« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1127—1136

УДК 398.332.4(=161.2:477.86/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1127

«КВОК, КВОК, СТО КУРОК, А ЄДЕН КОГУТОК, ЩОБИ ТІЛЬКИ ЯЄЧОК, ЯК НА НЕБІ ЗІРОЧОК»: ГОСПОДАРСЬКА МАГІЯ У РІЗДВЯНО-ВОДОХРЕСНІЙ ЗВИЧАЄВОСТІ БОЙКІВ

СЕРЕБРЯКОВА Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920
  • кандидатка історичних наук,
  •  старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Метою розвідки є висвітлення пласту звичаєво-об­рядових і світоглядних явищ, пов’язаних із магічними обрядодіями господарського спрямування, введення в науковий обіг, систематизація і аналіз нових відомостей. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів Бойківщини, а предметом— магічні практики наслідування голосів і поведінки свійських птахів (зокрема, курей), які здійснювали бойки у різдвяно-водохресний період свят. Встановлено обрядовий час, місця здійснення та склад виконавців магічних дій. Розкрито їхнє функційне призначення, вербальний та акціональний рівні. З-поміж вербальної магії виокремлено примовки, ритуальні діалоги. Подано приклади контактної та шкідливої магії. Висвітлено засоби оберегової магії. Звернуто увагу на застосування святвечірніх атрибутів та обрядової їжі з продукуючою семантикою. Охарактеризовано різновиди, локальні відмінності, тлумачення, звичаєві настанови, ритуальні табу тощо. Виявлено архаїчні способи збільшення кількості курей у господарстві та побутування додаткових обрядодій. З’ясовано, що подекуди на теренах Бойківщини досліджуваний звичай зберігся дотепер. Джерельною основою статті є матеріали польових досліджень, краєзнавчі нариси, праці другої половини ХІХ — початку ХХI ст. Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Бойківщина, Святий вечір, уявлення, вірування, табу, магія, кури.

Надійшла 6.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАНУ). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 588. Арк. 1—123.
  • 2. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 590. Арк. 1—49.
  • 3. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 609. Арк. 1—65.
  • 4. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 787. Арк. 1—200.
  • 5. Лепкий Д. Народни звычаи и обряды въ околици Дрогобича. Зоря. Львів, 1882. Ч. 2. С. 30—31.
  • 6. Зубрицький М. Народнїй календар, народнї звичаї і повірки, привязані до днїв в тиждни і до рокових сьвят (зап. у Мшанцї, Староміського повіту і по сусїднїх селах). Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 7. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Національної академії наук України (далі — АНФРФ ІМФЕ НАНУ). Ф. 14—3. Спр. 429. Арк. 1—150.
  • 8. АНФРФ ІМФЕ НАНУ. Ф. 14—3. Од. зб. 6. Арк. 1—128.
  • 9. АНФРФ ІМФЕ НАНУ. Ф. 14—5. Од. зб. 50. Арк. 1—140.
  • 10. Турянська М. Бойківські звичаї з Різдвяних Свят, Нового Року й Йордану. Літопис Бойківщини. Cамбір, 1934. Ч. 3. С. 23—27.
  • 11. Дучимінська О. Різдвяні й святойорданські звичаї в селі Тяпча (Східня Бойківщина). Літопис Бойківщини. Самбір, 1938. № 10. С. 55—59.
  • 12. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 317. Арк. 42—79.
  • 13. Василечко Л. Шуткова неділя. Народні звичаї, обряди та повір’я. Брошнів: Таля, 1994. 58 с.
  • 14. Гром Г. Нагуєвичі. Дрогобич: Відродження, 2002. 288 с.: іл.
  • 15. Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Ф. 3. П. 3. Од. зб. 48. Арк. 1—95.
  • 16. Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Ф. 3. П. 5. Од. зб. 82. Арк. 1—36.
  • 17. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533. Арк. 1—183.
  • 18. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 550. Арк. 1—205.
  • 19. Зборовський П. Різдвяний цикл свят за традицією села Верхнє Висоцьке на Турківщині. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 49—53.
  • 20. Гладкий М. Різдвяно-новорічна звичаєвість села Доброгостів. Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич: Коло, 2009. Вип. XIII. С. 257—269.
  • 21. Галайчук В. Традиційні календарні звичаї та обряди Старосамбірщини. Записки НТШ. Львів, 2010. Т. CCLIX: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 138—178.
  • 22. Коломийчук О. Календарна обрядовість українців Бой­ківщини: осінньо-зимовий цикл (кінець XIX ст. — 30-ті рр. XX ст.). Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 376 с.: іл.
  • 23. Куривчак І. Звичаї села Коросна (Коростенка). Літопис Бойківщини. Самбір, 1981. Ч. 2/34 (45). С. 16—23.
  • 24. Комарницький І. Різдвяні звичаї в селі Лопушанка Хомина Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1989. Ч. 1/49 (60). С. 67—69.
  • 25. Онуфрик В. Обряди і традиції села Михнівець. Лі­топис Бойківщини. Самбір, 1988. Ч. 2/48 (59). С. 66—71.
  • 26. Єдність у різноманітности. Бойки: навч.-метод. посібник. Львів; Житомир, 2020. 160 с.
  • 27. Щербей М. Святый вечер. Наш родный край. Тячево, 1930. Ч. 3. С. 81—82.
  • 28. Конопка В. Волинський «Народний календар» (на матеріалах із сс. Вільгір та Колесники Гощанського  р-ну Рівненської області). Народознавчі зошити. 2014. № 2 (116). С. 392—402.
  • 29. Луців В.О. Звичаї й обичаї на Бойківщині. Бойківщина: монографічний зб. матеріялів про Бойківщину з географії, історії, етнографії і побуту. Філадельфія; Ню Йорк, 1980. С. 415—442.
  • 30. Бурак П. Свят-Вечір на Бойківщині. Літопис Бойківщини. Самбір, 1973. Ч. 1/18 (29). С. 26—31.
  • 31. Чеха О.В. Сноп. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5 C (Сказка) — Я (Ящерица). С. 91—93.
  • 32. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 654. Арк. 1—132.
  • 33. Довгун В. Кури. Наш родный край. Тячево, 1927. Ч. 5. С. 107—108.
  • 34. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 701. Арк. 1—104.
  • 35. Росоха С. Святый вечер. Наш родный край. Тячево, 1928. Ч. 4. С. 117—122.
  • 36. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 400 с.
  • 37. Дневникъ народныхъ праздниковъ Харьковской губерніи. Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к «Харьковскому Календарю» на 1887 г. Харьков: Типография Губернского Правления, 1887. Вып. 1. С. 72—80.
  • 38. Дубина Р. Різдвяно-новорічна обрядовість населення Східної Бойківщини (за матеріалами експедиційних досліджень). URL: https://www.pyrohiv.com/activities/rizdvyano-novorichna-obryadovist-naselennya-skhidnoi-boykivshchini-za-materialami-ekspeditsiynikh-do.html
  • 39. Белова О.В. Солома. Славянские древности: этнолин­гвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5 C (Сказка) — Я (Ящерица). С. 107—113.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »