Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 410—422
УДК [728.81.035:726.8](477.84-21Бережани)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.02.410
ЧІКАЛО Ярина
- ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2280-2995
- студентка кафедри архітектури та реставрації,
- Інститут архітектури та дизайну;
- Національний університет «Львівська політехніка»,
- вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: chiyarkaa@gmail.com
ТАРАС Ярослав
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
- доктор історичних наук, професор,
- Інститут народознавства НАН України,
- завідувач відділу етнології сучасності,
- проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
- професор кафедри Архітектури та реставрації,
- Національний університет «Львівська політехніка»,
- вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net
Анотація. Збереження пам’яток епохи Ренесансу на теренах Галичини є важливим та складним питанням, що вимагає комплексного наукового підходу, зокрема наявності відповідних теоретичних напрацювань, що можуть складати джерельну базу для виконання належних консерваційних та реставраційних дій. Мета статті: розкриття історії надгробка Анни та Єжи Сенявських, зокрема з’ясування персоналії, причетної до його створення. Об’єктом дослідження є сам надгробок Анни та Єжи Сенявських (зокрема фігуративна частина другого) з родинного склепу замкової каплиці в Бережанах (Тернопільська обл.), а предметом — уявлення про особливості часу, синтез стилістичних особливостей європейських шкіл, яким зумовлена стилістика надгробка Анни і Єжи Сенявських, і визначення атрибуції пам’ятки. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, послідовності, науковий плюралізм, системність та всебічність. Для з’ясування авторства надгробка використані загальні методи: історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний.
Ключові слова: Бережанський замок, алебастр, Генріх Горст, Герман ван Гутте, Єжи Сенявський, Ренесанс.
Надійшла 23.04.2025
Список використаних джерел
- 1. Любченко В.Ф. Львівська скульптура XVI—XVII сто літь — Львівська скульптура другої половини XVI століття. Київ: Наукова думка, 1981. С. 52—76.
- 2. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. 1898. S. 107—171.
- 3. Gębarowicz M. Studia nad dziejami kultury artystycznej późnego renesansu w Polsce. 1962. S. 30—64.
- 4. Jan K. Ostrowski. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Kraków, 2012. S. 99.
- 5. Дописувачі платформи, NewHomeStone, Tombstone History. URL: https://marbleism.com/blog/Tombsto ne_History.html.
- 6. Дописувачі електронної бібліотеки LiberText, Wood Sculpture in the Northern Renaissance. URL: https://batch.libretexts.org/print/url=https://human.libretexts.org/Bookshelves/Art/Art_History_(Bound less)/ 20%3A_The_Northern_Renaissan ce/20.05%3A_Sculpture_of_the_Northern_Renaissance.pdf № 20.5.1.
- 7. Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.ua. Корнеліс Флоріс. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81_%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81_%D0%B4%D0%B5_%D0%92%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%82.
- 8. Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.en. Renaissance sculpture. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Renaissance_ sculpture.
- 9. Дописувач платформи, Osvita.ua. Ренесанс: основні ідеї, образотворче мистецтво, італійські представники. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10909/.
- 10. Антонович Д.В. Українська культура-III. Ренесанс, Мюнхен, 1988. С. 303.
- 11. Дописувачі Вікіпедії. Wikipedia.pl, Santi Gucci. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Santi_Gucci
- 12. Sinko K. Santi Gucci Fiorentino i jego szkoła. Kraków, 1933. S. 40.
- 13. Maciszewski M. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej: monografia historyczna. 1910. S. 79—192.
