« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1109—1116

УДК [39:728.6.012](477.83-11)”18/19″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1109

ЖИТЛО СХІДНОЇ ЧАСТИНИ НАДСЯННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ (СЕРЕДИНА ХІХ — ПОЧАТОК ХХ ст.)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Надсяння — один із найзахідніших етнографічних районів України, традиційна культура якого упродовж тривалого часу залишалася поза увагою дослідників. Специфіка традиційно-побутової культури надсянців ніколи не була предметом спеціальних досліджень. Враховуючи те, що народне будівництво (властиво житло) є однією з найфундаментальніших складових традиційно-побутової культури етносу, а основою історичної класифікації типів житла вважається його горизонтальне планування, запропонована розвідка є надзвичайно актуальною.

У середині ХІХ — на початку ХХ ст. планувальна структура осель Надсяння на тлі навколишніх етнографічних районів відзначалася надзвичайною поліваріантністю планувальних схем.

Автор ставить перед собою метупроаналізувати планувальну структуру осель на теренах Надсяння (власне східної його частини), виділити її особливості та прослідкувати межі їх поширення в контексті відповідних явищ суміжних етнографічних районів. Об’єктом дослідження є традиційне житло мешканців Надсяння, а предметом — особливості його планування. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює лише східну частину Надсяння, тобто Мостиський, Яворівський, західну частину Городоцького, північну смугу Самбірського і Старосамбірського р-нів Львівської обл. (в межах України).

Ключові слова: Надсяння, житло, планування, хата, пекарня, сіни, комора, стайня, стодола.

Надійшла 23.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Глушко М. Надсяння — перлина українських етнічних земель. Надсяння: традиційна культура і побут. Львів: 2017. С. 11—49.
  • 2. Lew S. Kultura ludowa Pogranicza Nadsańskiego: Historia badań I zbiory muzealne. Przemyśl, 1969. 92 s.
  • 3. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 4. Береза Я. Останній свідок: Пристайкова хата. Життя і знання. 1938. № 12. С. 358—359.
  • 5. Береза Я. Поланка: культурно-історичний нарис. Жит­тя і знання. 1933. № 7—8. С. 210—212.
  • 6. Fаlkiewicz K. Monografia powiatu Grоdzieckiego. Gro­dek, 1896. 140 s.
  • 7. Lew S. Dom przysłupowy w Górnym i Środkowym dorzeczu Sanu. Lud. Kwartalnik etnograficzne. Wrocław: Polskie Tjwarzystwo Ludoznawcze, 1966. T. L. S. 467—526.
  • 8. Persowski F. Osady na prawie ruskiem, polskiem, nimieckiem, i wołoskiem w ziemi Lwówskiej: Studjum z dziejów osadnictwa. Lwów, 1926. 98 s.
  • 9. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie: ziemia i ludność. Lwów, 1899. 678 s.
  • 10. Данилюк А.Г. Традиційне житлове будівництво в рівнинній частині Львівщини. НТЕ. 1990. № 2. С. 21—26.
  • 11. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106.
  • 12. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо­дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 13. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 14. Стельмах Г.Ю. Поселення, двір, житло. Українці: Історико-етнографічна монографія: Макет. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. Т. 1. С. 290—346.
  • 15. Могитич І.Р. Типи та розвиток будівель селянського двору. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 29—68.
  • 16. Радович Р. Традиційне сільське житло Підгір’я кінця ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 221—225.
  • 17. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidze Niskim i na przyległym Pogórzu. Rocznik muzeów województwa Rzeszowskiego. Rzeszów, 1969. Т. ІІ. 252 s.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »