« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 821—824

УДК 688.72:(069.5:39)](477/83-25)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.821

ІГРАШКА В ЕТНОГРАФІЧНІЙ ЗБІРЦІ МУЗЕЮ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Колекціонування стало одним з характерних проявів вагомості місії іграшки у культурі й, зокрема, у вихованні та навчанні. Збирання іграшок не лише для продажу або обміну, а й для вирішення фахових завдань — виховних, культурно-інформаційних, педагогічних, формувалося та переростало у професійну діяльність поступово, пройшло шлях від приватних колекцій та тематичних виставок у вже існуючих музеях іншого профілю до створення спеціальних Музеїв іграшки у різних країнах світу. Мета статті— висвітлити передумови появи іграшки у Музеї імені Дідушицьких, яка згодом, у 1940-му році, була передана до Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України (Львів) — далі МЕХП ІН НАН України. Об’єктом дослідження є історичні й культурні передумови формування збірки Музею імені Дідушицьких, а предметом — артефакти цієї збірки.

Джерельну базу склали збірка іграшки МЕХП ІН НАН України, матеріали архіву Інституту народознавства НАН України. 

Історичний метод застосовано для з’ясування передумов формування збірки іграшки у Музеї імені Дідушицьких та виявлення впливу на нього суспільно-економічних чинників. Методом мистецтвознавчого аналізу визначено художню цінність пам’яток іграшки зі збірки Музею імені Дідушицьких.

Ключові слова: культура, мистецтво, етнографія, музей, виставка, збірка, іграшка.

Надійшла 29.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Програма Етнографічної виставки у Тернополі. Діло. 1887. № 49.
  • 2.         Гнатюк В. Слово на часі. Діло. 1909. № 199. 
  • 3.         На виставку до Коломиї. Діло. 1912. № 208.
  • 4.         Герус Л.М. Українська народна іграшка. Львів, 2004. 264 с.: іл.
  • 5.         Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 2.
  • 6.         Івашків Г. Гончарство Покуття: осередки, майстри, ти по логія та художні особливості виробів. Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 646—675.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »