« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 333—359

УДК [39:728.012:747](=161.2:477.81/.82-2):303.446″1920/1930″

DOI https://doi.org/10.15407/

НАРОДНА АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ. ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ 1920-х—1930-х РОКІВ

ЛОНЧУК Сергій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2489-3947
  • аспірант, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: serhiy.lonchuk@gmail.com

Анотація. Загальні риси, регіональні особливості та локальна специфіка житла становлять одну з головних ознак традиційної етнічної культури чи властивість етносу загалом.Сьогодні дослідники отримали більший доступ до наукових джерел, зокрема іноземних, деякі з яких раніше були практично недоступними для українських вчених. Це дає можливості для нового осмислення та опрацювання народної архітектури загалом і народної архітектури Західного Полісся зокрема. Адже її повноцінне дослідження вимагає в тому числі широкого залучення праць польських етнологів та архітекторів 1920-х—1930-х рр., комплексний аналіз та введення до наукового обігу яких дасть змогу повніше та об’єктивніше дослідити обрану тематику, що й зумовлює актуальність дослідження. Метою статті є аналіз та характеристика народного будівництва житлових та господарських споруд Західного Полісся за матеріалами польових досліджень та інвентаризацій народної архітектури 1920-х—1930-х рр. Об’єктом дослідження є народна архітектура Західного Полісся, а предметом — планувальна структура населених пунктів, садиб та дворів, планування, конструктивні особливості, будівельний матеріал та будівельна техніка, система опалення та інтер’єр житла, а також господарські будівлі та малі архітектурні форми. Основними методами, використаними у дослідженні, є порівняльний, типологічний та метод комплексного аналізу.

Територія дослідження охоплює частину Західного Полісся, зокрема окремі села Любомльщини, Ковельщини, Камінь-Каширщини та Берестейщини.

Ключові слова: Полісся, народна архітектура, двір, житло, планування, будівельний матеріал, конструктивні особливості, опалення, інтер’єр, господарські споруди.

Надійшла 4.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Глушко М. Методика польового етнографічного дослідження: навч. посіб. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 288 с.
  • 2.         Верговська М. Поліське житло в дослідженнях українських вчених ХІХ — початку ХХІ століття. Наукові записки з української історії. 2013. Вип. 33. С. 253—258.
  • 3.         Гілевич І. Експедиційне дослідження Полісся в повоєнний період (1944 — поч. 1960-х рр.). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. пр. 2008. Вип. 9. С. 116—128.
  • 4.         Данилюк А. До історії дослідження традиційного народного будівництва Полісся. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. 1. С. 42—46.
  • 5.         Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2017. 852 с. 
  • 6.         Радович Р. Традиційне житлобудівництво Західного Полісся (особливості та динаміка розвитку). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2012. Вип. 47. С. 63—105.
  • 7.         Krassowski Cz. Ze wspomnień o profesorze Janie Zachwatowiczu. Ochrona Zabytków. 1984. Tom 37. Nr. 2 (145). S. 93.
  • 8.         Rozbicka M. Słowo wstępne. Studia do dziejów architektury i urbanistyki w Polsce. T. 3. Zbiory naukowe Za kładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej z perspektywy 100 lat. Red. M. Rozbicka, 2020. S. 5—6.
  • 9.         Sosnowski O. Zakład Architektury Polskiej Politechniki Warszawskiej. Architektura i Budownictwo. 1926. Z. 5. S. 3—18.
  • 10.       Wółkowski W. Przyczynki do międzywojennych dziejów Zakładu Architektury Polskiej. Studia do dziejów architektury i urbanistyki w Polsce. T. 3. Zbiory naukowe Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej z perspektywy 100 lat. Red. M. Rozbicka, 2020. S. 9—34.
  • 11.       Rozbicka M. Małe formy architektury sakralnej na wschodnich kresach dawnej Rzeczypospolitej w badaniach, studiach i projektach (1900—1939). Na marginesie Programu Inwentaryzacji Wsi Zakładu Architektury Polskiej WAPW. Studia do dziejów architektury i urbanistyki w Polsce. T. 1. Kresy dawnej Rzeczypospolitej. Red. R. Kunkel, 2018. S. 9—41.
  • 12.       Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 237, rys. nr. 237_01—237_39. Natalja Borowska. Inwentaryzacja wsi Werbka, gmina Kołodnica, Powiat Kowelski, Województwo Wołyńskie. 1928 r.
  • 13.       Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 360, rys. nr. 360_01—360_34 + Notatki pomiarowe. Inwentaryzacja wsi Pereszpa, gmina Pulmo, Powiat Luboml, Województwo Wołyńskie. 1932 r.
  • 14.       Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 408, rys. nr. 408_01—408_43. Inwentaryzacja wsi Łańska, gmina Ołtusz, Powiat Brześć n/Bugiem, Województwo Poleskie. 1933 r.
  • 15.       Bieńkowski W. Pietkiewicz Czesław (1856—1936). Polski słownik biograficzny. Tom XXVI. Piątkiewicz Bronisław — Pniewski Władysław. Red. nacz. Emanuel Rostworowski. Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk. Wrocław: Wydaw. Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1981. S. 153—154.
  • 16.       Pietkiewicz C. Z etnografji Polesia Wolyńskiego. Wieś Czorcze. Wiedza i Życie. 1929. № 8—9. S. 525—542.
  • 17.       Pietkiewicz C. Polesie Rzeczyckie: Materiały etnograficzne. Kraków, 1928. Cz. І. 319 s.
  • 18.       Тарнавський Р. Кафедра етнології Львівського університету. Класичний період (1910—1947): монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 236 с.
  • 19.       Тарнавський Р. Яґелло (Jagiełło) Владислав. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. IІ: Л—Я. Львів, 2014. С. 713.
  • 20.       Jagiełło W. Rybołówstwo Borowiaków tucholskich. Rys etnograficzny. Red. nauk. i wprowadzenie Artur Trapszyc. Muzeum Etnograficzne im. Marii Znamierowskiej-Püfferowej w Toruniu. Toruń, 2008. 100 s.
  • 21.       Jagiełło W. Notatki etnograficzne z okolic Lubomli. Prace i Materiały Etnograficzne. Tom VI. Pod red. J. Gajek. Lublin, 1947. S. 127—152.
  • 22.       Макарчук С. Етнографічні дослідження побуту робітників України в 50-х—60-х рр. ХХ ст. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2012. Вип. 47. С. 22—34.
  • 23.       Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2008. Вип. 43. С. 34—53.
  • 24.       Гілевич І. Маловідома праця Василя Пастущина про традиційну культуру поліщуків. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї: наук. зб. Вип. 44. Луцьк, 2013. С. 123—128.
  • 25.       Гілевич І. Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889—1958). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Вип. 49. С. 245—272.
  • 26.       Борисенко В. Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889—1958). Народна творчість та етнологія. 2014. № 5. С. 69—71.
  • 27.       Пастущин В. Дрочево Берестейського району на Поліссі (монографія). Народна творчість та етнологія. 2014. № 5. С. 72—108.
  • 28.       Пастущин В.Ю. Дрочево Берестейського району на Поліссі: монографія. Гол. ред. Г. Скрипник; вступ. ст. В. Борисенко. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2014. 128 с.
  • 29.       Сілецький Р.Б. Сільські поселення та селянський двір. Українське народознавство: навч. посібник. За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. Львів: Фенікс, 1994. С. 437—454.
  • 30.       Ольховський І.А. Кривава Волинь. Кн. 1: Українсько-польське протистояння на теренах Любомльського та Шацького районів у 1939—1945 роках. Київ: Гарт, 2008. 248 с.
  • 31.       Пущук І.А. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Любомльський і Шацький райони. Луцьк: Твердиня, 2011. 320 с.
  • 32.       Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000. Уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
  • 33.       Косміна Т.В. Сільське житло Поділля кінець XIX—XX ст. Історико-етнографічне дослідження. Репринтне видання. Київ: Центр учбової літератури, 2022. 190 с.
  • 34.       Данилюк А. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. 147 с.
  • 35.       Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. Санкт-Петербург: Тип. М-ва внутрен. дел, 1852. Ч. 1. 549 c.
  • 36.       Данилюк А. Замкнені двори на Поліссі. Народна творчість та етнографія. 1975. № 4. С. 102—103.
  • 37.       Гурков В.С., Гошко Р. Ю. Поселения. Полесье. Материальная культура. Київ: Наукова думка, 1988. С. 279—333.
  • 38.       Данилюк А. Особливості традиційної народної архітектури в Любомльському районі. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині. Луцьк, 2007. Вип. 25. С. 225—227.
  • 39.       Данилюк А. Наша хата. Етнографічний нарис про традиційне поліське житло. Луцьк: Надстир’я, 1993. 62 с.
  • 40.       Верговський С. Давнє народне будівництво українського та білоруського Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 2. С. 74—80.
  • 41.       Брицун-Ходак М. Літописна земля древлян. Археологія. Історія. Етнографія: історико-краєзнавче дослідження. Коростень: Друк, 2002. 362 с.
  • 42.       Верговський С., Верговська М. До вивчення традиційного будівництва Волинського Полісся. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині. Луцьк, 2007. Вип. 25. С. 265—270.
  • 43.       Данилюк А. Давнє народне житло в Шацькому національному парку. Народна творчість та етнографія. 1994. № 2/3. С. 70—73.
  • 44.       Архів ІН НАН України — Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 604 а. 11 арк. Радович Р.Б. Звіт про роботу в експедиції на території Волинської обл. (Полісся) (збір матеріалів по темі «Народна архітектура») 12—16 липня 2010 р.
  • 45.       Токарев С.А. Северо-украинская экспедиция 1945 г. Институт этнографии. Краткие сообщения. 1947. С. 27—35.
  • 46.       Радович Р. Поліський «Посвіт» (технологічний і культурно-генетичний аспекти). Народознавчі зошити. 2012. № 5. С. 799—817.
  • 47.       Харузинъ А. Славянское жилище въ Съверо-Западном краъ: Изъ матеріаловъ по исторіи развитія славянскихъ жилищъ. Вильна, 1907. 341 с.
  • 48.       Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: PTL, 1964. T. 33: Chełmskie. Obraz etnograficzny. Cz. 1. 270 s.
  • 49.       Архів ДНЦЗКСТК — Архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Ф. Камінь-Каширський-2012. Спр. Рад.-1. 40 арк. (+ Додатки: 1-д—6-д). 
  • 50.       Свирида Р. Обладнання традиційного житла Правобережного Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 3. С. 56—63.
  • 51.       Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Сарни-2008. Спр. Рад.-1. 100 арк. (+ Додатки: 1-д—18-д).
  • 52.       Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Володимирець-2009. Спр. Рад.-1. 54 арк. (+ Додатки:1-д—21-д).
  • 53.       Staszczak Z. Budownictwo chłopskie w województwie Lubеlskiem (w ХІХ і ХХ wieku). Wrocław: PTL, 1963. T. ХХІV. 232 s.
  • 54.       Архів МНАП — Архів Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-52. 10 арк. Данилюк А.Г. Звіт про роботу експедиції на Полісся (Рівненська обл.) 18—25 червня 1984 р.
  • 55.       Словарь української мови. Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958—1959. Т.  3: О—П. 1959. 506 c. (Репр. відтворення вид. 1909 р.).
  • 56.       Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этно графический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 57.       Сабаленко Э.Р., Гуркоу У.С., Іваноу У.М., Супрун Д.Д. Беларускае народнае жилле. Мінск: Навука і тэхніка, 1973. 127 с.
  • 58.       Молчанова Л.А. Материальная культура белорусов. Минск: Наука и техника, 1968. 231 с.
  • 59.       Moszyński K. Polesie wschodnie. Materiały etnograficzne z wschodniej części b. powiatu mozyrskiego oraz z powiatu rzeczyckiego. Warszawa: Wydawnictwo kasy im. Mianowskiego, 1928. 328 s.
  • 60.       Заглада Н. Із звіту етнографічної експедиції 1934 р. Упоряд., прим., «Остання експедиція Ніни Заглади. Замість післямови» М. Глушка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів: НТШ, 2001. Т. ССХLІІ: Праці Секції етнографії і фольклористики. С. 443—505.
  • 61.       Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »