« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1574—1579

УДК 7.071.2:611:378.147(477.411)

DOI https://doi.org/10.15407/

ЗНАЧЕННЯ ПЛАСТИЧНОЇ АНАТОМІЇ У ФОРМУВАННІ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ХУДОЖНИКІВ ТА ДИЗАЙНЕРІВ НАОМА

ЯКОВЕНКО Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-2574-9727
  • викладач пластичної анатомії, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, Київ, 04053, Україна,
  • Контакти: e-mail: andriy.yakovenko@naoma.edu.ua

Анотація. Стаття присвячена дослідженню значення пластичної анатомії у професійній підготовці художників та дизайнерів на прикладі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Визначено, що сьогодні формування професійних компетентностей митця вимагає ґрунтовного володіння пластичною анатомією у поєднанні з цифровими технологіями та міждисциплінарними підходами. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування у студентів цілісного художнього мислення, просторового сприйняття, розуміння пропорцій, ритму та динаміки тіла для створення його художніх образів у різних видах мистецтва. Мета роботи полягає у виявленні методологічної ролі пластичної анатомії у формуванні творчої компетентності та художньої ідентичності студента.

Використано методи аналізу наукових публікацій, порівняння досвіду НАОМА з європейськими академіями, систематизацію та синтез даних із практики викладання. Результати показали, що поєднання академічної підготовки з цифровими технологіями та міждисциплінарним підходом дає змогу студентам ефективно розвивати просторове мислення, аналітичні та творчі навички, формувати цілісну художню компетентність і здатність до експериментальних практик. Висновки підтверджують, що пластична анатомія є ключовим компонентом у формуванні професійної майстерності сучасного митця, перебуваючи мостом між науковим знанням, художнім мисленням та інноваційними медіа.

Ключові слова: пластична анатомія, анатомія, художня освіта, НАОМА, професійна компетентність, цифрове мистецтво, просторове мислення, форма і рух.

Надійшла 3.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Bammes G. Die Gestalt des Menschen: Anatomie für Künstler. Leipzig: E.A. Seemann Verlag, 2010.
  • 2. Мельничук А. Сучасні інноваційні методи у викладанні пластичної анатомії в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури та перспективи подальшого її розвитку. Fine Art and Culture Studies. 2024. Вип. 6. С. 143—161.
  • 3. Commar F. Figures du corps: une leçon d’anatomie à l’École des beaux-arts. Paris: Beaux-arts de Paris, 2008. 509 с.
  • 4. Піскунов Є. Викладання пластичної анатомії в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури: інноваційні методи та мультимедійна форма навчання. Вісник образотворчого мистецтва. 2023. № 30. С. 210—216.
  • 5. Thompson R. The Art and Science of Human Form: Lessons from European Art Academies. Paris: Éditions Beaux-Arts, 2015.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »