ЯПОНСЬКІ ПЛЕНЕРИ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1641—1658

УДК 7.071.5(520=161.2)”193″

DOI https://doi.org/10.15407/

ЯПОНСЬКІ ПЛЕНЕРИ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТОЛІТТЯ

РИБАЛКО Світлана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5873- 2421
докторка мистецтвознавства, професорка,
Харківська державна академія культури,
кафедра мистецтвознавства,
вул. Бурсацький узвіз, 4, 61000 Харків, Україна,
Контакти: e-mail: rybalko.svetlana62@gmail.com

НОМУРА Чіеко

кандидатка мистецтвознавства, незалежна дослідниця,
Токіо, Японія

Анотація. Мета дослідження — подати живописні, графічні та літературні візії Японії у творчому доробку митців першої третини ХХ ст. У фокусі авторів — роботи художників, чия діяльність на різних етапах життя пов’язана з Україною: Сергій Щербаков, Микола Недашківський, Давид Бурлюк, Віктор Пальмов, Вацлав Фіала. До кола аналізованих творів залучено пленерні роботи, які є безпосереднім відбитком вражень від країни, її природи та культури. У статті пропонується контекстуалізація створених митцями образів Японії з урахуванням тогочасних течій в японському мистецтві та українського бекграунду, в чому і полягає актуальність теми. Джерельною базою дослідження були українські та японські живописні та графічні твори, листівки, журнали, світлини, тексти Давида Бурлюка та Вацлава Фіали, матеріали експедицій авторів по містах та локаціях українських пленерів у Японії.

Не заперечуючи присутність російського чинника у творчості досліджуваних митців (художні контакти, навчання, зрештою, мова текстів, адже мовою освіти в тодішній імперії була російська), будь-яке нехтування українською складовою в їхній творчості та нерозривністю зв’язків з Україною вважаємо результатом загарбницької колоніальної політики сусідньої держави.

У роботі використані методи історико-хронологічної реконструкції, формально-стилістичного, компаративного та контент-аналізу.

Ключові слова: харківський мистецький осередок, живопис, графіка, діалог культур, українське мистецтво, японське мистецтво, пленер, образ Японії.

Надійшла 16.12.2024

Список використаних джерел

五十殿利治　「極東におけるロシア・アヴァンギャルド：美術は越境する」　『極東ロシアのモダニズム１９１８－１９２８展：ロシア・アヴァンギャルドと出会った日本』　東京新聞：極東ロシアのモダニズム展開催実行員会、二〇〇二年。
五十殿利治　『大正新興美術運動の研究』　スカイドア、一九九八年　
滝沢恭司「極東ロシアのモダニズム１９１８－１９２８：開催への記録」『極東ロシアのモダニズム１９１８－１９２８展：ロシア・アヴァンギャルドと出会った日本』　東京新聞：極東ロシアのモダニズム展開催実行員会、二〇〇二年。
滝沢恭司　「ブルリュークとパリモフ：来日の背景と作品」　『極東ロシアのモダニズム１９１８－１９２８展：ロシア・アヴァンギャルドと出会った日本』　東京新聞：極東ロシアのモダニズム展開催実行員会、二〇〇二年。
5. Oshukov M. Representation of Otherness in Literary Avant-Garde of Early Twentieth Century: David Burliuk’s and Ezra Pound’s Japan. Turku: University of Turku Dissertation, 2017. URL: https://www.utupub.fi/handle/ 10024/133711
6. Pudlo B. Plusquamperfectum of Futurism. Experience of Time in the Japanese Oeuvre of the Father of Russian Futurism. 2019. DOI: https://www.doi.org/10.13140/RG.2.2.32905.90729
7. Isaeva O. Transcending artistic boundaries — pre-war Japanese avant-gardes through the lens of two migrant artists: David Burliuk and Varvara Bubnova. Asiatische Studien — Études Asiatiques. 2023. № 77 (2). Р. 313—348. DOI: https://doi.org/10.1515/asia-2022-0036
8. Евдаев Н. Давид Бурлюк в Америке: Материалы к биогр. Москва: Наука, 2002. 338 с.
9. Хисамутдинов А. Русские художники в Японии (1918—1922). Изобразительное искусство Урала, Сибири, Дальнего Востока. 1920. № 2 (3). С. 30—37.
10. Капранов С. «Ошіма» Давида Бурлюка, прочитана японістом. Всесвіт. 1997. № 10. С. 138—143.
11. Тесленко І. Японія очима Давида Бурлюка. Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. Київ: Міленіум, 2004. С. 62—68.
12. Деменок Е. Русский отец японского футуризма. Давид Бурлюк в Японии. URL: https://demenok.art/burliuk-in-japan
13. Капитоненко А., Фудзии Т., Судзуки А. Ошима в бытность Давида Бурлюка. Сімферополь: Фундація ім. Д. Бурлюка, 2005. 30 с.
14. Евдаев Н., Судзуки А. Огасавара в бытность Д. Бурлюка и В. Фиалы. Нью-Йорк, 2006. 88 с.
15. Shkandrij M., Mudrak M., Holubizky I. Futurism and After: David Burliuk, 1882—1967. Winnipeg: The Winnipeg Art Gallery, 2008. 64 р.
16. Shkandrij M. Steppe son: David Burliuk’s identity. Canadian American Slavic Studies’40. 2005. № 1. P. 65—78.
17. Нога О. Давид Бурлюк і мистецтво всесвітнього авангарду. Харків: Основа, 1993. 108 с.
18. Горбачов Д. Татарсько-запорізький футурист Давид БурлюкПисарчук. Всесвіт. 1997. № 10. С. 140—143.
19. Немцова В. Украинские корни творчества Давида Бурлюка (1882—1967). Вісник ХДАДМ. 2005. № 10. С. 59—71.
20. Бурлюк Д. Восхождение на Фудзи-сан. Нью-Йорк: Изд. М.Н. Бурлюк, 1926. 12 с.
21. Бурлюк Д. Ошима. Цветная гравюра. Нью-Йорк: Изд. М.Н. Бурлюк, 1927. 20 с.
22. Бурлюк Д. По Тихому океану. Нью-Йорк: Изд. М.Н. Бурлюк, 1925. 23 с.
23. Fiala V. Ogasawara. Praha: Václav Petr, 1928. 62 с.
24. Овакі Ч. Японський період Давида Бурлюка. Автореф. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвозн. Харків: ХДАДМ, 2008. 20 с.
25. Соколюк Л. Шляхи розвитку мистецької освіти в Харкові (1896—1918). Вісник ХДАДМ. 2021. № 1. С. 83—94.
26. Немцова В. Изобразительное искусство Харьковщины: (исторический очерк). Харьков: РегионИнформ, 2004. 188 с.
27. Савицкая Л. На пути обновления. Искусство Украины в 1890—1910-е годы. Харьков: НТУ «ХПИ», 2003. 468 с.
28. Ярова В. Ліногравюра в мистецтві Харкова 1910-х років. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2014. № 1. С. 213—219.
29. Lowack V. The Blue Lily Studio: Foundation, Activities, Significance. Text and Image: Essential Problems in Art History. 2024. № 1 (17). Р. 56-77. DOI: 10.17721/2519-4801.2024.1.04
30. Милашевский В. Вчера, позавчера. Воспоминания художника. Ленинград: Художник РСФСР, 1972. 240 с.
31. Очеретянко С. Недашківський Микола Йосипович. Енциклопедія Сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-72816
32. 画家の伊豆大島足跡をたどる。 URL: https://torafujii.sakura.ne.jp/63kobetugakasokuseki.html
33. Марков В.М. Русский след в Японии. Давид Бурлюк — отец русского футуризма. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/russkiy-sled-v-yaponii-david-burlyuk-otets-yaponskogo-futurizma
34. 「官憲の眼を逃れて未来派が南の嶋へ　本国から妻子迄寄せて過激派と睨まれた露国画家の一族」東京朝日新聞１９２０年１２月１８日（５）
35. Fox Ch. Native and Others: Prewar Representations of the Ogasawara/Bonin Islands. URL: http://www.rit-su-mei.ac.jp/acd/re/k-rsc/lcs/kiyou/pdf_22-4/RitsIILCS_22.4pp.53-68Fox.pdf
36. 「三つの露国画展覧会」『中央美術』第７巻５号（１９２１年４月号ｐ.１５２. “
37.「露国画家の展覧会」東京朝日新聞１９２０年４月６日（６）
38. Нова генерація: Журнал лівої формації мистецтв. № 12. Харків: Державне видавництво України, 1929. 81 с.