« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 992—998

УДК [39+72]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/10.15407/

БАГАТОВЕКТОРНА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасности, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80 річ чям від дня народження професора Ярослава Тараса. Це важлива подія, яка надає можливість підсумувати науковий доробок вченого, оцінити його внесок у розвиток української науки та культури, а також вшанувати його досягнення.

Об’єктом дослідження є найважливіші віхи наукової діяльности Ярослава Тараса, які характеризують його багатогранність та внесок у різні сфери знання. Предмет дослідження охоплює наукову спадщину вченого в таких напрямках, як дослідження ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, вивчення традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони, а також його науково-організаційну діяльність на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльності Ярослава Тараса — видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук та завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. Джерельною базою праці стала переважно наукова література з цієї тематики. При аналізі відповідних матеріалів було застосовано головно порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також до певної міри структурно-типологічний, географічний та інші методи етнології.

Ключові слова: Ярослав Тарас, етнологія, народна архітектура, сакральна архітектура, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 3.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павлюк С. Унікальні дослідження української сакральної архітектури. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 5—8.
  • 2. Омеляшко Р. З любов’ю до народу і до професії. Народознавчі зошити. 2004. № 5—6. С. 816—822.
  • 3. Балагутрак М. Два рамена наукової діяльності Ярослава Тараса. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 9—15.
  • 4. Балагутрак М. Самовідданий у праці для народу і науки (до 75-річного ювілею професора Ярослава Тараса). Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »