« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1630—1640

УДК 72.03:929:75-051Бекетов](477.54)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОБРАЗОТВОРЧА СПАДЩИНА О.М. БЕКЕТОВА У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ ХАРКОВА КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

ДЕНИСЕНКО Ольга

  • мистецтвознавиця,
  • Харківський художнїй музей,
  • завідувачка відділу мистецтва ХVI — початку ХХ ст.,
  • вул. Жон Мироносиць, 11, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: artmuseum_kharkiv@i.ua

Анотація. Завдання статті — проаналізувати графічно-живописну спадщину академіка архітектури О.М. Бекетова (1862—1941) періоду розквіту його мистецької діяльності, що припадає на першу третину ХХ ст. Вперше у досить значному обсязі представлено більше ста творів живопису і графіки, що знаходяться у колекції нащадків майстра — родини Рофе-Бекетових, а також зібрань інших державних закладів — Харківського художнього музею і ДНАББ ім. В.Г. Заболотного.

Метою статті є не тільки систематизувати напрацьовані попередніми авторами матеріали, пов’язані з означеною темою, але й окреслити основні сюжетно-тематичні напрямки творчості О.С. Бекетова, композиційні та колористичні особливості графічно-живописної манери, еволюцію творчості, місце образотворчої спадщини у контексті мистецького життя Харкова першої третини ХХ ст. Об’єктом дослідження є графіка і живопис О.М. Бекетова, що знаходиться в зібранні родини Рофе-Бекетових, ХХМ, ДНАББ ім. В.Г. Заболотного. Предметом дослідження є особливості творчої манери архітектора-художника, для якого мистецтво було сферою особистого захоплення, не пов’язаного із замовленнями або комерційними задачами. Методологічною основою статті обрано комплексний підхід до об’єкта дослідження, що дає можливість ґрунтовно проаналізувати місцеві мистецькі традиції та західноєвропейські впливи, тенденції розвитку тогочасного художнього життя ХІХ — початку ХХ ст. Застосовано метод мистецтвознавчого аналізу, порівняльно-типологічний та історико-культурний.

Ключові слова: образотворче мистецтво, культурне життя, Харків, художня спадщина, О.М. Бекетов, пейзаж, Крим.

Надійшла 13.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Чернова М.В. Зодчий-художник. Прапор. 1977. № 9. С. 08—110.
  • 2. Тітінюк В.Ф., Печерцева О.О. Олексій Миколайович Бекетов — живописець. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Збірник наукових праць Харківської Державної академії дизайну та мистецтв. № 4/5. 2005. С. 154—155.
  • 3. Тітінюк В.Ф, Печерцева О.О. О.М. Бекетов — живописець. Тринадцяті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції «Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини». Харків, 2007. С. 37—39.
  • 4. Денисенко О. Пленерні студії Василя Кричевського. Пам’ятки України. Образотворче мистецтво. № 6. 2014. С. 26—27.
  • 5. Денисенко О. Живопис архітектора О. Бекетова. Па-м’ят-ки України. Образотворче мистецтво. № 12. 2014. С. 66—71.
  • 6. Порай-Кошиць Б.В. Рисунок і акварель архітектора: 5-та виставка харківської Спілки радянських архітекторів. Архітектура радянської України. 1940. № 7. С. 50.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »