавщині (нині це частина Роменського району Сумської обл.). Актуальність дослідження пов’язана з необхідністю залучення фольклористичної спадщини вченого до сучасного наукового та освітнього процесу, її глибоке та усебічне дослідження, що надзвичайно важливо сьогодні, коли з огляду на російську військову агресію надзвичайно гостро постало питання національної ідентифікації, особливо на теренах Сумщині, яка зазнала в минулому суттєвого зросійщення, а зараз перебуває у надзвичайно складних умовах прикордонної області. Метою дослідження є узагальнення та уточнення біографічних даних Павла Гнідича, серед яких усе ще залишається значна кількість білих плям, а також окреслення та загальна характеристика його наукового доробку. Об’єктом дослідження є біографія та фольклористична діяльність Павла Гнідича, зокрема укладений ним збірник «Матеріали з народної словесності Полтавської губернії». Хронологічні межі охоплюють поч. ХХ ст.  — 1919 рік. Територіальні межі — Ромни і Роменський повіт Полтавської губернії (нині Роменський район Сумської обл.). Для досягнення поставленої мети застосовано методи: історично-порівняльний, типологічний, комплексного та ретроспективного аналізу, та біографічний.

Ключові слова: Павло Гнідич, фольклор, Роменський повіт, архівна комісія, жанри, збірник.

Надійшла 30.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Ротач П.П. Із фольклорних записів Гнідича. Світло рідної хати. Талалаївка, 1989. С. 70—78.
  • 2. Ротач П.П. Гнєдич Павло Олександрович. Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені М.П. Бажана, 1988. Т. 1. С. 434.
  • 3. П’ятаченко С.В. Фольклористична діяльність Павла Гнідича: монографія. Суми: Вид-во «МакДен», 2004. 193 с.
  • 4. Центральний державний історичний архів м. Москви (ЦІАМ). Ф. 418. Оп. 322. Спр. 414. Арк. 1.
  • 5. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1913 год. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1914. Вып. 11. С. 7—12.
  • 6. Гнедич П.А. Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд. Вып. 1. Песни обрядовые. Полтава, 1915. 152 с.
  • 7. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1916 год. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1917. Вып. 15. С. 5—9.
  • 8. Державний архів Полтавської області. Ф. 3935. Оп. 1. Спр. 83. Арк. 18.
  • 9. Гнідич П. До етнографічних записів «Просвіт». Про­світянин-Кооператор. Кооперативно-культур­но-просвітній журнал. Видання тов-ва «Просвітя­нин-Кооператор». Роменська Українська Друкарня. 1919. Ч. 4. 1 липня. С. 15—17.
  • 10. Гнідич П. До етнографічної праці «Просвіт». Про­світя­нин-Кооператор. Кооперативно-культур­но-просвітній журнал. Видання тов-ва «Просвітя­нин-Кооператор». Роменська Українська Друкарня. 1919. Ч. 5. 9 липня. С. 11—12.
  • 11. Державний архів Полтавської області. Ф. 3945. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 117.
  • 12. Державний архів Полтавської області. Ф. 3945. Оп. 1. Спр. 83. Арк. 21.
  • 13. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1915 год. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1916. Вып. 14. С. 4—9.
  • 14. Елеонская Е.Н. (Рецензия). Этнографическое обозрение. 1915. № 3—4. С. 120.
  • 15. Гнедич П.А. Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд. Вып. 2. Ч. 2. Песни необрядовые. Полтава, 1915. С. 225—327.
  • 16. Гнедич П.А. Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд. Вып. 2. Ч. 1. Песни необрядовые. Полтава, 1915. 224 с.
  • 17. Гнедич П.А. Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд. Вып. 4. Сказ­ки, легенды, рассказы. Полтава, 1916. 128 с.
  • 18. П’ятаченко С.В. Павло Гнідич і розвиток фольклористичної думки на Сумщині на поч. ХХ ст. Народна творчість та етнографія. 2006. № 5. С. 93—98.
  • 19. Гнедич П.А. Материалы по народной словесности. Полтавская губерния. Роменский уезд. Повествования козаков. Полтава, 1915. 79 с.
  • 20. Гнідич П. З щоденника етнографа. Просвітянин-Ко­опе­ратор. Кооперативно-культурно-просвітній жур­нал. Видання тов-ва «Просвітянин-Коопера­тор». Роменська Українська Друкарня. 1919. Ч. 3. 8 червня. С. 5—9.
  • 21. Гнідич П. З щоденника етнографа. Просвітянин-Кооператор. Кооперативно-культурно-просвітній жур­нал. Видання тов-ва «Просвітянин-Коопе­ра­тор». Роменська Українська Друкарня. 1919. Ч. 6—7. 30 серпня. С. 19—21.
  • 22. Гнідич П. З щоденника етнографа. Просвітянин-Ко­оператор. Кооперативно-культурно-просвітній жур­нал. Видання тов-ва «Просвітянин-Коопера­тор». Ро­менська Українська Друкарня. 1919. Ч. 5. 19 липня. С. 8—10.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »