« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1117—1126

УДК 392.51(=161.2:477.86)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

«ДЄКУВАТЬ ВАМ, МІЙ ДЄДИКУ, ЗА ВАШ ХЛІБ, БО Я ЇДУ НА ВЕЧЕРУ В ЧУЖИЙ ДІМ» (ПЕРЕЇЗД МОЛОДОЇ ДО МОЛОДОГО У ПОКУТСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ)

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8741-2467
  • кандидатка історичних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: horoshyna@gmail.com

Анотація. Про актуальність винесеної у заголовок теми свідчить не лише живе побутування весільної звичаєвості на теренах України, але й потреба акцентувати на самобутності цієї традиції і збереженні в умовах воєнної загрози. Зважаючи на це, метою розвідки є розгляд низки звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, які мають санкціонувати появу нової сім’ї.

Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і зви­чаєво-обрядова культура жителів Покуття, а предметом— звичаї, обряди і повір’я, пов’язані з переїздом молодої в оселю молодого на цьому терені. Серед них — звичаї «піймиці, «брами», «викупу», «дружчин», «плєсаня», «віна», «приводин», «пропою».

Джерельною основою є матеріали власних польових досліджень авторки впродовж 2013—2014 рр. у селах Коломийського, Городенківського, Снятинського, Тлумацького і Тисменицького р-нів Івано-Франківської обл., а також архівні матеріали і праці кінця ХІХ — поч. ХХІ століття.

Методологія ж роботи ґрунтується на загальнонаукових методоло­гічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант весільної звичаєвості Покуття має питомі українські риси, зберігаючи при цьому самобутній вияв.

Ключові слова: звичаї, обряди, традиції, весілля, молодий, молода, Покуття.

Надійшла 29.08.2024

Список використаних джерел

  • 1. Waigiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja, 1877. 114 s.
  • 2. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1961. T. 29: Pokucie. Cz. 1. 358 s.
  • 3. Mroczko K.Fr. Śniatyńszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowyi literacki. 1897. T. XXV. Z. IV. S. 289—304; Z. V. S. 385—402; Z. VI. S. 481—498; Z. VII. S. 577—595.
  • 4. Голубовичева О. Весілє в селї Ілинцях, Снятинського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 177—193.
  • 5. Волошинський І. Весілє в Далешеві, Городенського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 2—34.
  • 6. Весілля в селі Орельці Снятинського повіту на Ста­ніславщині. Записав В. Равлюк. 1890. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 183—214.
  • 7. Покутське весілля. Текст і мелодії записав М.В. Гушул в селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області. 1968. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 426—463.
  • 8. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 355 б. Арк. 1—188. Панькив М.И. Семья и семейный быт на Покутье (1850—1980). Дисерт. канд. истор. наук. Ивано-Франковск, 1988.
  • 9. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 108 с.
  • 10. Паньків М. Весільна атрибутика Покуття. Ямгорів. 2011. Ч. 18—19. С. 228—233.
  • 11. Нємєц В. Деревце як предметно-символічний компонент весільного ритуалу: волинсько-покутські паралелі (на матеріалах з Радехівського і Богородчанського районів). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: Зень О., 2014. Випуск 25. С. 185—186.
  • 12. Герус Л. «Колач» у весільному обряді покутян кінця ХІХ — початку ХХІ століття: пластичне вирішення, символіка, функції. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 160—170.
  • 13. Конопка В. Вес ільний обряд на Покутті (етнографічні матеріали із с. Долішнє Залуччя Снятинського та с. Поточище Городенківського районів Івано-Франківської обл.). Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1342—1357.
  • 14. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—51. Серебрякова О.Г. Покуття (польові ма­те­ріали, зібрані в Коломийському та Снятинському  р-нах Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 15. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 771. Арк. 1—175. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Тлумацькому, Тисменицькому та Городенківському р-нах Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 16. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 782. Арк. 1—253. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Городенківському р-ні Івано-Франківської обл., 2016, 2017 рр.).
  • 17. Бойчук Х. Весільна обрядовість Городенківщини (за матеріалами експедиції 2016 р.). Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 154—159.
  • 18. Архів ІН НАН України, ф. 1. оп. 2. од. зб. 698. арк. 1—116. Горошко Л.М. Польові матеріали з Покуття (Коломийський, Городенківський, Тлумацький, Снятинський р-ни Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 19. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 736. Арк. 1—97. Горошко-Погорецька Л.М. Польові матеріали з Покуття (Тлумацький, Тисменицький, Городенківський р-ни Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 20. Горошко-Погорецька Л. «Тулися міх до міха, а торба до торби» (передвесільні звичаї на Покутті). Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 580—590.
  • 21. Горошко-Погорецька Л. Звичаї, обряди і повір’я, пов’язані з вінчанням молодят на Покутті. Народо­знавчі зошити.2023. № 1 (169). С. 5869.
  • 22. Андрусяк С., Білий Д., Двояк М., Качорак Я. Вік­няни: з правіків до сьогодення. Львів: Українські технології, 2007. 451 с. 160 с.: іл.
  • 23. Возняк В. Село моє — України цвіт. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2003. 208 с.
  • 24. Гачинський М. Нарис з історії села Петрова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. 516 с.
  • 25. Грабовецький В. Іванівці. Літопис села над Прутом. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. 264 с.
  • 26. Драбчук І. Сілецьке весілля. Івано-Франківськ: СІМИК, 2008. 96 с.
  • 27. Жибак Г., Хімей Р. Традиційні українські обряди та звичаї (весілля, хрестини, гаївки). Івано-Фран­ківськ: Місто НВ, 2010. 124 с.
  • 28. Жолобайло Я. «Це Матіївці — наше село…»: істо­рико-етнографічний нарис. Коломия: Вік, 2000. 184 с.
  • 29. Історія Угринова. Нариси з історії села Угринів Тис­ме­ницького району Івано-Франківської обл. За ред. В. Костіва. Івано-Франківськ: Плай, 2000. 280 с.
  • 30. Когуч Б.О., Сас О.Л. Нариси з історії села Павелча (Павлівка). Івано-Франківськ: Лік, 1998. 260 с.
  • 31. Королько О. Весільні обрядово-звичаєві традиції Покуття і Гуцульщини на початку ХХ ст.: порівняльний огляд. Снятин, Снятинщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 850-річчю міста Снятина на Покутті. Снятин: ПрутПринт, 2008. С. 77—84.
  • 32. Марусик П. «Белелує, колиско моя!» Історія, етнографія, побут Покутського села. Галич, 2000. 217 с.
  • 33. Петрук М., Петрук П. Історія Товмачика: історико-краєзнавчий нарис. Коломия: Вільний голос, 2000. 96 с.
  • 34. Покуття: історико-етнографічний нарис. Авт. ідеї В. Марчук; гол. ред. А. Королько; рец. Г. Кожолянко, О. Сухий, В. Нагірний. Львів: Манускрипт, 2010. 456 с.
  • 35. Слободян Н. Гринівецьке весілля. Ямгорів. 2008. Ч. 15. С. 172—216; 2009. Ч. 16—17. С. 220—225.
  • 36. Сорич М. Історія Мишина. Коломия, 2000. 346 с.
  • 37. Стрижевська Н. Сучасне весілля у Сопові. Матеріали круглого краєзнавчого столу «Коломийська Гуцульщина». Коломия, 2006. С. 68—74.
  • 38. Ципердюк М. Село над Золотою Бистрицею. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. 112 с. + 48 с.: іл.
  • 39. Весільна обрядовість с. Ісаків (рукопис). Авт.-упор. С.В. Денис. 22 с.
  • 40. Локальна історія. URL: https://www.facebook.com/LokalnaIstoria/photos/pb.173162079529892.-2207520000.1473157423./568747603304669/?type=3&theater (дата звернення: 14.03.2016).
  • 41. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С. 217—228.
  • 42. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 192 с.
  • 43. Босик З.О. Родинна обрядовість: Трансформація та архетипові мотиви весільної обрядовості Середньої Наддніпрянщини: монографія. Київ: НАКККіМ, 2010. 344 с.
  • 44. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина: історико-ет­нографічне дослідження: у 2 т. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  • 45. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 160 с.
  • 46. Здоровега Н.І. Народні звичаї та обряди. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 232—248.
  • 47. Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20—80-ті рр. ХХ ст.). Одеса: Гермес, 2008. 256 с.
  • 48. Наконечна (Гощіцька) Т. Обрядове деревце у традиційній весільній обрядовості українців Карпат. Народознавчі зошити. № 3 (171). 2023. С. 525—541.
  • 49. Сілецький Р. Весільне обрядове деревце в українців: функції та міфологічний зміст. Народознавчі зошити. № 3 (171). 2023. С. 511—524.
  • 50. Сявавко Є.І. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: іс­то­рико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 302—319.
  • 51. Традиційне весілля українців: унікальні записи кінця ХІХ — 20—40-х років ХХ ст. Упоряд., передмова та примітки В. Борисенко. Київ: Стилос, 2012. 192 с.
  • 52. Хібеба Н. Бойківське весілля в текстах: обряд і слово. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2021. 712 с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »