« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 258—

УДК 821.161.2.09:398:7.01

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.258

Дата першого надходження статті до видання 13.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 28.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ОБРАЗ-ІНТЕРМЕДІУМ: ТРАНСФОРМАЦІЯ АРХЕТИПУ КОЗАКА МАМАЯ В ХУДОЖНІХ БІОГРАФІЯХ МИТЦІВ

ЛЕВИЦЬКА Оксана

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5033-4661
• кандидатка філологічних наук, доцентка,
• кафедра філології Українського католицького університету;
• кафедра прикладної лінгвістики Національного університету
• «Львівська політехніка»,
• вул. Іл. Свєнціцького, 17, м. Львів, 79011, Україна,
• Контакти: e-mail: oksana_levytska@ukr.net

Анотація. Легендарний козак Мамай із давніх народних картин та усної народної творчості у сучасній літературі та інших видах мистецтва набув ознак міфологеми як стійкого конструкту. Образ Мамая активно використовується в сучасній культурі особливо останніх десятиліть. Мета статті — дослідити актуалізацію образу козака Мамая в новітній художній біографістиці про митців, виявити звернення до цього образу в корпусі літературних творів та проаналізувати функціональність його в кожному з біографічних текстів. В основі дослідження — біографічні романи та інші охудожнені біографії про Тараса Шевченка, Корнила Устияновича, Антіна Лосенка, Сергія Васильківського, Георгія Нарбута, Катерину Білокур та ін.

У дослідженні застосовано методологію інтермедіальних студій, проаналізовано різні види міжмистецьких зв’язків: цитування народної картини, екфразис, введення Мамая як персонажа чи використання реквізиту із зображенням народної картини.

Архетип Мамая розглянуто у контексті колективної пам’яті, як візуальний код нашої історії та як інтермедіум, що передає глибинні прадавні смисли української історії, є інтермедіальним зв’язком із ранньомодерною історією. Звернено увагу на актуалізацію образу Мамая у літературі другої половини ХХ століття, зокрема в белетристиці про художників. Проаналізовано, у який спосіб художні біографії митців звертаються до архетипу Мамая, простежено функціональність образу козака Мамая в сучасних сценічних адаптаціях.

Ключові слова: козак Мамай, архетип, міфологема, фольклорний образ, інтермедіальність, українська літера-тура, усна словесність, компаративістика, живопис, беле-тризовані біографії.

Список використаних джерел

• 1. Марченко Т. Козаки­Мамаї. Київ; Опішне: Націо­нальний музей­заповідник українського гончарства в Опішному, 1991. 80 с.
• 2. Шкандрій М. В обіймах імперії: Російська і українська літератури новітньої доби. Пер. П. Таращук. Київ: Факт, 2004. 496 с.
• 3. Щербаківський Д. Козак Мамай: Мистецько-етно-графічні праці. Упоряд., передм., комент. та прим. М. Волкової; за заг. ред. А. Ярещенка. Харків: Факт, 2008. 512 с. : іл.
• 4. Білецький П. Народні картини Козаки Мамаї. Родовід. 1997. Ч. 2 (16). С. 28—35.
• 5. Найден О.С. Воїн в українському фольклорі: Семантичні та образні аспекти. Київ: Стилос, 2005. 260 с.: іл.
• 6. Ільченко О. Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця: химерний роман з народних уст. Пісні та вірші М. Рильський; іл. В. Кравченко. Київ: Радянський письменник, 1958. 587 с.
• 7. Шевченківська енциклопедія: Образотворча спадщина. Заг. ред. О. Бороня, ред. кол.: М. Жулинський (гол.), М. Бондар. Київ: НАН України; Ліра-К, 2023. 676 с.: іл.
• 8. Шевченко Т. Повісті. Пер. з рос. М. Чумарна. Львів: Апріорі, 2015. 320 с.: іл.
• 9. Єнджеєвич Є. Українські ночі, або Родовід генія: роман­есе. Пер. В. Іванисенка. Львів: Атлас, 1997. 444 с.
• 10. Федорук О. Корнило Устиянович: повість: для серед. та старш. шк. віку. Худож. І. Литвин. Київ: Веселка, 1992. 189 с.: іл. (Світоч).
• 11. Косач Ю. Лосенко, вольний мистець (Розділ з роману). Нація в поході. Берлін, 1939. № 14/15. С. 13—16.
• 12. Косач Ю. Запрошення на Цитеру. Заграва. Авґсбурґ, 1946. Ч. 1. С. 11—32.
• 13. Безхутрий М. Сергій Васильківський: альбом. Київ: Мистецтво, 1987. 163 с.
• 14. Яворівський В. Автопортрет з уяви: роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур. Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2018. 296 с.
• 15. Лебедєва К. 22. Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві. Харків; Київ: Видавець О. Савчук, 2020. 258 с.
• 16. Нарбут: Студії. Спогади. Листи. Реконструкція знищеного 1933 року «Нарбутівського Збірника». Упоряд. С. Білокінь. Київ: Родовід, 2020. 408 с.
• 17. Мудрак М. Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду. Київ: Родовід, 2021. 160 с.
• 18. Каляндрук Т. Дітям про козаків. Львів: Апріорі, 2016. 60 с.: іл.
• 19. Вздульська В. Алла Горська — донька жар­птиці. Київ: СторіЯ, 2023. 20 с.
• 20. Алла Горська. Alla Horska: артмонографія. Упоряд. А. Яцковська. Київ: Родовід; Артфундація «Дукат», 2024. 376 с.: іл.

читати публікацію»