2025 рік, випуск 3

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 507–772

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03

Статті

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся
МОДЕСТ СОСЕНКО: ТВОРЧА БІОГРАФІЯ В СВІТЛІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ (до 150-ліття від дня народження художника)
509—520

БАБІЙ Надія, ЯКИМЕЧКО Микола
ХОРЕОГРАФІЧНІ РИТУАЛИ В АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЯХ ОСИПА СОРОХТЕЯ
521—528

ЗВАРИЧ Ігор
КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ ІКОНОСТАСУ З ЦЕРКВИ СТАРОЗАВІТНОЇ ТРІЙЦІ У М. ЖОВКВІ, XVII—XVIII СТ. ПРИКЛАД ПРОФЕСІЙНОГО ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ У ДЕРЕВІ
529—536

ШПАК Оксана
РІДКІСНА АРКУШЕВА ГРАВЮРА XVIІ СТОЛІТТЯ В ОПРАВІ ІНКУНАБУЛИ ЗІ ЗБІРКИ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ
537—545

ЯЦІВ Роман
ТВОРЧА СПАДЩИНА ГАЛИНИ НОВАКІВСЬКОЇ: ЧУТТЄВІСТЬ В ОБРАЗАХ І ФОРМАХ
546—558

ШЕРЕМЕТА Борис
ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА В ПРОЄКТІ «ТРИВОГА» ОСТАПА ЛОЗИНСЬКОГО: СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
559—565

БЕНЯХ Наталія
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧОСТІ ВИПУСКНИКІВ КАФЕДРИ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИСТАВКОВИХ ПРАКТИК
566—577

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор
МАЙСТРЕНЯ «СЕРПАНОК» ЯК ТВОРЧО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВІДТВОРЕННЯ НАРОДНОГО ОДЯГУ
578—588

МАКСИМЧУК Олександр
3D-ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ХУДОЖНЬО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ
589—596

РАДОВИЧ Роман
ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО ПОКУТТЯ: БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДБІР ТА ЗАГОТІВЛЯ ДЕРЕВИНИ
597—612

ГАЛАЙЧУК Володимир
«КОЛИ ДІТИ НЕ ВЕДУТЬСЯ»: ТРАДИЦІЙНІ НАРОДНІ УЯВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ПРО РАННЮ ДИТЯЧУ СМЕРТНІСТЬ
613—624

МОЗГОВЕНКО Олена
ФАБРИЧНЕ СУКОННЕ ВИРОБНИЦТВО У КОРОСТИШЕВІ (ХІХ — поч. ХХ ст.)
625—630

БАРАН Зоя
«МІЖ СЦИЛЛОЮ Й ХАРИБДОЮ»: УНІВЕРСИТЕТСЬКА СПРАВА У ВІЗІЇ ВАСИЛЯ КУЧАБСЬКОГО
631—638

ГІЛЕВИЧ Ігор
КАЛІСТРАТ ДОБРЯНСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО КІНЦЯ 1930-Х РОКІВ
639—658

ГЕНЕГА Роман
ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ ЛЬВІВ’ЯН У 1944—1953 РР. (ПРОБЛЕМА ЛОГІСТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)
659—673

СИПКО Богдана
РЕАКЦІЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЛІТИКУМУ НА ВІДХІД ФРН ВІД ДУБЛІНСЬКОГО РЕГЛАМЕНТУ В УМОВАХ МІГРАЦІЙНОЇ КРИЗИ 2015—2016 РР.
674—680

КУНЬЧ Зоряна
ЗМІНА ЛЕКСИЧНОЇ СПОЛУЧУВАНОСТИ ТЕРМІНА ЯК МАРКЕР ДЕТЕРМІНУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТИ УЛАСА САМЧУКА
681—688

САПЕЛЯК Оксана
ІВАН ФРАНКО — ГОЛОВА ЕТНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ НТШ
689—701

ДЯКІВ Володимир
ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО
702—706

НИКОРАК Олена
НАУКОВІ СТУДІЇ ОКСАНИ САПЕЛЯК ПРО УКРАЇНСЬКУ СПІЛЬНОТУ В АРГЕНТИНІ
707—715

ВИНОГРАДСЬКА Галина
МИСТЕЦЬКИЙ ДОРОБОК ОКСАНИ САПЕЛЯК
716—728

Наші автори

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »