« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 987—991

УДК [39+72+94]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.987

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ДОСЛІДНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Мета статті – проаналізувати творчий шлях та науковий доробок Ярослава Тараса, видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, який присвятив своє життя служінню Україні. Розглядається, як склався процес адаптації і освоєння теоретично-методологічної специфіки етнологічної науки. Показано результати цієї адаптації та праця на посаді завідувача відділу етнології сучасності. Висвітлена робота в радіоактивно-забруднених зонах Полісся та в численних експедиціях.

Невідомо, чи Ярослав Тарас зумів би реалізувати себе як дослідник таємниць конструктивно-просторової пластики українських сакральних архітектурних шедеврів, якби доля не привела його в Інститут народознавства НАН України, у якому до творчих, наполегливих до одержимості осіб (яким є професор) ставляться з вишуканою увагою і повним сприянням на розкриття і реалізацію Богом даного таланту. 

Актуальність статті обумовлена ювілейною датою  – 80-літтям від Дня народження ученого. 

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історико-етнологічного спрямування. 

Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 10.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: Ілюстрований словник-довідник. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 584 с.
  • 2. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2007. 640 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »