« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1249—1257

УДК 7.031.4: 75.052: 7.077(477)”19″Гоменюк

DOI https://doi.org/10.15407/

ПСЕВДОМОРФОЗИ МОТИВІВ ТРАДИЦІЙНИХ РОЗПИСІВ У НАЇВНОМУ МИСТЕЦТВІ ЯРИНИ ТА СОФІЇ ГОМЕНЮК

ШВИДЮК-БОГДАН Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-8242-6725
  • аспірантка,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: Anastasiia.Shvydiuk@naoma.edu.ua

Анотація. Досліджується творчість двох наївних художниць з Уманщини — Ярини (1913—1989) та Софії Гоменюк (1921—2001) через призму традиції стінописів уманського регіону. Розписи, що існували на більшості території України протягом кінця ХІХ — середини ХХ ст. вийшли з ужитку і сьогодні ми маємо уявлення про їхній зовнішній вигляд лише завдяки натурним дослідженням тогочасних учених. До певної міри традиція продовжила своє життя в станкових творах сестер Гоменюк.

Метою дослідження є висвітлення взаємозв’язку між но­ваторським підходом в їхній творчості й тим традиційним середовищем, з якого вона з’явилася.

Об’єктами дослідження є специфіка хатніх розписів Уман­щини та Поділля і станкових творів Я. і С. Гоменюк, їхні основні сюжети, композиційні схеми, засоби виразності.

Предметом дослідження є видозміни, що відбулися з традицією на картинах наївних художниць другої пол. ХХ сто­ліття.

У дослідженні застосовано методи емпіричного (опис на підставі джерел та наукової літератури) та теоретичного дослідження, зокрема порівняльний аналіз.

Ключові слова: народне мистецтво, декоративно-ужит­кове мистецтво, хатні розписи, настінні розписи, стінописи, наївне мистецтво, Ярина і Софія Гуменюк.

Надійшла 11.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины. Киев: Тип. «С.В. Кульженко», 1914. 141 с.
  • 2. Кржемінський К. Стінні розписи Уманщини: мотиви орнаменту. Камянець-Подільський: Вид. Камя­нець-Подільської худ.-промислової профшколи, 1926. 96 c.
  • 3. Левитська Л. Селянський розпис на Поділлі. Київ, 1928. 46 с.
  • 4. Зарембский А. Народное искусство подольских ук­раинцев. Ленинград: Издание государственного Русского музея, 1928. 48 с.
  • 5. Берченко Є. Настінне мальовання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина. Харків; Київ: Держ. вид-во України, 1930. 41 с.
  • 6. Бутник-Сіверський Б. Українське радянське народне мистецтво. Київ: Наукова думка, 1966. 220 с.
  • 7. Найден О. Орнамент українського народного розпису. Київ: Наукова думка, 1989. 134 с.
  • 8. Косміна Т. Сільське житло Поділля кінця ХІХ—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1980. 189 с.
  • 9. Студенець Н. Традиційний стінопис Поділля кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. Київ: Інститут мис­тец­твознавст­ва, фольклористики та етнології ім. М.Т. Риль­сь­ко­го, 2010. 224 с.
  • 10. Кочережко Н. Сонячні барви. Київ: Веселка, 1978. С. 7—24.
  • 11. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. 3-є вид. Київ: Ант; Фенікс, 2013. 416 с.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »