ЗДОБУТКИ ЯРОСЛАВА ТАРАСА | Народознавчі Зошити

« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити. 2024. № 5 (179). С. 987—991

УДК [39+72+94]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас:001.891

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ДОСЛІДНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
доктор історичних наук, професор,
академік НАН України, директор,
Інститут народознавства НАН України,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Мета статті – проаналізувати творчий шлях та науковий доробок Ярослава Тараса, видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, який присвятив своє життя служінню Україні. Розглядається, як склався процес адаптації і освоєння теоретично-методологічної специфіки етнологічної науки. Показано результати цієї адаптації та праця на посаді завідувача відділу етнології сучасності. Висвітлена робота в радіоактивно-забруднених зонах Полісся та в численних експедиціях.

Невідомо, чи Ярослав Тарас зумів би реалізувати себе як дослідник таємниць конструктивно-просторової пластики українських сакральних архітектурних шедеврів, якби доля не привела його в Інститут народознавства НАН України, у якому до творчих, наполегливих до одержимості осіб (яким є професор) ставляться з вишуканою увагою і повним сприянням на розкриття і реалізацію Богом даного таланту.

Актуальність статті обумовлена ювілейною датою – 80-літтям від Дня народження ученого.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 10.09.2024

Список використаних джерел

1. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: Ілюстрований словник-довідник. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 584 с.
2. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2007. 640 с.

Наші автори

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »