« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 201—212

УДК 281.9 (477.82) “1920/1939”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.201

Дата першого надходження статті до видання 11.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 28.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

НАРОДНА РЕЛІГІЙНІСТЬ І МОВНЕ ПИТАННЯ: СУДОВИЙ ПРОЦЕС НАД ПЕТРОМ КОЛЕСНИКОМ У КОЛОДЕНЦІ (ВОЛИНЬ, 1933 р.)

КАРАГЕЗОВА Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3049-8850
  • зберігач фондів І категорії, Сарненський
  • історико­етнографічний музей Сарненської міської ради,
  • вул. Просвіти, 20, м. Сарни, Україна,
  • Контакти: e-mail: sophiakaragezova@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена судовому процесу над Петром Колесником у Рівному 1933 р. як мікроісторичному прикладі боротьби православних українців Волині за право на богослужіння рідною мовою та вияві народної релігійності. Актуальність статті зумовлена недостатнім висвітленням в українській історіографії локальних конфліктів навколо мови православного богослужіння в міжвоєнній Польщі та потребою осмислення історичних витоків сучасних суспільних дискусій про деколонізацію церковного простору. Метою дослідження є на основі маловідомої судової брошури 1933 року, матеріалів міжвоєнної україномовної періодики та пізніших наративних джерел здійснити комплексну реконструкцію судового процесу над Петром Колесником як мікроісторичному прикладі боротьби за впровадження української мови в православне богослужіння на Волині. Об’єктом дослідження є судовий процес над Петром Колесником як прояв народної релігійності й мовного самоутвердження українців Волині, предметом — соціокультурні, дискурсивні та конфесійно­політичні аспекти цього процесу і їх відображення в тогочасній та пізнішій публіцистиці. Методологія дослідження ґрунтується на системно-історичному та мікроісторичному підходах, поєднує біографічний, дискурс­аналітичний і історико­конфесійний аналіз, конвент­аналіз пресових публікацій, порівняльно-історичний та реконструктивний методи. Джерельну базу становлять маловідома судова брошура 1933 р., матеріали журналу «Українська Нива», інша міжвоєнна україномовна преса, а також інтерв’ю та спогади доньки обвинуваченого.

Ключові слова: Петро Колесник, українська мова, богослужіння, Волинь, Православна церква, «Українська Нива», міжвоєнна Польща, мовна політика, церковно-суспільний конфлікт, національна ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Альошина О.А. Перебіг українізації у православній церкві на Волині у 20-х р. ХХ ст. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». 2014. Вип. 11. С. 20—26.
  • 2. Буняк О.П. Становлення Української автокефальної православної церкви в роки Другої світової війни (за матеріалами НМІУ та ЦДАВО України). Історія релігій в Україні: науковий щорічник. 2017. С. 373—383.
  • 3. Пуряєва Н.В. Українська мова в літургійній практиці українських церков. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2018. Вип. 42. С. 128—146. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4557.2018.42.151925
  • 4. Стоколос Н.Г. Національне обличчя автокефалії. Ві-че. 1997. № 3 (60). С. 135—144.
  • 5. Смирнов А.І. Степан Скрипник: релігійно­політична діяльність у 30-х — на початку 40-х років ХХ століття. Дух і літера. 2008. № 20. С. 145—169.
  • 6. Сорокун А.В. Польська православна церква на Волині у висвітленні періодичного журналу «Українська нива» 1926—1936 рр. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: матеріали збірника, присвяченого 75-й річниці Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2015. Вип. 26. С. 231—234.
  • 7. Павлюк І.З. Культурно-інформаційний простір України в роки німецько-фашистської окупації: за матеріалами україномовної колаборантської преси. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2023. Випуск 52—53. С. 25—43. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11719
  • 8. Певний П.Г. Чому ми мовчимо. Українська нива. 1929. Ч. 24—25 (197—198). С. 5.
  • 9. Шахрай О. Із Україною в серці виживали в нестерпних умовах. ЗОНА: громадський та літературний часопис Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих. 2013. Вип. 28. С. 157—160.
  • 10. За українську мову в Богослужінні. Процес Петра Колесника селянина с. Колоденки, Рівенського повіту. Луцьк, 1933. 36 с.
  • 11. Персональний склад Української Центральної Ради, обраний на Всеукраїнському Національному Конгресі 21 (8) квітня 1917 р. URL: https://www.mys-lene-drevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Kyiv1917-1919/CentralnaRadaUNR/3OsobovijSklad/2.html (дата звернення: 11.01.2026 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »