« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 295—316

УДК [391.7:746.5.011.26.02](=161.2:477.83/.86)”19″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/

УКРАЇНСЬКИЙ КОТИЛЬОН ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.: ВАРІАТИВНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ТА КОМПОЗИЦІЙНИХ РІШЕНЬ       

ФЕДОРЧУК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566 
  • докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця,
  • відділ історичної етнології,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena-fedorchuk@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена бісерному котильону — популярному компоненту українського традиційного вбрання Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття першої половини XX ст. — періоду визвольних змагань українців за свою незалежність. Розглядаються технічні та художні засоби, завдяки використанню яких створювалися композиції, що зробили котильон популярним твором тогочасного народного мистецтва. Актуальність статті обумовлена сучасною цікавістю до українського котильона як соціально затребуваного витвору народного мистецтва періоду визвольних змагань українців. Посилення такої цікавості спровокувала теперішня російська агресія, яка актуалізувала патріотичні почування українського суспільства, ожививши його інтерес до співзвучних історичних реалій, зокрема до патріотичних рефлексій народної творчості першої половини XX ст. Об’єктом дослідження є бісерний котильон українців як етномистецький феномен першої половини XX ст., а предметом — його технологічні, тематичні та художньо-стилістичні особливості.

Джерельну базу дослідження склала візуальна та вербальна інформація про бісерний котильон, зібрана у ході етнографічних експедицій та під час роботи у державних музеях, а також отримана від наукових колег та приватних колекціонерів. Методологія дослідження ґрунтується на системно-історичному підході та методах: фотофіксації артефактів, інтерв’ювання й авдіофіксації наративів, наукового аналізу, аналітичної інтерпретації та історичної реконструкції.

Ключові слова: Україна, народна творчість, бісерний котильон, національна символіка, герб, прапор.

Надійшла 7.04.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Федорчук О. Бісерний котильон як актуальний арте факт української культури: ґенеза й особливості побутування. Народознавчі зошити. 2024. № 3 (177). С. 617—630. DOI: https://doi.org/10.15407/ 
  • 2.         Кожолянко Г. Етнографія Буковини: у 3 т. Чернівці: Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, Буковинське етнографічне товариство, 1999. Т. 1. 384 с.
  • 3.         Кожолянко Г. Доповнювальні елементи традиційного народного костюма українців Буковини. Народна творчість та етнографія. 2010. № 1. С. 57—66.
  • 4.         Павлюк А.Д. Прикраси з бісеру у фондах Чернівецького музею народної архітектури та побуту. Буковина — мій рідний край (матеріали історико-крає знавчої конференції молодих дослідників, студентів та науковців). Чернівці: Золоті литаври, 2000. С. 105—107.
  • 5.         Фединчук О.Б. Шийно-нагрудні чоловічі та жіночі бісерні прикраси Північної Буковини. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2018. Вип. 35. С. 124—139.
  • 6.         Пахолко С., Мартин О. Котильон — відзнака-оберіг в українських військових формуваннях періоду націо нально-визвольної боротьби 1916—1950 років. Нумізматика і фалеристика. 2006. №`4. С. 22—25.
  • 7.         Марусик Настасія. Стародавні буковинські вироби з бісеру. Київ: Народні джерела, 2017. 152 с.: іл.
  • 8.         Армія безсмертних. Повстанські світлини. Упоряд.: В. В’ятрович та ін. Вид. 3. Львів: Центр дослідження визвольного руху; Вид-во Мс, 2006. 205 c.: фот. 
  • 9.         Розсіяні в степах. Фотоматеріали з життя західних бойків на рідних землях та після переселення. Упо ряд. Н. Кляшторної. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2013. 192 с.
  • 10.       Свйонтек І. Покутські вишивки Прикарпаття. Мис тецтво геометричного орнаменту і колориту. Аль бом 1. Львів: Апріорі, 2013. 260 с.: іл.
  • 11.       Оpleštilová H., Babka L. Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hůlky (1887—1961). Praha: Národní knihovna České republiky, 2014. 291 s.: il.
  • 12.       Віків минулих твердь: Городенківщина в старих документах і світлинах. Наук. ред. В. Великочий. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. 200 с.: іл.
  • 13.       Мала фотоенциклопедія Українських Січових Стріль ців. Упоряд. І. Сварник. Львів: Галиц. вид. спіл ка, 2004. 127 c.: іл.
  • 14.       Леґіон Українських Січових Стрільців. Фотоархів. URL: https://www.legionukrainiansichriflemen.com (дата звернення: 19.03.2025).
  • 15.       Федорчук О.С. Типологія українських народних прикрас із бісеру. Народознавчі зошити. 2003. № 5—6 (53—54). С. 702—719.
  • 16.       Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: ІН НАН України; Свічадо, 2007. 120 с.: іл.
  • 17.       Федорчук О. Бісер у декорі традиційного одягу українців (питання типології). Народознавчі зошити. 2012. № 3 (105). С. 452—468.
  • 18.       Федорчук О. Котильон. Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2019. Т. ІІ. С. 301—302.
  • 19.       Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 320 с.: іл.
  • 20.       Федорчук О. Національна символіка у композиціях українських котильонів першої половини XX століття. Authentication and Conservation of Cultural Heritage. Research and Technique. Supliment: Materiale ale ra poartelor Conferinței Științifice Internaționale «Patrimoniul cultural de ieri — implicații în dezvoltarea societății durabile de mâine». 2024. Vol. VIII. P. 70—81.
  • 21.       Федорчук О.С. Оберегова магія прикрас із бісеру. Мистецтвознавство: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 1999. С. 139—152.
  • 22.       Пастух Н. Образ тварин в українському фольклорі: зозуля. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2013. 221 с.
  • 23.       Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ: АНТ, 2005. 400 с. 
  • 24.       Пацьорки, цятки, коралики. Бісерні прикраси зі збірки Володимира Щибрі: науковий каталог. Автори кон цепції та вст. ст. Щибря В., Федорчук О., Воронюк Л. Київ: Інститут народознавства НАН України; Видиво, 2025. 224 с.: іл.
  • 25.       Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. Львів: Світ, 1995. 480 с.: іл.
  • 26.       «Ізборник Святослава» — перший давньоруський Гугл. СловОпис. Відеословник. URL: https://slovo pys.kubg.edu.ua/izbornyk-sviatoslava- pershyi-davnoruskyi-huhl/ (дата звернення: 19.03.2025). 
  • 27.       Нестеренко П.В. Експертиза предметів і атрибутів: геральдика. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2010. 119 с.: рис.
  • 28.       Мазепа О. Питання геральдичної термінології у виданні «Заміток» Українського Генеалогічного і Геральдичного Товариства. Сфрагістичний щорічник. 2013. Вип. 4. С. 26—53.
  • 29.       Наріжний К.Г. Живий світ геральдики. Тварини і рослини в державній символіці. Київ: Вид-во Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1977. 184 с.
  • 30.       Панченко В.О. Гербівник міст України. Київ; Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 1996. 168 с.
  • 31.       Буковинський килим. Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. URL: https://eu.zonerama.com/eksponati/Photo/7174745/ 262092595 (дата звернення: 19.03.2025).
  • 32.       Жайворонок В. Антологія знаків української етнокультури: словник-довідник. Київ: Наукова думка НАН України», 2018. 760 c.
  • 33.       Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Київ: Українська Академія Наук, 1927. 27 с. 
  • 34.       Нетлінні. Українські державні символи у народній ви шивці та ткацтві: Альбом. Упоряд., авт. вст. ст. Леся Воронюк, Володимир Щибря. Київ: Центр фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; ГО «Всесвітній день вишиванки»; «Р. К. Майстер-принт»», 2023. 360 с.: іл. 
  • 35.       Гречило Андрій. До питання про національний прапор. URL: https://archive.ph/qYgnS#selection-209.0-213.35 (дата звернення: 19.03.2025).
  • 36.       Гай-Нижник П.П. Утвердження тризубу в офіційній символіці Української Народної Республіки та Української Держави доби Центральної Ради і Гетьманату (1917—1918 рр.). Гілея: науковий вісник. Історичні науки. 2018. Випуск № 4 (131). С. 21—29.
  • 37.       Іщенко Я.О. Геральдична мова й термінологія, основні приписи та наукові поняття. Український історичний журнал. 2008. № 3. С. 162—176.
  • 38.       Чмир М.В. Військові нагороди в Західноукраїнській Народній Республіці (1918—1919 рр.). Український історичний журнал. 1999. № 5. С. 50—56.
  • 39.       Вєдєнєєв Д. В. Нагороди української повстанської армії. URL: http://www.history.org.ua/?termin= Naho ro dy_UPA (дата звернення: 19.03.2025).  40.       Попелюк Роксолана. «Сокіл»: тренував тіло, а виховував український дух. Локальна історія. 06.04.2021. URL:https://localhistory.org.ua/texts/statti/sokil-trenu vav-tilo-a-vikhovuvav-ukrayinskii-dukh/ (дата звернення: 19.03.2025). 
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »