« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1667—1670

УДК 930.2:[39(=1:477.86/.87+83):316.3/.4-043.86-049.5]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1667

НАРОДНА ТРАДИЦІЙНІСТЬ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЧИННИК БЕЗПЕКИ ТА УСПІШНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Мета статті — показати іманентність традиції — бути присутньою, супроводжувати буття людського згромадження в його історичній тяглості.

Одним із чинників передачі культурних цінностей є потреба у традиційних культурних цінностях старших поколінь, що забезпечує їхню тяглість. Наголошується, що основною соціальною одиницею носія, оберігача і творця традицій є сім’я. Саме через сім’ю проходять силові лінії не лише збереження, трансмісії, але й і творення традицій. Для України помітна етнографічна колоритність традицій, які сформовані на загальноетнічному культурному матеріалі, тому виокремлюються етнографічні традиційні особливості лемків, бойків, гуцулів, поліщуків, подолян та інших етнографічних груп. Традиції потребують етностабільних умов буття і спілкування — притаманні сільському середовищу; місто надто динамічне і позбавлене традиційної основи.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історико­етнологічного спрямування.

Ключові слова: традиція, тяглість, сім’я, культурні цінності, етнографічні групи.

Надійшла 20.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павлюк С.П. Енциклопедичний словник понять та термінів в етнології. Львів, 2020. 401 с.
  • 2. Матейко К.І. Український народний одяг. Київ, 1977. 224 с.
  • 3. Павлюк С.П. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспектрадиції. Київ, 1991. 224 с.
  • 4. Українське народознавство. Львів, 1994. 608 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »