« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1659—1666

УДК 75.072.2/.3.03.047(477.75):304.4-047.52″20″:008(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1659

КРИМСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ В.А. ОВСІЙЧУКА. МИСТЕЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ: ІСТОРІЯ ОДНОГО ЛИСТА

КОРОЛЬ Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6763-4938
  • завідувачка, кандидатка мистецтвознавства,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: artso@ukr.net

Анотація. Про художню творчість Володимира Овсійчука є небагато відомостей навіть суто хронологічно­біографічних, не кажучи вже про спроби аналізу — як із точки зору лише формальної, так і з погляду символічного значення творів. Як я спробую показати у статті, така перспектива існує, чим більше ми будемо заглиблюватися у матеріал та вивчати контекст і встановлювати інтелектуальні зв’язки з епохою, в якій жив і працював митець та дослідник.

Об’єктом аналізу є художні твори В.А. Овсійчука на тему кримського пейзажу та лист, в якому описуються обставини експонування цих творів та за допомогою евфемізмів розкривається їхнє значення для представників кримськотатарського народу, депортованих совєцькою владою зі своєї батьківщини у далекий Узбекистан.

Предметом, тобто, аргументом дослідження є твердження про взаємозв’язок художнього твору з пам’яттю й ідентичністю та ті важливі епістемологічні зміни, які виникають у результаті взаємодії людини, її мислення (спогадів, пам’яті, самого процесу пригадування) із мистецьким твором.

Методологічною основою інструментарію аналізу є деколоніальний підхід, який підриває підпорядкованість між совєцькою імперією і колонізованими народами через впровадження ціннісної складової — мистецтва. У процесі вироблення мистецтва з’являються вартості, їх сприйняття, володіння ними є актом символічним. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: кримський пейзаж, деколонізація, Володимир Овсійчук.

Надійшла 17.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Саїд Е. Орієнталізм. Київ, 2001.
  • 2. Kastrissios Helena. Modern Art and Decolonisation: Art as a Decolonial Weapon (May 30, 2023). URL: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4463135
  • 3. Котляр О. «Імперія здохла». Як сучасне українське мистецтво робить видимим російський колоніалізм. URL: https://life.nv.ua/ukr/art/yak-suchasne-ukrajinske-mistectvo-robit-vidimim-rosiyskiy-kolonializm-doslidzhennya-istorika-50413855.html (дата звернення: 16.12.2024).
  • 4. Ларсен Ніл. Жаргон деколоніальності. URL: https://commons.com.ua/uk/zhargon-dekolonialnosti/#footnote-9 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 5. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 3. Спр. 430. Особова справа В.А. Овсійчука (Витяг з Трудової книжки). С. 133—134.
  • 6. Спалах українського шістдесятництва у книжці Радомира Мокрика «Бунт проти імперії». URL: https://chytomo.com/spalakh-ukrainskoho-shistdesiatnytstva-u-knyzhtsi-radomyra-mokryka-bunt-proty-imperii/ (дата звернення: 16.12.2024).
  • 7. В.А. Овсійчук. До 90-річчя від дня народження. Ін­терв’ю О. Сом-Сердюкової. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apmpmn_2014_6_39.pdf (дата звернення: 15.12.2024).
  • 8. Нагаєвська Олена Варнавівна. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/article-70843 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 9. Боданінський Усеїн Абдурефійович. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%81%D0%B5%D1%97%D0%BD_%D0%90%D0%B1%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%84%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 10. Бахчисарай. Путеводитель. Авт. Нагаевская Е.В. Симферополь, 1968.
  • 11. Яців Р. Малярська творчість Володимира Овсійчука. Народознавчі зошити. 2004. № 3—4 (57—58). С. 291—292.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »