« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 992—998

УДК [39+72]-057.4(477)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.992

БАГАТОВЕКТОРНА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасности, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80 річ чям від дня народження професора Ярослава Тараса. Це важлива подія, яка надає можливість підсумувати науковий доробок вченого, оцінити його внесок у розвиток української науки та культури, а також вшанувати його досягнення.

Об’єктом дослідження є найважливіші віхи наукової діяльности Ярослава Тараса, які характеризують його багатогранність та внесок у різні сфери знання. Предмет дослідження охоплює наукову спадщину вченого в таких напрямках, як дослідження ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, вивчення традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони, а також його науково-організаційну діяльність на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльності Ярослава Тараса — видатного архітектора, етнолога, педагога, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук та завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. Джерельною базою праці стала переважно наукова література з цієї тематики. При аналізі відповідних матеріалів було застосовано головно порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також до певної міри структурно-типологічний, географічний та інші методи етнології.

Ключові слова: Ярослав Тарас, етнологія, народна архітектура, сакральна архітектура, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 3.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павлюк С. Унікальні дослідження української сакральної архітектури. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 5—8.
  • 2. Омеляшко Р. З любов’ю до народу і до професії. Народознавчі зошити. 2004. № 5—6. С. 816—822.
  • 3. Балагутрак М. Два рамена наукової діяльності Ярослава Тараса. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 9—15.
  • 4. Балагутрак М. Самовідданий у праці для народу і науки (до 75-річного ювілею професора Ярослава Тараса). Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »