« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1109—1116

УДК [39:728.6.012](477.83-11)”18/19″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ЖИТЛО СХІДНОЇ ЧАСТИНИ НАДСЯННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ (СЕРЕДИНА ХІХ — ПОЧАТОК ХХ ст.)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Надсяння — один із найзахідніших етнографічних районів України, традиційна культура якого упродовж тривалого часу залишалася поза увагою дослідників. Специфіка традиційно-побутової культури надсянців ніколи не була предметом спеціальних досліджень. Враховуючи те, що народне будівництво (властиво житло) є однією з найфундаментальніших складових традиційно-побутової культури етносу, а основою історичної класифікації типів житла вважається його горизонтальне планування, запропонована розвідка є надзвичайно актуальною.

У середині ХІХ — на початку ХХ ст. планувальна структура осель Надсяння на тлі навколишніх етнографічних районів відзначалася надзвичайною поліваріантністю планувальних схем.

Автор ставить перед собою метупроаналізувати планувальну структуру осель на теренах Надсяння (власне східної його частини), виділити її особливості та прослідкувати межі їх поширення в контексті відповідних явищ суміжних етнографічних районів. Об’єктом дослідження є традиційне житло мешканців Надсяння, а предметом — особливості його планування. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює лише східну частину Надсяння, тобто Мостиський, Яворівський, західну частину Городоцького, північну смугу Самбірського і Старосамбірського р-нів Львівської обл. (в межах України).

Ключові слова: Надсяння, житло, планування, хата, пекарня, сіни, комора, стайня, стодола.

Надійшла 23.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Глушко М. Надсяння — перлина українських етнічних земель. Надсяння: традиційна культура і побут. Львів: 2017. С. 11—49.
  • 2. Lew S. Kultura ludowa Pogranicza Nadsańskiego: Historia badań I zbiory muzealne. Przemyśl, 1969. 92 s.
  • 3. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 4. Береза Я. Останній свідок: Пристайкова хата. Життя і знання. 1938. № 12. С. 358—359.
  • 5. Береза Я. Поланка: культурно-історичний нарис. Жит­тя і знання. 1933. № 7—8. С. 210—212.
  • 6. Fаlkiewicz K. Monografia powiatu Grоdzieckiego. Gro­dek, 1896. 140 s.
  • 7. Lew S. Dom przysłupowy w Górnym i Środkowym dorzeczu Sanu. Lud. Kwartalnik etnograficzne. Wrocław: Polskie Tjwarzystwo Ludoznawcze, 1966. T. L. S. 467—526.
  • 8. Persowski F. Osady na prawie ruskiem, polskiem, nimieckiem, i wołoskiem w ziemi Lwówskiej: Studjum z dziejów osadnictwa. Lwów, 1926. 98 s.
  • 9. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie: ziemia i ludność. Lwów, 1899. 678 s.
  • 10. Данилюк А.Г. Традиційне житлове будівництво в рівнинній частині Львівщини. НТЕ. 1990. № 2. С. 21—26.
  • 11. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106.
  • 12. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо­дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 13. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 14. Стельмах Г.Ю. Поселення, двір, житло. Українці: Історико-етнографічна монографія: Макет. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. Т. 1. С. 290—346.
  • 15. Могитич І.Р. Типи та розвиток будівель селянського двору. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 29—68.
  • 16. Радович Р. Традиційне сільське житло Підгір’я кінця ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 221—225.
  • 17. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidze Niskim i na przyległym Pogórzu. Rocznik muzeów województwa Rzeszowskiego. Rzeszów, 1969. Т. ІІ. 252 s.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »