« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1127—1136

УДК 398.332.4(=161.2:477.86/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/

«КВОК, КВОК, СТО КУРОК, А ЄДЕН КОГУТОК, ЩОБИ ТІЛЬКИ ЯЄЧОК, ЯК НА НЕБІ ЗІРОЧОК»: ГОСПОДАРСЬКА МАГІЯ У РІЗДВЯНО-ВОДОХРЕСНІЙ ЗВИЧАЄВОСТІ БОЙКІВ

СЕРЕБРЯКОВА Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920
  • кандидатка історичних наук,
  •  старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Метою розвідки є висвітлення пласту звичаєво-об­рядових і світоглядних явищ, пов’язаних із магічними обрядодіями господарського спрямування, введення в науковий обіг, систематизація і аналіз нових відомостей. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів Бойківщини, а предметом— магічні практики наслідування голосів і поведінки свійських птахів (зокрема, курей), які здійснювали бойки у різдвяно-водохресний період свят. Встановлено обрядовий час, місця здійснення та склад виконавців магічних дій. Розкрито їхнє функційне призначення, вербальний та акціональний рівні. З-поміж вербальної магії виокремлено примовки, ритуальні діалоги. Подано приклади контактної та шкідливої магії. Висвітлено засоби оберегової магії. Звернуто увагу на застосування святвечірніх атрибутів та обрядової їжі з продукуючою семантикою. Охарактеризовано різновиди, локальні відмінності, тлумачення, звичаєві настанови, ритуальні табу тощо. Виявлено архаїчні способи збільшення кількості курей у господарстві та побутування додаткових обрядодій. З’ясовано, що подекуди на теренах Бойківщини досліджуваний звичай зберігся дотепер. Джерельною основою статті є матеріали польових досліджень, краєзнавчі нариси, праці другої половини ХІХ — початку ХХI ст. Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Бойківщина, Святий вечір, уявлення, вірування, табу, магія, кури.

Надійшла 6.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАНУ). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 588. Арк. 1—123.
  • 2. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 590. Арк. 1—49.
  • 3. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 609. Арк. 1—65.
  • 4. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 787. Арк. 1—200.
  • 5. Лепкий Д. Народни звычаи и обряды въ околици Дрогобича. Зоря. Львів, 1882. Ч. 2. С. 30—31.
  • 6. Зубрицький М. Народнїй календар, народнї звичаї і повірки, привязані до днїв в тиждни і до рокових сьвят (зап. у Мшанцї, Староміського повіту і по сусїднїх селах). Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 7. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Національної академії наук України (далі — АНФРФ ІМФЕ НАНУ). Ф. 14—3. Спр. 429. Арк. 1—150.
  • 8. АНФРФ ІМФЕ НАНУ. Ф. 14—3. Од. зб. 6. Арк. 1—128.
  • 9. АНФРФ ІМФЕ НАНУ. Ф. 14—5. Од. зб. 50. Арк. 1—140.
  • 10. Турянська М. Бойківські звичаї з Різдвяних Свят, Нового Року й Йордану. Літопис Бойківщини. Cамбір, 1934. Ч. 3. С. 23—27.
  • 11. Дучимінська О. Різдвяні й святойорданські звичаї в селі Тяпча (Східня Бойківщина). Літопис Бойківщини. Самбір, 1938. № 10. С. 55—59.
  • 12. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 317. Арк. 42—79.
  • 13. Василечко Л. Шуткова неділя. Народні звичаї, обряди та повір’я. Брошнів: Таля, 1994. 58 с.
  • 14. Гром Г. Нагуєвичі. Дрогобич: Відродження, 2002. 288 с.: іл.
  • 15. Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Ф. 3. П. 3. Од. зб. 48. Арк. 1—95.
  • 16. Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Ф. 3. П. 5. Од. зб. 82. Арк. 1—36.
  • 17. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533. Арк. 1—183.
  • 18. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 550. Арк. 1—205.
  • 19. Зборовський П. Різдвяний цикл свят за традицією села Верхнє Висоцьке на Турківщині. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 49—53.
  • 20. Гладкий М. Різдвяно-новорічна звичаєвість села Доброгостів. Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич: Коло, 2009. Вип. XIII. С. 257—269.
  • 21. Галайчук В. Традиційні календарні звичаї та обряди Старосамбірщини. Записки НТШ. Львів, 2010. Т. CCLIX: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 138—178.
  • 22. Коломийчук О. Календарна обрядовість українців Бой­ківщини: осінньо-зимовий цикл (кінець XIX ст. — 30-ті рр. XX ст.). Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 376 с.: іл.
  • 23. Куривчак І. Звичаї села Коросна (Коростенка). Літопис Бойківщини. Самбір, 1981. Ч. 2/34 (45). С. 16—23.
  • 24. Комарницький І. Різдвяні звичаї в селі Лопушанка Хомина Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1989. Ч. 1/49 (60). С. 67—69.
  • 25. Онуфрик В. Обряди і традиції села Михнівець. Лі­топис Бойківщини. Самбір, 1988. Ч. 2/48 (59). С. 66—71.
  • 26. Єдність у різноманітности. Бойки: навч.-метод. посібник. Львів; Житомир, 2020. 160 с.
  • 27. Щербей М. Святый вечер. Наш родный край. Тячево, 1930. Ч. 3. С. 81—82.
  • 28. Конопка В. Волинський «Народний календар» (на матеріалах із сс. Вільгір та Колесники Гощанського  р-ну Рівненської області). Народознавчі зошити. 2014. № 2 (116). С. 392—402.
  • 29. Луців В.О. Звичаї й обичаї на Бойківщині. Бойківщина: монографічний зб. матеріялів про Бойківщину з географії, історії, етнографії і побуту. Філадельфія; Ню Йорк, 1980. С. 415—442.
  • 30. Бурак П. Свят-Вечір на Бойківщині. Літопис Бойківщини. Самбір, 1973. Ч. 1/18 (29). С. 26—31.
  • 31. Чеха О.В. Сноп. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5 C (Сказка) — Я (Ящерица). С. 91—93.
  • 32. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 654. Арк. 1—132.
  • 33. Довгун В. Кури. Наш родный край. Тячево, 1927. Ч. 5. С. 107—108.
  • 34. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 701. Арк. 1—104.
  • 35. Росоха С. Святый вечер. Наш родный край. Тячево, 1928. Ч. 4. С. 117—122.
  • 36. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 400 с.
  • 37. Дневникъ народныхъ праздниковъ Харьковской губерніи. Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к «Харьковскому Календарю» на 1887 г. Харьков: Типография Губернского Правления, 1887. Вып. 1. С. 72—80.
  • 38. Дубина Р. Різдвяно-новорічна обрядовість населення Східної Бойківщини (за матеріалами експедиційних досліджень). URL: https://www.pyrohiv.com/activities/rizdvyano-novorichna-obryadovist-naselennya-skhidnoi-boykivshchini-za-materialami-ekspeditsiynikh-do.html
  • 39. Белова О.В. Солома. Славянские древности: этнолин­гвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5 C (Сказка) — Я (Ящерица). С. 107—113.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »