« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 410—422

УДК [728.81.035:726.8](477.84-21Бережани)

DOI https://doi.org/10.15407/

НАДГРОБОК АННИ ТА ЄЖИ СЕНЯВСЬКИХ ГЕРБУ ЛЕЛІВА У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ ЯК МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ПЕРІОДУ ПІЗНЬОГО РЕНЕСАНСУ

ЧІКАЛО Ярина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2280-2995
  • студентка кафедри архітектури та реставрації,
  • Інститут архітектури та дизайну;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: chiyarkaa@gmail.com

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Збереження пам’яток епохи Ренесансу на теренах Галичини є важливим та складним питанням, що вимагає комплексного наукового підходу, зокрема наявності відповідних теоретичних напрацювань, що можуть складати джерельну базу для виконання належних консерваційних та реставраційних дій. Мета статті: розкриття історії надгробка Анни та Єжи Сенявських, зокрема з’ясування персоналії, причетної до його створення. Об’єктом дослідження є сам надгробок Анни та Єжи Сенявських (зокрема фігуративна частина другого) з родинного склепу замкової каплиці в Бережанах (Тернопільська обл.), а предметом — уявлення про особливості часу, синтез стилістичних особливостей європейських шкіл, яким зумовлена стилістика надгробка Анни і Єжи Сенявських, і визначення атрибуції пам’ятки. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, послідовності, науковий плюралізм, системність та всебічність. Для з’ясування авторства надгробка використані загальні методи: історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний. 

Ключові слова: Бережанський замок, алебастр, Генріх Горст, Герман ван Гутте, Єжи Сенявський, Ренесанс.

Надійшла 23.04.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Любченко В.Ф. Львівська скульптура XVI—XVII сто літь — Львівська скульптура другої половини XVI століття. Київ: Наукова думка, 1981. С. 52—76.
  • 2.         Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. 1898. S. 107—171. 
  • 3.         Gębarowicz M. Studia nad dziejami kultury artystycznej późnego renesansu w Polsce. 1962. S. 30—64.
  • 4.         Jan K. Ostrowski. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Kraków, 2012. S. 99.
  • 5.         Дописувачі платформи, NewHomeStone, Tombstone History. URL: https://marbleism.com/blog/Tombsto ne_History.html.
  • 6.         Дописувачі електронної бібліотеки LiberText, Wood Sculpture in the Northern Renaissance. URL: https://batch.libretexts.org/print/url=https://human.libretexts.org/Bookshelves/Art/Art_History_(Bound less)/ 20%3A_The_Northern_Renaissan ce/20.05%3A_Sculpture_of_the_Northern_Renaissance.pdf № 20.5.1.
  • 7.         Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.ua. Корнеліс Флоріс. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%B4%D0%B5_%D0%92%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%82.
  • 8.         Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.en. Renaissance sculpture. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Renaissance_ sculpture.
  • 9.         Дописувач платформи, Osvita.ua. Ренесанс: основні ідеї, образотворче мистецтво, італійські представники. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10909/.
  • 10.       Антонович Д.В. Українська культура-III. Ренесанс, Мюнхен, 1988. С. 303.
  • 11.       Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.pl, Santi Gucci. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Santi_Gucci
  • 12.       Sinko K. Santi Gucci Fiorentino i jego szkoła. Kraków, 1933. S. 40.
  • 13.       Maciszewski M. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej: monografia historyczna. 1910. S. 79—192. 
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »