Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 821—824

УДК 688.72:(069.5:39)](477/83-25)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.821

ІГРАШКА В ЕТНОГРАФІЧНІЙ ЗБІРЦІ МУЗЕЮ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Колекціонування стало одним з характерних проявів вагомості місії іграшки у культурі й, зокрема, у вихованні та навчанні. Збирання іграшок не лише для продажу або обміну, а й для вирішення фахових завдань — виховних, культурно-інформаційних, педагогічних, формувалося та переростало у професійну діяльність поступово, пройшло шлях від приватних колекцій та тематичних виставок у вже існуючих музеях іншого профілю до створення спеціальних Музеїв іграшки у різних країнах світу. Мета статті— висвітлити передумови появи іграшки у Музеї імені Дідушицьких, яка згодом, у 1940-му році, була передана до Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України (Львів) — далі МЕХП ІН НАН України. Об’єктом дослідження є історичні й культурні передумови формування збірки Музею імені Дідушицьких, а предметом — артефакти цієї збірки.

Джерельну базу склали збірка іграшки МЕХП ІН НАН України, матеріали архіву Інституту народознавства НАН України. 

Історичний метод застосовано для з’ясування передумов формування збірки іграшки у Музеї імені Дідушицьких та виявлення впливу на нього суспільно-економічних чинників. Методом мистецтвознавчого аналізу визначено художню цінність пам’яток іграшки зі збірки Музею імені Дідушицьких.

Ключові слова: культура, мистецтво, етнографія, музей, виставка, збірка, іграшка.

Надійшла 29.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Програма Етнографічної виставки у Тернополі. Діло. 1887. № 49.
  • 2.         Гнатюк В. Слово на часі. Діло. 1909. № 199. 
  • 3.         На виставку до Коломиї. Діло. 1912. № 208.
  • 4.         Герус Л.М. Українська народна іграшка. Львів, 2004. 264 с.: іл.
  • 5.         Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 2.
  • 6.         Івашків Г. Гончарство Покуття: осередки, майстри, ти по логія та художні особливості виробів. Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 646—675.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »