« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 992—998

УДК [39+72]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.992

БАГАТОВЕКТОРНА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасности, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80 річ чям від дня народження професора Ярослава Тараса. Це важлива подія, яка надає можливість підсумувати науковий доробок вченого, оцінити його внесок у розвиток української науки та культури, а також вшанувати його досягнення.

Об’єктом дослідження є найважливіші віхи наукової діяльности Ярослава Тараса, які характеризують його багатогранність та внесок у різні сфери знання. Предмет дослідження охоплює наукову спадщину вченого в таких напрямках, як дослідження ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, вивчення традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони, а також його науково-організаційну діяльність на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльності Ярослава Тараса — видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук та завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. Джерельною базою праці стала переважно наукова література з цієї тематики. При аналізі відповідних матеріалів було застосовано головно порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також до певної міри структурно-типологічний, географічний та інші методи етнології.

Ключові слова: Ярослав Тарас, етнологія, народна архітектура, сакральна архітектура, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 3.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павлюк С. Унікальні дослідження української сакральної архітектури. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 5—8.
  • 2. Омеляшко Р. З любов’ю до народу і до професії. Народознавчі зошити. 2004. № 5—6. С. 816—822.
  • 3. Балагутрак М. Два рамена наукової діяльності Ярослава Тараса. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 9—15.
  • 4. Балагутрак М. Самовідданий у праці для народу і науки (до 75-річного ювілею професора Ярослава Тараса). Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »