« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С.  1096—1108

УДК [39:140.8:27-14](=161.2):81’373.7’373.42-022.215

DOI https://doi.org/10.15407/

УЯВЛЕННЯ ПРО БОГА ЯК ТВОРЦЯ І ВСЕДЕРЖИТЕЛЯ У НАРОДНОМУ СВІТОРОЗУМІННІ УКРАЇНЦІВ: НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІЙ

ТАРАСЮК Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9994-1876
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: tarasyuk007@gmail.com

Анотація. Розкрито народне розуміння Бога як Творця і Вседержителя на основі дослідження українського приповідкового матеріалу, у його порівнянні з польськими та російськими зразками. Актуальність статті зумовлена потребою глибшого і всебічного наукового пізнання духовного світу минулих поколінь українців, а також виявити певні відмінності у релігійних поглядах чи відчуттях трьох народів.

Об’єктом дослідження є народні релігійні уявлення про Бога, віддзеркалені у низці приказок і прислів’їв, сформовані на багатовіковому життєвому досвіді українців та християнському віровченні. Предметом же виступають особливості народного богослов’я як вияву психології та філософії життя етносу, його світогляду. Метою нашої розвідки є описта аналіз народної інтерпретації релігійних понять Бога-Творця і Вседержителя на матеріалі тематичної групи паремій, які відображають концентроване світорозуміння етносу, його морально-етичні засади, духовні вартості народу. Стаття є спробою висвітлити глибинний зміст цих двох понять як складової народнорелігійної духовності та особливості мислення віруючої людини.

Методологічну основу статті складають порівняльно-історичний, типологічний та семантичний методи дослідження. Обґрунтовано, що зміст значної частини паремій аналізованої тематичної групи становить ствердження величі Божої, передає подив Божим промислом та захоплення Творцем.

Ключові слова: світогляд народу, релігійні уявлення, життєва філософія, традиція, християнське віровчення, Бог, Творець, Вседержитель, паремія, приповідка, приказка, прислів’я.

Надійшла 16.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування укра­їнського народу: історично-релігійна монографія. Київ: Обереги, 1992. 424 с.
  • 2. Макарчук С. Християнські цінності народної культури українців в історичні часи і сучасності. Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 77—82.
  • 3. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Зб. О.В. Марковича і других. спорудив М. Номис. Санкт-Петербург, 1864. 352 с.
  • 4. Шевельов Ю. Номис — Даль — Адальберг. З проблем української пареміології середини 19 сторіччя. Фольклорний збірник Матвія Номиса 1864—1984. Саут-Бавнд-Брук, Н. Дж.: Видавничий фонд Владики Мстислава, митрополита Української Автокефальної Православної Церкви в діаспорі. Оселя св. ап. Андрія Первозванного, 1985. С. 41—59.
  • 5. Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych polskich. Zebrał i opracował Samuel Adalberg. Warszawa, 1889—1894. Т. 1: A—J. 881 s.
  • 6. Пословицы русскаго народа. Сборникъ пословицъ, поговорокъ Владимира Даля: в 2 т. Санкт-Петербург; Москва, 1879. 1392 с.
  • 7. Українська загальна енциклопедія. Книга знання: у 3-х т. За ред. І. Раковського. Львів, 1930. Т. 1. 676 c.
  • 8. Народная русская философия ведля пословицъ и при­повѣдокъ написалъ Евгений Я. Згарскій. Коло­мыя, 1873. 98 с.
  • 9. Галицько-руські народні приповідки. Зібрав, упоряд. і пояснив др. Іван Франко: в 3 т., 6 вип. Етнографічний збірник. Львів, 1901. Т. Х. 200 с.; 1905. Т. XVI. С. 201—600; 1907. Т. ХХІІІ. 300 с.; 1908. Т. ХХІV. С. 301—600; 1909. Т. ХХVІІ. 300 с.; 1910. Т. ХХVІІІ. С. 301—600.
  • 10. Герилюк-Купчинський П. Вірю в Бога: проповіді. Львів: Місіонер, 1996. 319 с.
  • 11. Любачівський М.І. Вірую в єдиного Бога: Проповіді і розважання. 2-ге вид. Репринтне відтворення видання 1990 р. Львів: УКУ, 1991. 344 с.
  • 12. Księga przysłów polskich. Warszawa, 2004. S. 320.
  • 13. Катрій Ю.Я. Господи, навчи нас молитися! Нью-Йорк; Торонто: Вид-во оо. василіян, 1981. 166 с.
  • 14. Шашкевич М. Псалми Русланови. Вінок русинам на обжинки. Відень, 1846. Ч. 1. С. 61—67.
  • 15. Слово Блаженнійшого Мирослава Івана, виголошене перед оперним театром у Львові. За Вільну Україну. 1991. 2 квітня. С. 2.
  • 16. Степовик Д. Християнство і культура. Літературна Україна. 1991. 26 грудня. С. 3.
  • 17. Лепкий Б. Мазепа: трилогія. Мотря: повість. Дзвін. 1991. № 2.
  • 18. Фразеологічний словник української мови. Уклад. В.М. Білоноженко та ін. Київ: Наукова думка, 1999. Кн. 1. 528 с.
  • 19. Приповідки або українсько-народня філософія. Зібрав, підготув до друку та опублікував В.С. Плав’юк. Перевид. з ориґіналу 1946 р. Едмонтон: Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1998. Т. 1. 355 с.
  • 20. Українські приповідки. Зібрав В.С. Плав’юк. Едмонтон: Катедра укр. культури та етнографії ім. Гуцуляків; Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1996. Т. 2. 297 с.
  • 21. Самчук О.В. Волинь. Куди тече та річка. Дзвін. 1991. № 5, 6.
  • 22. Катрій Ю. Перлини Східних Отців. 2-ге вид., доп. Львів: Месіонер, 1998. 343 с.
  • 23. Барка В. Вершник неба. Львів: Свічадо, 1998. 116 с.
  • 24. Przysłowia polskie. Wrocław, 2004. S. 199.
  • 25. Иващенко П.С. Религиозный культ южно-русского народа в его пословицах. Записки Юго-Западного отдела императ. русск. геогр. общества. Киев, 1875. Т. 2. 59 с.
  • 26. Климишин І.А., Климишин О.І. Збагнути світ і себе в ньому (тим, хто задумується над місцем релігії у своєму світогляді). Івано-Франківськ: Гостинець, 2001. 204 c.
  • 27. Основи Христової віри: для юнацтва і дорослих. Упо­ряд. о. Микола Сенів. Дрогобич: Відродження, 1997. 186 с.
  • 28. Християнська етика: методичний посібник. Вид. 2-ге, доопрац. Львів: Свічадо, 1998. 160 c.
  • 29. Янів В. Релігійність українця з етнопсихологічного погляду. Записки НТШ. Мюнхен; Рим; Париж, 1966. Т. 181: Релігія в житті українського народу. С. 179—203.
  • 30. Онацький Є. Українська емоційність. Українська душа. Київ: Фенікс, 1992. С. 36—47.
  • 31. Олійник Т.П. Сила Хрищення. Засади Духовного життя. Пустомити: Вид-во оо. василіян, 1994. 335 с.
  • 32. Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: роман. Підгот. тексту та післямова С.П. Пінчука. Київ: Радянський письменник, 1991. 190 с.
  • 33. Куліш П. Об отношении малороссийской словесности к общерусской. Куліш П. Твори: у 2 т. Київ: Дніпро, 1989. Т. 2. С. 458—477.
  • 34. Ярема Я. Українська духовність в її культурно-історичних виявах. Львів: Рідна школа, 1938. 74 c.
  • 35. Сковорода Г.С. Дружескій разговор о душевном мире. Сковорода Г. Вірші. Пісні. Байки. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. Київ: Наукова думка, 1983. С. 204—211.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »