2025 рік, випуск 3

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 507–772

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03

Статті

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся
МОДЕСТ СОСЕНКО: ТВОРЧА БІОГРАФІЯ В СВІТЛІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ (до 150-ліття від дня народження художника)
509—520

БАБІЙ Надія, ЯКИМЕЧКО Микола
ХОРЕОГРАФІЧНІ РИТУАЛИ В АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЯХ ОСИПА СОРОХТЕЯ
521—528

ЗВАРИЧ Ігор
КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ ІКОНОСТАСУ З ЦЕРКВИ СТАРОЗАВІТНОЇ ТРІЙЦІ У М. ЖОВКВІ, XVII—XVIII СТ. ПРИКЛАД ПРОФЕСІЙНОГО ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ У ДЕРЕВІ
529—536

ШПАК Оксана
РІДКІСНА АРКУШЕВА ГРАВЮРА XVIІ СТОЛІТТЯ В ОПРАВІ ІНКУНАБУЛИ ЗІ ЗБІРКИ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ
537—545

ЯЦІВ Роман
ТВОРЧА СПАДЩИНА ГАЛИНИ НОВАКІВСЬКОЇ: ЧУТТЄВІСТЬ В ОБРАЗАХ І ФОРМАХ
546—558

ШЕРЕМЕТА Борис
ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА В ПРОЄКТІ «ТРИВОГА» ОСТАПА ЛОЗИНСЬКОГО: СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
559—565

БЕНЯХ Наталія
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧОСТІ ВИПУСКНИКІВ КАФЕДРИ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИСТАВКОВИХ ПРАКТИК
566—577

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор
МАЙСТРЕНЯ «СЕРПАНОК» ЯК ТВОРЧО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВІДТВОРЕННЯ НАРОДНОГО ОДЯГУ
578—588

МАКСИМЧУК Олександр
3D-ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ХУДОЖНЬО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ
589—596

РАДОВИЧ Роман
ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО ПОКУТТЯ: БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДБІР ТА ЗАГОТІВЛЯ ДЕРЕВИНИ
597—612

ГАЛАЙЧУК Володимир
«КОЛИ ДІТИ НЕ ВЕДУТЬСЯ»: ТРАДИЦІЙНІ НАРОДНІ УЯВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ПРО РАННЮ ДИТЯЧУ СМЕРТНІСТЬ
613—624

МОЗГОВЕНКО Олена
ФАБРИЧНЕ СУКОННЕ ВИРОБНИЦТВО У КОРОСТИШЕВІ (ХІХ — поч. ХХ ст.)
625—630

БАРАН Зоя
«МІЖ СЦИЛЛОЮ Й ХАРИБДОЮ»: УНІВЕРСИТЕТСЬКА СПРАВА У ВІЗІЇ ВАСИЛЯ КУЧАБСЬКОГО
631—638

ГІЛЕВИЧ Ігор
КАЛІСТРАТ ДОБРЯНСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО КІНЦЯ 1930-Х РОКІВ
639—658

ГЕНЕГА Роман
ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ ЛЬВІВ’ЯН У 1944—1953 РР. (ПРОБЛЕМА ЛОГІСТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)
659—673

СИПКО Богдана
РЕАКЦІЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЛІТИКУМУ НА ВІДХІД ФРН ВІД ДУБЛІНСЬКОГО РЕГЛАМЕНТУ В УМОВАХ МІГРАЦІЙНОЇ КРИЗИ 2015—2016 РР.
674—680

КУНЬЧ Зоряна
ЗМІНА ЛЕКСИЧНОЇ СПОЛУЧУВАНОСТИ ТЕРМІНА ЯК МАРКЕР ДЕТЕРМІНУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТИ УЛАСА САМЧУКА
681—688

САПЕЛЯК Оксана
ІВАН ФРАНКО — ГОЛОВА ЕТНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ НТШ
689—701

ДЯКІВ Володимир
ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО
702—706

НИКОРАК Олена
НАУКОВІ СТУДІЇ ОКСАНИ САПЕЛЯК ПРО УКРАЇНСЬКУ СПІЛЬНОТУ В АРГЕНТИНІ
707—715

ВИНОГРАДСЬКА Галина
МИСТЕЦЬКИЙ ДОРОБОК ОКСАНИ САПЕЛЯК
716—728

Наші автори

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »