« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 883—899

УДК: 624.011.1:728.67]:694(477.4-89)

DOI https://doi.org/10.15407/

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ СТІН ЖИТЛА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ (Частина 1. Дерев’яна хата)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна, 
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Хоча традиційне житло Середньої Наддніпрянщини неодноразово було предметом дослідження учених, низка питань, які торкаються техніки та технології будівництва, залишались поза їхньою увагою. Власне це й визначає актуальність нашої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету, з’ясувати особливості техніки та технології традиційного житлового будівництва (зокрема дерев’яного: зрубного та каркасно-дильованого) на правобережній частині Середньої Наддніпрянщини. Об’єктом дослідження є народне житло, а предметом — техніка та технологія спорудження стін. 

Методологічною основою дослідження є принцип історизму та використання основних методів етнологічної науки. Територія дослідження охоплює правобережну частину Середньої Наддніпрянщини. Хронологічні межі дослідження: середина ХІХ — перша половина ХХ століття. 

Джерельною базою роботи є польові матеріали автора, зібрані на теренах Корсунь-Шевченківського (2008 р.), Канівського, Черкаського (2009 р.) р-нів Черкаської обл. та у Володарському (2012 р.) р-ні Київської обл. Водночас для досягнення мети дослідження залучений значний масив наукової літератури та джерел, зокрема й польових досліджень сучасної української дослідниці Зої Гудченко.

Ключові слова: Середня Наддніпрянщина, техніка будівництва, стіни, зруб, каркас, вальки.

Надійшла 10.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Фундуклей И. Статистическое описаніе Киевской губерніи. Санкт-Петербург: Въ типографіи министерства внутреннихъ дѣлъ, 1852. Ч. І. 549 с.
  • 2.         Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1915. Вып. ІІ. C. 485—988. 
  • 3.         Україна ХVІІІ ст. у малюнках Йогана Генріха Мюнца. Упоряд. Тарас Чухліб. Київ: Мистецтво, 2022. 208 с.
  • 4.         Де ля Флиз Д.П. Альбоми. Редкол. Г. Боряк, Я. Дашкевич та ін. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1999. Т. 2. 687 с.
  • 5.         Кримський А. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діялектологічного. Київ, 1930. Ч. 1. Вип. 1. 434 с.
  • 6.         Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135. 
  • 7.         Свирида Р. Традиції народного будівництва. Шевченківський край. Київ, 2009. С. 350—363.
  • 8.         Свирида Р. Пам’ятки народного будівництва лісостепової Київщини в Національному музеї народної архітектури та побуту. Проблеми збереження, відтворення та популяризації історико-культурної спадщини в контексті діяльності музеїв просто неба. Вип. 1. Матеріали першої Міжнародної науково-практичної конференції, 17—19 жовтня 2013 р. м. Львів. Упоряд. М.І. Банах, Н.В. Будинкевич, Н.В. Гаврилів. Львів: Апріорі, 2013. С. 252—262. 
  • 9.         Косміна Т.В. Традиції та інновації в архітектурі народного Києва та Київщини. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 157—200.
  • 10.       Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл. 
  • 11.       Марковичъ Я. Записки о Малороссіи ея жителяхъ и произведеніяхъ. Санкт-Петербург: при Губернскомъ правленіи, 1798. Ч. 1. 103 с.
  • 12.       Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. Санкт-Петербург, 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 13.       Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с. 
  • 14.       Радович Р. Традиційне житло на півночі етнографічної Волині: особливості та волинсько-поліські паралелі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 201—217. 
  • 15.       Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 16.       Гупало К.Н. Подол в древнем Киеве. Київ: Наукова думка, 1982. 127 с.
  • 17.       Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 18.       Радович Р. Техніка та технологія спорудження стін житла на Золотоніщині (у контексті житло будівельної культури лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Народознавчі зошити. 2021. № 6. С. 1483—1506. 
  • 19.       Космина Т. Поселення, садиба, житло. Українці: іс то рико-етнографічна монографія: у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 13—57.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »