Архів
2010 рік, випуск 3-4 переглянути»
Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1245–1496 DOI... переглянути»
2012 рік, випуск 5 переглянути»
2019 рік, випуск 5 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 987—991

УДК [39+72+94]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ДОСЛІДНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Мета статті – проаналізувати творчий шлях та науковий доробок Ярослава Тараса, видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, який присвятив своє життя служінню Україні. Розглядається, як склався процес адаптації і освоєння теоретично-методологічної специфіки етнологічної науки. Показано результати цієї адаптації та праця на посаді завідувача відділу етнології сучасності. Висвітлена робота в радіоактивно-забруднених зонах Полісся та в численних експедиціях.

Невідомо, чи Ярослав Тарас зумів би реалізувати себе як дослідник таємниць конструктивно-просторової пластики українських сакральних архітектурних шедеврів, якби доля не привела його в Інститут народознавства НАН України, у якому до творчих, наполегливих до одержимості осіб (яким є професор) ставляться з вишуканою увагою і повним сприянням на розкриття і реалізацію Богом даного таланту. 

Актуальність статті обумовлена ювілейною датою  – 80-літтям від Дня народження ученого. 

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історико-етнологічного спрямування. 

Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 10.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: Ілюстрований словник-довідник. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 584 с.
  • 2. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2007. 640 с.
Наші автори
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »