« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 360—374

УДК [39:728.6](477.83/.84+86)”19/20″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ТОЛОКА (КОЛЕКТИВНА ДОПОМОГА) ПІД ЧАС БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ НА ТЕРЕНАХ ГАЛИЧИНИ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТА ОБРЯДОВО-ЗВИЧАЄВИЙ АСПЕКТИ (за матеріалами Покуття, Західного Поділля та Опілля)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Трудова взаємодопомога під час будівельних робіт на теренах України у спеціальній етнографічній літературі до сьогодні розглядалася доволі поверхово, тому докладніший аналіз цього питання є доволі важливим, що й визначає актуальність пропонованої розвідки. 

У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості колективної допомоги під час спорудження сільських осель на теренах Покуття, Західного Поділля та Опілля. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — специфічні риси колективної допомоги («толоки») у процесі будівельних робіт. Методологічну основу становлять принцип історизму та методи польового етнографічного дослідження, а також загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція) та спеціально наукові (ретроспективний, порівняльно-історичний, статистичний методи, метод типологічного аналізу та інші). Територія дослідження охоплює терени Покуття, Опілля та Західного Поділля. Хронологічні межі дослідження визначені джерельним матеріалом, який охоплює ХХ — початок ХXI століття. 

Окремі особливості колективної взаємодопомоги під час будівельних робіт розглянуті у роботах І. Гребеня, Я. Тараса, Р. Тарнавського, проте джерельною базою нашої розвідки, в основному, є польові матеріали автора. 

Ключові слова: Покуття, Опілля, Західне Поділля, будівництво, толока, глиносолома, вальки.

Надійшла 1.04.2025

Список використаних джерел

  • 1. Гребінь І. Обряди, пов’язані з будівництвом сільського житла. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: Видавництво незалежного культурного центру «Доля», 1994. С. 243—250.
  • 2. Гребінь І. Домівка в системі звичаїв та уявлень. Українці: історико-етнографічна монографія в двох книгах. Опішне: Українське народознавство, 1999. Кн. 2. С. 57—64. 
  • 3. Тарас Я. Колективна допомога в будівництві українців Молдови. Записка НТШ. Том CCCLІХ: Праці секції етнографії і фольклористики. Львів, 2010. С. 265—272. 
  • 4. Тарнавський Р. Толока та супряга в громадському побуті селян Південно-західного етнографічного регіону України: культурно-генетична проблема. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Спеціальність 07.00.05 — етнологія. Львів, 2012. 252 с.
  • 5. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 94 с.: іл. 
  • 6. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
  • 7. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny. Kraków: W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. Т. 1. 360 s.: il.
  • 8. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106. 
  • 9. Бодревич-Буць О. Подільська експедиція по народному будівництву (Звіт). Музей народної архітектури та побуту у Львові. 1976 р. 98 с. (Рукопис).
  • 10. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437—462. 
  • 11. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 12. Иванов П. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиесы к малорусской хате (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянского уезда. Поле. Збірник наукових праць з історії, теорії та методології польових досліджень. Київ: Дуліби, 2014. Т. 1. С. 223—236.
  • 13. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  • 14. Свирида Р. Традиційне житло Шевченкової Звенигородщини. На сторожі української народної культури. Матеріали міжнародної наукової конференції. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України; Національний музей народної архітектури та побуту України, 2008. С. 207—211.
  • 15. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщинію Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135. 
  • 16. Шевченко Л. Звичаї, зв’язані з закладинами будівлі. Первісне громадянство тв. Його пережитки на Україні. Київ, 1926. Вип. 1—2. С. 87—95.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »