« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1137—1149

УДК 398.341(100)

DOI https://doi.org/10.15407/

ДАХ БУДІВЛІ В ОБРЯДАХ ЗНЯТТЯ ЗУРОЧЕННЯ

РАХНО Костянтин

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919
  • доктор історичних наук, старший дослідник,
  • провідний науковий співробітник,
  • Національний музей-заповідник
  • українського гончарства в Опішному,
  • вул. Партизанська, 102, 38164, Опішне,
  • Полтавська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Віра в зурочення — один із найпоширеніших проявів магічного мислення. Самі найменування вроків дуже подібні у різних народів, як і способи їх усунення. Важливе місце в обрядах зняття зурочення посідав дах як сакральна частина будинку, що оберігала його мешканців і одночасно була місцем контакту з надприродними силами. Мета статті  — дослідити обряди зняття зурочення, в яких фігурувала покрівля будинку, та їхні зв’язки з уявленнями про сакральність даху у різних народів світу.

Об’єктом дослідження є етнографічно зафіксовані приклади забобонних прикмет, що стосуються пристріту, магічного захисту від нього та методів його усунення.За народними уявленнями,зурочення полягало в шкідливому впливі погляду деяких людей на кого-небудь або на що-небудь.Етнографи зафіксували чимало виявів обрядової поведінки, пов’язаної з дахом будинку і спрямованої на захист та охорону себе й близьких від зурочення.Превентивними оберегами від уроків були різноманітні апотропеїчні зображення та предмети, що розміщувалися на даху, аби бути помітними для лихих очей. Під дах клали амулети. При лікуванні вроків у народній медицині на дах ставили посуд та клали інші речі, які використовувалися в обряді. Через дах перекидали об’єкти, на які переносилося зурочення. Важливу символічну роль відігравали також гребінь даху, звис даху, горище, димохід.

Методологічною основою дослідження є порівняльно-історичний методологічний інструментарій.

Ключові слова: звичаї, вірування, обрядовість, народна медицина, дах, міфологія, традиційна культура.

Надійшла 4.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Кагаров Е. Культ фетишей, растений и животных в Древней Греции. Санкт-Петербург: Сенатская типография, 1913. VII, 326 с.
  • 2. Квинт Гораций Флакк. Оды. Эподы. Сатиры. Послания. Редакция переводов, вступительная статья и комментарии М.Л. Гаспарова. Москва: Художественная литература, 1970. 479 с.
  • 3. Rubin S. Geschichte des Aberglaubens. Leipzig: Verlag von E. Thiele, 1888. 159 s.
  • 4. Bachter S. Magie, Aberglaube, Volksfrömmigkeit. Documenta historiae. 2012. Band 14. S. 1—54.
  • 5. Engemann J. Zur Verbreitung magischer Übelabwehr in der nichtchristlichen und christlichen Spätantike. Jahrbuch für Antike und Christentum. 1975. Jahrgang 18. S. 22—48.
  • 6. Jahn O. Über den Aberglauben des bösen Blicks bei den Alten. Berichte über die Verhandlung der königlich sächsischen Gesellschaft der Wissenschaft zu Leipzig. Philologisch-historische Classe. 1855. Siebenter Band. S. 28—111.
  • 7. Busch M. Deutscher Volksglaube. Leipzig: Verlag von Fr. Wilh. Grunow, 1877. 377 s.
  • 8. Seligmann S. Der böse Blick und Verwandtes: ein Beitrag zur Geschichte des Aberglaubens aller Zeiten und Völker. Berlin: Hermann Barsdorf Verlag, 1910. Erster Band. LXXXVIII. 406 s.
  • 9. Thümen F. v. Die Pflanze als Zaubermittel. Schriften des Vereines zur Verbreitung naturwissenschaftlicher Kenntnisse in Wien. 1881. Vereinsjahr 1880/81. S. 325—360.
  • 10. Strackerjan L. Aberglaube und Sagen aus dem Herzogtum Oldenburg. Oldenburg: Druck und Verlag von Gerhard Stalling, 1867. Zweiter Band. VI. 366 s.
  • 11. Hahnzog Ch.L. Predigten wider den Aberglauben der Landleute. Magdeburg: Verlag der Scheidhauerischen Buchhandlung, 1784. 520 s.
  • 12. Töppen M. Aberglauben aus Masuren. Danzig: Verlag von Th. Bertling, 1867. 169 s.
  • 13. Samter E. Geburt, Hochzeit und Tod. Leipzig; Berlin: Druck und Verlag von B.G. Teubner, 1911. 222 s.
  •  14.      Рахимов М.Р. Земледелие таджиков бассейна р. Хингоу в дореволюционный период (историко-этногра­фический очерк). Сталинабад: издательство Академии наук Таджикской ССР, 1957. 220 с.
  • 15. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Kraków; Warszawa: Polskie wydawnictwo muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1968. Tom 52. Białoruś-Polesie. XLIII. 571 s.
  • 16. Tyszkiewicz E. Opisanie powiatu Borysowskiego pod względem statystycznym, geognostycznym, historycznym, gospodarczym, przemysłowo-handlowym i lekarskim, etc. Wilno: drukarnia Ant. Marcinowskiego, 1847. [12], III, [1], 446, 43, [1], IV s.
  • 17. Seligmann S. Der böse Blick und Verwandtes: ein Beitrag zur Geschichte des Aberglaubens aller Zeiten und Völker. Berlin: Hermann Barsdorf Verlag, 1910. Zweiter Band. XXII, 526 s.
  • 18. Филиповић М.С. Женска керамика код балканских народа. Београд: Српска Академија наука; Етнографски институт, 1951. 185 с.: 11 сл.
  • 19. Чаусидис Н., Николов Г. Црепна и вршник: митолошко-семиотичка анализа. Studia mythologica slavica. Ljubljana: Znanstvenoraziskovani center Slovenske akademije znanosti in umetnosti; Inštitut za slovensko narodopisje, Ljubljana, Slovenija; Università degli Studi di Udine, Dipartamento di Lingue e Civiltà dell’ Europa Centro-Orientale; Udine, Italia, 2006. T. IX. С. 97—160.
  • 20. Kohlbrugge J.H.F. Tier- und Menschenantlitz als Abwehrzauber. Bonn: Kurt Schroeder Verlag, 1926. 94 s.
  • 21. Yuguang Fu. Shamanic and Mythic Cultures of Ethnic Peoples in Northern China I: Shamanic Deities and Rituals. London; New York: Routledge, 2021. 126 p.
  • 22. Frazer J.G. The Golden Bough: A Study in Magic and Religion. London: MacMillan and Co., Limited, 1911. Part III: The Dying God. XII, 305 p.
  • 23. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Москва: Наука, 1991. 511 с.
  • 24. Каракетов М.Д. Из традиционной обрядово-куль­то­вой жизни карачаевцев. Москва: Наука, 1995. 344 с.
  • 25.  Radin P. The Trickster: A Study in American Indian Mythology. With commentaries by K. Kerenyi and C.G. Jung. New York: Philosophical Library, 1956. XI, 211 p.
  • 26. Varchol J., Varcholová N. Zvyky a povery v l’udovom stavitel’stve a bývaní Rusínov-Ukrajincov na Slovensku. Tradície stavitel’stva a bývania na Slovensku s osobitným akcentom na kultúrne prejavy v prostredí etnických minorít. Zborník referátov z vedeckej konferencie s medzinárodnou účast’ou konanej v rámci Dní európskeho kultúrneho dedičstva na Slovensku, Svídnik, 9—10. septembra 1999. Prešov: EXCO s.r.o., 1999. S. 122—131.
  • 27. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. Москва: София; Гелиос, 2002. 592 с.
  • 28. Wijaczka J. Magia i czary: Polowanie na czarownice i czarowników w Prusach Książęcych w czasach wczesno-nowożytnych. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszalek, 2008. 248 s.
  • 29. Словесна магія українців. Упорядник В. Фісун. Київ: Бібліотека українця, 1998. 102 с.
  • 30. Elworthy Fr.Th. The Evil Eye: An Account of This Ancient & Widespread Superstition. London: John Murray, 1895. XII, 471 p.
  • 31. Frischbier H. Hexenspruch und Zauberbann: Ein Beitrag zur Geschichte des Aberglaubens in der Provinz Preussen. Berlin: Verlag von T. C. F. Enslin (A. Enslin), 1870. X, 167 s.
  • 32. Krauss Fr.S. Volksglaube und religiöser Brauch der Südslaven. Münster: Druck und Verlag der Aschendorffschen Buchhandlung, 1890. 176 s.
  • 33. Lilek E. Volksglaube und volkstümlicher Cultus in der Bosnien und Hercegovina. Wien: Druck und Verlag von Adolf Holzhausen, 1896. 92 s.
  • 34. Švorc P. Štrba. Košice: Východoslovenské vydavateľstvo, 1979. 176 s.
  • 35. Marec J. Tradičné liečitel’stvo a l’udová mágia na horných Kysuciach. Martin: Vydavatel’stvo Matice slovenske, 2011. 398 s.
  • 36. Jakubíková K. Duchovná kultúra l’udu. Zamagurie. Národopisná monografia oblasti. Poprad; Košice: Odbor kultúry ONV a Dom kultúry a vzdelania vo Východoslovenskom vydavatel’stve, 1972. S. 195—272.
  • 37. Encyklopédia l’udovej kultúry Slovenska. Bratislava: Veda, 1995. Т. 2. 448 s.
  • 38.Biegeleisen H. Lecznictwo ludu polskiego. Kraków: Polska Akademja Umiejętności, 1929. V, 406 s.
  • 39. Glück L. Skizzen aus der Volksmedicin und dem medicinischen Aberglauben in Bosnien und der Hercegovina. Wissenschaftliche Mittheilungen aus Bosnien und der Hercegovina. Wien: in Commission bei Carl Gerold’s Sohn, 1894. Zweiter Band. S. 392—454.
  • 40. Беговић Н. Живот и обичaји Србa-грaничaрa. Зaгреб: Тискарски завод «Народних новинах», 1887. XXIX, 278 с.
  • 41. Зеленин Д.К. Описание рукописей Учёного архива Императ. РГО. Петербург: типография А.В. Орлова, 1914. Вып. 1. 484 с.
  • 42. Агапкина Т.А. Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне-летний цикл. Москва: Индрик, 2002. 816 с.
  • 43. Гарнизов В. Вещи и пространство в погребалните и поминални обреди от Михайловградско. Български фолклор. София, 1986. № 3. С. 16—29.
  • 44. Siebenbürgisch-sächsisches Wörterbuch. Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter & Co., 1925. Zweiter Band: D—F. 548 s.
  • 45. Мијатовић Ст.М. Народна медицина Срба сељака у Левчу и Темнићу. Српски етнографски зборник. Беогрaд, 1909. Књ. XII. С. 258—482.
  • 46. Рис А., Рис Б. Наследие кельтов. Древняя традиция в Ирландии и Уэльсе. Москва: Энигма, 1999. 480 с.
  • 47. Wirleitner Fr. Sympathiemittel der volkstümlichen Viehdoktorei in den österreichischen Alpenländer. Wiener Zeitschrift für Volkskunde. 1931. 36. Jahrgang. S. 16—34.
  • 48. Scheftelowitz I. Das Schlingen- und Netzmotiv im Glauben und Brauch der Völker. Gießen: Verlag von Alfred Töpelmann, 1912. 64 s.
  • 49. Seligmann S. Die Zauberkraft des Auges und das Berufen: ein Kapitel aus der Geschichte des Aberglaubens. Den Haag: Verlag J. Couvrer, 1921. XXXIV, 566 s.
  • 50. Христолюбова Л.С. Семейные обряды удмуртов: тра­диции и процессы обновления. Ижевск: Удмуртия, 1984. 128 с.
  • 51. Donaldson B.A. 1938. The Wild Rue. A Study of Muhammadan Magic and Folklore in Iran. London: Luzac and Co., XII, 216 p.
  • 52. McDaniel J. The Material Turn: An Introduction to Thai Sources for the Study of Buddhist Amulets. Material Culture and Asian Religions: Text, Image, Object. New York; Abingdon: Routledge, 2014. P. 135—148.
  • 53. McDaniel J.Th. The Lovelorn Ghost and the Magical Monk: Practicing Buddhism in Modern Thailand. New York; Chichester: Columbia University Press, 2013. XIII, 384 p.
  • 54. Westermarck E. Ritual and Belief in Morocco: in two volumes. London: MacMillan and Co., Limited, 1926. Vol. II. XVI, 630 p.
  • 55. Булатов Б.Б., Гашимов М.Ф., Сефербеков Р.И. Культура и быт табасаранцев в XIX—XX веках. Махачкала: Институт истории, археологии и этнографии Дагестанского научного центра РАН, 2004. 266 с.
  • 56. Георгиев М. Линаво. Българска народна медицина: енци­клопедія. Съставителство и обща редакция М. Ге­ор­гиев. София: Издателска къща «Петър Берон», 1999. С. 217—219.
  • 57. Horváthová E. Duchovná kultúra. Horehronie: Kultúra a spôsob života ľudu. Bratislava: Veda, vydavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 1974. S. 245—371.
  • 58. Košir P., Möderndorfer V. Ljudska medicina med koroškimi Slovenci. Maribor: založilo «Zgodovinsko društvo», tiskala Mariborska tiskarna, 1926. 52 s.
  • 59. Möderndorfer V. Ljudska medicina pri Slovencih. Volksmedizin bei den Slowenen. Ljubljana: Slovenska akademija znanosti in umetnosti, 1964. 431 s.
  • 60. Liebrecht F. Zur Volkskunde: Alte und neue Aufsätze. Heilbronn: Verlag von Gebr. Henninger, 1879. XVI, 522 s.
  • 61. Weiser L. Das Bauernhaus im Volksglauben. Mitteilungen der anthropologischen Gesellschaft in Wien. 1925. LVI. Band. S. 1—15.
  • 62. Leoprechting K. Aus dem Lechrain: Zur deutschen Sitten- und Sagenkunde. München: Literarisch-Artistische Anstalt, 1855. 296 s.
  • 63. Марр Ю.Н. Автобиография Мирзы Мохаммеда Кермани и его работа о поверьях и обычаях, связанных с «красной средой». II. Перевод и комментарий. Известия Академии наук СССР. VI серия. 1927. Том 21. Выпуск 5. С. 825—838.
  • 64. Хедаят С. Нейрангистан. Переднеазиатский этно­графи­ческий сборник. Москва: издательство АН СССР, 1958. Том I. С. 259—336.
  • 65. Логашова Б.-Р. Персы. Календарные обычаи и об­ряды народов Передней Азии. Годовой цикл. Москва: Наука, 1998. С. 39—111.
  • 66. John A. Beiträge zur deutsch-böhmischen Volkskunde: Sitte, Brauch und Volksglaube im deutschen Westböhmen. Prag: J.G. Calve’sche k. u. k. Hof- u. Universitäts-Buchhandlung, 1905. 458 s.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »