Архів
2012 рік, випуск 2 переглянути»
2009 рік, випуск 5-6 переглянути»
2011 рік, випуск 6 переглянути»
Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 745-1010 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 987—991

УДК [39+72+94]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ДОСЛІДНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Мета статті – проаналізувати творчий шлях та науковий доробок Ярослава Тараса, видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, який присвятив своє життя служінню Україні. Розглядається, як склався процес адаптації і освоєння теоретично-методологічної специфіки етнологічної науки. Показано результати цієї адаптації та праця на посаді завідувача відділу етнології сучасності. Висвітлена робота в радіоактивно-забруднених зонах Полісся та в численних експедиціях.

Невідомо, чи Ярослав Тарас зумів би реалізувати себе як дослідник таємниць конструктивно-просторової пластики українських сакральних архітектурних шедеврів, якби доля не привела його в Інститут народознавства НАН України, у якому до творчих, наполегливих до одержимості осіб (яким є професор) ставляться з вишуканою увагою і повним сприянням на розкриття і реалізацію Богом даного таланту. 

Актуальність статті обумовлена ювілейною датою  – 80-літтям від Дня народження ученого. 

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історико-етнологічного спрямування. 

Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 10.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: Ілюстрований словник-довідник. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 584 с.
  • 2. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2007. 640 с.
Наші автори
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »