« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 992—998

УДК [39+72]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.992

БАГАТОВЕКТОРНА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасности, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80 річ чям від дня народження професора Ярослава Тараса. Це важлива подія, яка надає можливість підсумувати науковий доробок вченого, оцінити його внесок у розвиток української науки та культури, а також вшанувати його досягнення.

Об’єктом дослідження є найважливіші віхи наукової діяльности Ярослава Тараса, які характеризують його багатогранність та внесок у різні сфери знання. Предмет дослідження охоплює наукову спадщину вченого в таких напрямках, як дослідження ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, вивчення традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони, а також його науково-організаційну діяльність на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльності Ярослава Тараса — видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук та завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. Джерельною базою праці стала переважно наукова література з цієї тематики. При аналізі відповідних матеріалів було застосовано головно порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також до певної міри структурно-типологічний, географічний та інші методи етнології.

Ключові слова: Ярослав Тарас, етнологія, народна архітектура, сакральна архітектура, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 3.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павлюк С. Унікальні дослідження української сакральної архітектури. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 5—8.
  • 2. Омеляшко Р. З любов’ю до народу і до професії. Народознавчі зошити. 2004. № 5—6. С. 816—822.
  • 3. Балагутрак М. Два рамена наукової діяльності Ярослава Тараса. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 9—15.
  • 4. Балагутрак М. Самовідданий у праці для народу і науки (до 75-річного ювілею професора Ярослава Тараса). Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »