« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 410—422

УДК [728.81.035:726.8](477.84-21Бережани)

DOI https://doi.org/10.15407/

НАДГРОБОК АННИ ТА ЄЖИ СЕНЯВСЬКИХ ГЕРБУ ЛЕЛІВА У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ ЯК МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ПЕРІОДУ ПІЗНЬОГО РЕНЕСАНСУ

ЧІКАЛО Ярина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2280-2995
  • студентка кафедри архітектури та реставрації,
  • Інститут архітектури та дизайну;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: chiyarkaa@gmail.com

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Збереження пам’яток епохи Ренесансу на теренах Галичини є важливим та складним питанням, що вимагає комплексного наукового підходу, зокрема наявності відповідних теоретичних напрацювань, що можуть складати джерельну базу для виконання належних консерваційних та реставраційних дій. Мета статті: розкриття історії надгробка Анни та Єжи Сенявських, зокрема з’ясування персоналії, причетної до його створення. Об’єктом дослідження є сам надгробок Анни та Єжи Сенявських (зокрема фігуративна частина другого) з родинного склепу замкової каплиці в Бережанах (Тернопільська обл.), а предметом — уявлення про особливості часу, синтез стилістичних особливостей європейських шкіл, яким зумовлена стилістика надгробка Анни і Єжи Сенявських, і визначення атрибуції пам’ятки. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, послідовності, науковий плюралізм, системність та всебічність. Для з’ясування авторства надгробка використані загальні методи: історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний. 

Ключові слова: Бережанський замок, алебастр, Генріх Горст, Герман ван Гутте, Єжи Сенявський, Ренесанс.

Надійшла 23.04.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Любченко В.Ф. Львівська скульптура XVI—XVII сто літь — Львівська скульптура другої половини XVI століття. Київ: Наукова думка, 1981. С. 52—76.
  • 2.         Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. 1898. S. 107—171. 
  • 3.         Gębarowicz M. Studia nad dziejami kultury artystycznej późnego renesansu w Polsce. 1962. S. 30—64.
  • 4.         Jan K. Ostrowski. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Kraków, 2012. S. 99.
  • 5.         Дописувачі платформи, NewHomeStone, Tombstone History. URL: https://marbleism.com/blog/Tombsto ne_History.html.
  • 6.         Дописувачі електронної бібліотеки LiberText, Wood Sculpture in the Northern Renaissance. URL: https://batch.libretexts.org/print/url=https://human.libretexts.org/Bookshelves/Art/Art_History_(Bound less)/ 20%3A_The_Northern_Renaissan ce/20.05%3A_Sculpture_of_the_Northern_Renaissance.pdf № 20.5.1.
  • 7.         Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.ua. Корнеліс Флоріс. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%B4%D0%B5_%D0%92%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%82.
  • 8.         Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.en. Renaissance sculpture. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Renaissance_ sculpture.
  • 9.         Дописувач платформи, Osvita.ua. Ренесанс: основні ідеї, образотворче мистецтво, італійські представники. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10909/.
  • 10.       Антонович Д.В. Українська культура-III. Ренесанс, Мюнхен, 1988. С. 303.
  • 11.       Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.pl, Santi Gucci. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Santi_Gucci
  • 12.       Sinko K. Santi Gucci Fiorentino i jego szkoła. Kraków, 1933. S. 40.
  • 13.       Maciszewski M. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej: monografia historyczna. 1910. S. 79—192. 
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »