« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1604—1609

УДК 82-343-044.922:[316.77:004]

DOI https://doi.org/10.15407/

СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙ МІФУ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ

ЯНОВСЬКА Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-8014-0726
  • здобувачка вищої освіти Другого (магістерського) рівня,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука,
  • факультет декоративно-прикладного мистецтва,
  • вул. Михайла Бойчука, 32, 01014, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: victoriya7337@gmail.com

НЕДОШОВЕНКО Тамара

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5023-978X
  • професор, Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука,
  • кафедра монументального і станкового живопису,
  • вул. Михайла Бойчука, 32, 01014, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: tamaranedosovenko@gmail.com

Анотація. Мета статті полягає у дослідженні семіотичних аспектів трансформації міфу. Аналізується, як традиційні міфологічні символи та наративи змінюються під впливом цифрових медіа та глобалізованого інформаційного простору. Важливим аспектом є дослідження механізмів, через які сучасні медіа переосмислюють та використовують міфи. Основним методом дослідження є семіотичний аналіз, який дає змогу досліджувати міфологічні символи, знаки та їхні значення в сучасних медіа. За допомогою цього методу будуть вивчені міфічні наративи у різних формах медіакультури (кіно, реклама, соціальні мережі) з метою виявлення їхньої структури, функцій та впливу на аудиторію. Результати: дослідження показало, що сучасна медіакультура активно використовує міфологічні символи і наративи для створення нових форм масової комунікації. Сучасні аудиторії, завдяки цифровим медіа, мають можливість активно інтерпретувати і змінювати міфологічні символи, створюючи власні версії наративів.

Ключові слова: Цифрова культура, ідеологія, масова свідомість, медіакультура, міфологія, наративи, семіотика, символи, трансформація міфу.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Стасевська O.A. Історична пам’ять та соціальний міф як форми інтерпретації минулого. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. Київ, 2019. С. 165—181.
  • 2. Geertz C. Myth, symbol, and culture. Norton, 1973. P. 40—45. URL: https://books.google.com.ua/books?id= P77btQEACAAJ (дата звернення: 19.10.2024).
  • 3. Huppatz D.J. Roland Barthes, mythologies. Design and Culture. 2011. P. 85—100. URL: https://doi.org/10.2752/175470810X12863771378833 (дата звернення: 19.10.2024).
  • 4. Eco U. A Theory of Semiotics. Bloomington: Indiana University Press, 1979. 354 pp. URL: https://archive.org/details/umbertoecoatheoryofsemioticszlib.org/ page/n189/mode/2up?view=theater (дата звернення: 19.10.2024).
  • 5. Вишневецька Ю. Міфологічні сценарії в сучасному художньому та публіцистичному дискурсах. Київ: Київський університет ім. Б. Грінченка. Київ, 2006. С. 13—22.
  • 6. Орєхова В.В. Аналіз впливу масових комунікацій на формування громадської думки. Київ, 2024. С. 19—20.
  • 7. Шинкарук В., Салата Г., Данилова Т. Міф як феномен культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. С. 17—22.
  • 8. Qadir A., Tiaynen-Qadir T. Symbols and Myth-Making in Modernity: Deep Culture in Modern Art and Action. Anthem Press, 2022. P. 40—44.
  • 9. Арабаджиєв Д.Ю. Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості. Київ, 2006. С. 11—12.
  • 10. Головаха Є., Паніна Н. Міфологія в сучасній українській культурі: соціологічний аспект. Часопис «Дух і Літера». № 3—4. Київ, 1998. С. 147—153.
  • 11. Putri C.K. The Influence Of Popular Culture On The Visual Music Album Cover. ArtComm: Jurnal Komunikasi dan Desain. 2020. Vol. 3. № 1. P. 98—113. URL: https://doi.org/10.37278/artcomm.v3i1.285 (date of access: 16.10.2024).
  • 12. Головей В. Семіотика візуального мистецтва: теорети-ко-методологічний аспект. Fine Art and Culture Studies. 2024. № 3. С. 213—220. URL: https://doi.org/10. 32782/facs-2024-3-29 (дата звернення: 22.10.2024).
  • 13. Головей В. Міф і міфологічні нарації в сучасній медіакультурі: семіотичний аспект. Філософські науки. 2018. Т. 10. № 383. С. 24—25. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17639 (дата звернення: 22.10.2024).
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »