« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1659—1666

УДК 75.072.2/.3.03.047(477.75):304.4-047.52″20″:008(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1659

КРИМСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ В.А. ОВСІЙЧУКА. МИСТЕЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ: ІСТОРІЯ ОДНОГО ЛИСТА

КОРОЛЬ Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6763-4938
  • завідувачка, кандидатка мистецтвознавства,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: artso@ukr.net

Анотація. Про художню творчість Володимира Овсійчука є небагато відомостей навіть суто хронологічно­біографічних, не кажучи вже про спроби аналізу — як із точки зору лише формальної, так і з погляду символічного значення творів. Як я спробую показати у статті, така перспектива існує, чим більше ми будемо заглиблюватися у матеріал та вивчати контекст і встановлювати інтелектуальні зв’язки з епохою, в якій жив і працював митець та дослідник.

Об’єктом аналізу є художні твори В.А. Овсійчука на тему кримського пейзажу та лист, в якому описуються обставини експонування цих творів та за допомогою евфемізмів розкривається їхнє значення для представників кримськотатарського народу, депортованих совєцькою владою зі своєї батьківщини у далекий Узбекистан.

Предметом, тобто, аргументом дослідження є твердження про взаємозв’язок художнього твору з пам’яттю й ідентичністю та ті важливі епістемологічні зміни, які виникають у результаті взаємодії людини, її мислення (спогадів, пам’яті, самого процесу пригадування) із мистецьким твором.

Методологічною основою інструментарію аналізу є деколоніальний підхід, який підриває підпорядкованість між совєцькою імперією і колонізованими народами через впровадження ціннісної складової — мистецтва. У процесі вироблення мистецтва з’являються вартості, їх сприйняття, володіння ними є актом символічним. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: кримський пейзаж, деколонізація, Володимир Овсійчук.

Надійшла 17.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Саїд Е. Орієнталізм. Київ, 2001.
  • 2. Kastrissios Helena. Modern Art and Decolonisation: Art as a Decolonial Weapon (May 30, 2023). URL: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4463135
  • 3. Котляр О. «Імперія здохла». Як сучасне українське мистецтво робить видимим російський колоніалізм. URL: https://life.nv.ua/ukr/art/yak-suchasne-ukrajinske-mistectvo-robit-vidimim-rosiyskiy-kolonializm-doslidzhennya-istorika-50413855.html (дата звернення: 16.12.2024).
  • 4. Ларсен Ніл. Жаргон деколоніальності. URL: https://commons.com.ua/uk/zhargon-dekolonialnosti/#footnote-9 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 5. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 3. Спр. 430. Особова справа В.А. Овсійчука (Витяг з Трудової книжки). С. 133—134.
  • 6. Спалах українського шістдесятництва у книжці Радомира Мокрика «Бунт проти імперії». URL: https://chytomo.com/spalakh-ukrainskoho-shistdesiatnytstva-u-knyzhtsi-radomyra-mokryka-bunt-proty-imperii/ (дата звернення: 16.12.2024).
  • 7. В.А. Овсійчук. До 90-річчя від дня народження. Ін­терв’ю О. Сом-Сердюкової. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apmpmn_2014_6_39.pdf (дата звернення: 15.12.2024).
  • 8. Нагаєвська Олена Варнавівна. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/article-70843 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 9. Боданінський Усеїн Абдурефійович. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%81%D0%B5%D1%97%D0%BD_%D0%90%D0%B1%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%84%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 10. Бахчисарай. Путеводитель. Авт. Нагаевская Е.В. Симферополь, 1968.
  • 11. Яців Р. Малярська творчість Володимира Овсійчука. Народознавчі зошити. 2004. № 3—4 (57—58). С. 291—292.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »