2025 рік, випуск 3

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 507772

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03

Статті

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся
МОДЕСТ СОСЕНКО: ТВОРЧА БІОГРАФІЯ В СВІТЛІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ (до 150-ліття від дня народження художника)

509—520

БАБІЙ Надія, ЯКИМЕЧКО Микола
ХОРЕОГРАФІЧНІ РИТУАЛИ В АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЯХ ОСИПА СОРОХТЕЯ

521—528

ЗВАРИЧ Ігор
КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ ІКОНОСТАСУ З ЦЕРКВИ СТАРОЗАВІТНОЇ ТРІЙЦІ У М. ЖОВКВІ, XVII—XVIII СТ. ПРИКЛАД ПРОФЕСІЙНОГО ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ У ДЕРЕВІ

529—536

ШПАК Оксана
РІДКІСНА АРКУШЕВА ГРАВЮРА XVIІ СТОЛІТТЯ В ОПРАВІ ІНКУНАБУЛИ ЗІ ЗБІРКИ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ

537—545

ЯЦІВ Роман
ТВОРЧА СПАДЩИНА ГАЛИНИ НОВАКІВСЬКОЇ: ЧУТТЄВІСТЬ В ОБРАЗАХ І ФОРМАХ

546—558

ШЕРЕМЕТА Борис
ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА В ПРОЄКТІ «ТРИВОГА» ОСТАПА ЛОЗИНСЬКОГО: СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

559—565

БЕНЯХ Наталія
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧОСТІ ВИПУСКНИКІВ КАФЕДРИ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИСТАВКОВИХ ПРАКТИК

566—577

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор
МАЙСТРЕНЯ «СЕРПАНОК» ЯК ТВОРЧО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВІДТВОРЕННЯ НАРОДНОГО ОДЯГУ

578—588

МАКСИМЧУК Олександр
3D-ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ХУДОЖНЬО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ

589—596

РАДОВИЧ Роман
ТРАДИЦІЙНЕ
БУДІВНИЦТВО ПОКУТТЯ: БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДБІР ТА ЗАГОТІВЛЯ ДЕРЕВИНИ
597—612

ГАЛАЙЧУК Володимир
«КОЛИ ДІТИ НЕ ВЕДУТЬСЯ»: ТРАДИЦІЙНІ НАРОДНІ УЯВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ПРО РАННЮ ДИТЯЧУ СМЕРТНІСТЬ

613—624

МОЗГОВЕНКО Олена
ФАБРИЧНЕ СУКОННЕ ВИРОБНИЦТВО У КОРОСТИШЕВІ (ХІХ — поч. ХХ ст.)

625—630

БАРАН Зоя
«МІЖ СЦИЛЛОЮ Й ХАРИБДОЮ»: УНІВЕРСИТЕТСЬКА СПРАВА У ВІЗІЇ ВАСИЛЯ КУЧАБСЬКОГО

631—638

ГІЛЕВИЧ Ігор
КАЛІСТРАТ ДОБРЯНСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО КІНЦЯ 1930-Х РОКІВ

639—658

ГЕНЕГА Роман
ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ ЛЬВІВ’ЯН У 1944—1953 РР. (ПРОБЛЕМА ЛОГІСТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)

659—673

СИПКО Богдана
РЕАКЦІЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЛІТИКУМУ НА ВІДХІД ФРН ВІД ДУБЛІНСЬКОГО РЕГЛАМЕНТУ В УМОВАХ МІГРАЦІЙНОЇ КРИЗИ 2015—2016 РР.

674—680

КУНЬЧ Зоряна
ЗМІНА ЛЕКСИЧНОЇ СПОЛУЧУВАНОСТИ ТЕРМІНА ЯК МАРКЕР ДЕТЕРМІНУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТИ УЛАСА САМЧУКА

681—688

САПЕЛЯК Оксана
ІВАН ФРАНКО — ГОЛОВА ЕТНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ НТШ

689—701

ДЯКІВ Володимир
ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

702—706

НИКОРАК Олена
НАУКОВІ СТУДІЇ ОКСАНИ САПЕЛЯК ПРО УКРАЇНСЬКУ СПІЛЬНОТУ В АРГЕНТИНІ

707—715

ВИНОГРАДСЬКА Галина
МИСТЕЦЬКИЙ ДОРОБОК ОКСАНИ САПЕЛЯК

716—728

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »