« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1604—1609

УДК 82-343-044.922:[316.77:004]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1604

СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙ МІФУ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ

ЯНОВСЬКА Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-8014-0726
  • здобувачка вищої освіти Другого (магістерського) рівня,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука,
  • факультет декоративно-прикладного мистецтва,
  • вул. Михайла Бойчука, 32, 01014, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: victoriya7337@gmail.com

НЕДОШОВЕНКО Тамара

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5023-978X
  • професор, Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука,
  • кафедра монументального і станкового живопису,
  • вул. Михайла Бойчука, 32, 01014, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: tamaranedosovenko@gmail.com

Анотація. Мета статті полягає у дослідженні семіотичних аспектів трансформації міфу. Аналізується, як традиційні міфологічні символи та наративи змінюються під впливом цифрових медіа та глобалізованого інформаційного простору. Важливим аспектом є дослідження механізмів, через які сучасні медіа переосмислюють та використовують міфи. Основним методом дослідження є семіотичний аналіз, який дає змогу досліджувати міфологічні символи, знаки та їхні значення в сучасних медіа. За допомогою цього методу будуть вивчені міфічні наративи у різних формах медіакультури (кіно, реклама, соціальні мережі) з метою виявлення їхньої структури, функцій та впливу на аудиторію. Результати: дослідження показало, що сучасна медіакультура активно використовує міфологічні символи і наративи для створення нових форм масової комунікації. Сучасні аудиторії, завдяки цифровим медіа, мають можливість активно інтерпретувати і змінювати міфологічні символи, створюючи власні версії наративів.

Ключові слова: Цифрова культура, ідеологія, масова свідомість, медіакультура, міфологія, наративи, семіотика, символи, трансформація міфу.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Стасевська O.A. Історична пам’ять та соціальний міф як форми інтерпретації минулого. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. Київ, 2019. С. 165—181.
  • 2. Geertz C. Myth, symbol, and culture. Norton, 1973. P. 40—45. URL: https://books.google.com.ua/books?id= P77btQEACAAJ (дата звернення: 19.10.2024).
  • 3. Huppatz D.J. Roland Barthes, mythologies. Design and Culture. 2011. P. 85—100. URL: https://doi.org/10.2752/175470810X12863771378833 (дата звернення: 19.10.2024).
  • 4. Eco U. A Theory of Semiotics. Bloomington: Indiana University Press, 1979. 354 pp. URL: https://archive.org/details/umbertoecoatheoryofsemioticszlib.org/ page/n189/mode/2up?view=theater (дата звернення: 19.10.2024).
  • 5. Вишневецька Ю. Міфологічні сценарії в сучасному художньому та публіцистичному дискурсах. Київ: Київський університет ім. Б. Грінченка. Київ, 2006. С. 13—22.
  • 6. Орєхова В.В. Аналіз впливу масових комунікацій на формування громадської думки. Київ, 2024. С. 19—20.
  • 7. Шинкарук В., Салата Г., Данилова Т. Міф як феномен культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. С. 17—22.
  • 8. Qadir A., Tiaynen-Qadir T. Symbols and Myth-Making in Modernity: Deep Culture in Modern Art and Action. Anthem Press, 2022. P. 40—44.
  • 9. Арабаджиєв Д.Ю. Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості. Київ, 2006. С. 11—12.
  • 10. Головаха Є., Паніна Н. Міфологія в сучасній українській культурі: соціологічний аспект. Часопис «Дух і Літера». № 3—4. Київ, 1998. С. 147—153.
  • 11. Putri C.K. The Influence Of Popular Culture On The Visual Music Album Cover. ArtComm: Jurnal Komunikasi dan Desain. 2020. Vol. 3. № 1. P. 98—113. URL: https://doi.org/10.37278/artcomm.v3i1.285 (date of access: 16.10.2024).
  • 12. Головей В. Семіотика візуального мистецтва: теорети-ко-методологічний аспект. Fine Art and Culture Studies. 2024. № 3. С. 213—220. URL: https://doi.org/10. 32782/facs-2024-3-29 (дата звернення: 22.10.2024).
  • 13. Головей В. Міф і міфологічні нарації в сучасній медіакультурі: семіотичний аспект. Філософські науки. 2018. Т. 10. № 383. С. 24—25. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17639 (дата звернення: 22.10.2024).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »