« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1258—1263

УДК 398.21:624[:314.151(477.41)1996/1999

DOI https://doi.org/10.15407/

ВТРАЧЕНИЙ ДІМ ЯК ОСЕРДЯ ПАМ’ЯТІ В НАРОДНІЙ ПРОЗІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ІЗ ЗОНИ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛИХА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАПИСІВ ВАСИЛЯ СОКОЛА)

КОВАЛЬ Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/000-0002-2998-2357
  • докторка філологічних наук,
  • в. о. завідувача відділу фольклористики,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Розглянуто фольклорну прозу чорнобильських переселенців як важливе джерело дослідження народної пам’яті. У центрі уваги — записи усних оповідань, які здійснив Василь Сокіл у 1996, 1998—1999 рр. від людей, вимушено відірваних від рідної землі після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Метою дослідження є введення до наукового обігу раніше неопублікованих фольклорних текстів, що відображають досвід переселення, а також осмислення їхнього змісту. Тексти належать до жанру неказкової прози, для якої властиві конкретність, емоційність, імпровізація, стереотипізація й тенденція до узагальнення. Особливого значення набувають оповідання-меморати, у яких відбито трагічні події вигнання та втрати дому. В оповіданнях простежуються ключові теми: раптовість і дезінформація під час евакуації («на три дні»), втрати та прощання з домом, ілюзія тимчасовості, екзистенційна прив’язаність до землі. Проаналізовано роль сну як специфічної фольклорної форми, що виступає каналом зв’язку зі зруйнованим світом. Сон про церкву у рідному селі, зафіксований у записах, розглядається як метафора духовної пустки та водночас пам’яті, що «живе/цвіте» всупереч втраті. Методологія статті ґрунтується на системно-історичному підході та методах аналітичної інтерпретації.

Ключові слова: фольклорна проза, чорнобильські переселенці, усна історія, образ дому і села, сон у народній традиції, пам’ять, вигнання.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Архів ІН. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 444. 316 арк. (Усна словесність поліщуків-переселенців. Зібр. В. Сокіл. 1998—1999 рр.).
  • 2.         Народні пісні Зеленого Клину в записах Василя Сокола. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. 271 с.
  • 3.         Сокіл В. Фольклорна проза. Полісся України. Матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип. 3. У Межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. Львів: Інститут народознавства, 2003. С. 241.
  • 4.         Борисенко В.Й. Антропологія Чорнобиля: соціо культурні аспекти вимушеного переселення. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етно логії НАНУ, 2005. 276 с.
  • 5.         Маховська С. Антропологія катастрофи: особливості формування та трансляції історичної пам’яті. Історичні і політологічні дослідження. Спеціальний випуск. Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2018. С. 33—39.
  • 6.         Сокіл В. Оповідання народні. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С. 407.
  • 7.         Шевчук Т. З польової лабораторії сновидінь: листи Катерини Грушевської до британського антрополога Чарль за Габріеля Селігмена (з архіву Королівського антропологічного інституту Великобританії та Ірландії). Народна творчість та етнологія. 2025. № 2 (406). С. 9—21.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »