« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 529—535

УДК 72.01:535.2:7.05

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 06.03.2026
  • Accepted: 27.03.2026
  • Published: 27.04.2026

СВІТЛО МІСТА: ХУДОЖНІ АСПЕКТИ НІЧНОЇ УРБАНІСТИКИ

СОСНИЦЬКИЙ Юрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2463-6903
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Харківський національний університет міського
  • господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва да дизайну,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: soyual@ukr.net

КОРЕННА Анна

  • магістрантка групи МнОм2024-1,
  • Харківський національний університет міського
  • господарства імені О.М. Бекетова,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: korenna.anna@kname.edu.ua

Анотація. Досліджуються художні аспекти світлового середовища сучасного міста як складової нічної урбаністики. Розглянуто феномен світла не лише як технічного інструмента освітлення, а як самостійного художнього медіуму, що формує візуальну ідентичність міського простору. Проаналізовано естетичні, композиційні та символічні функції світла в архітектурі, ландшафтному дизайні та медіаінсталяціях. Особливу увагу приділено взаємодії світлового дизайну з історичною забудовою, цифровими технологіями та культурною пам’яттю міста.

Предмет дослідження — художні та естетичні властивості світлового дизайну в нічному міському середовищі.

Об’єкт дослідження — світлові практики та візуальні стратегії формування нічного образу міста.

Методологія базується на міждисциплінарному підході, що поєднує мистецтвознавчий аналіз, урбаністичні дослідження, семіотику простору та теорію візуальної комунікації.

Ключові слова: світловий дизайн, нічна урбаністика, міський простір, архітектурне освітлення, медіаархітектура, візуальна ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Boyce P.R. Human Factors in Lighting. 3rd ed. Boca Raton: CRC Press, 2014. 656 p.
  • 2. Böhme G. Atmosphere as the Fundamental Concept of a New Aesthetics. Thesis Eleven. 1993. Vol. 36. № 1. P. 113—126.
  • 3. Lynch K. The Image of the City. Cambridge: MIT Press, 1960. 194 p.
  • 4. Narboni R. Lighting the Landscape: Art, Design, Tech­no­logies. Basel: Birkhäuser, 2016. 176 p.
  • 5. Pallasmaa J. The Eyes of the Skin: Architecture and the Senses. Chichester: Wiley, 2005. 128 p.
  • 6. Zumthor P. Atmospheres: Architectural Environments — Surrounding Objects. Basel: Birkhäuser, 2006. 76 p.
  • 7. Descottes H., Ramos C. Architectural Lighting: Designing with Light and Space. New York: Princeton Architectural Press, 2012. 240 p.
  • 8. Schielke T. Light Perspectives: Between Culture and Technology. Basel: Birkhäuser, 2010. 224 p.
  • 9. McQuire S. The Media City: Media, Architecture and Urban Space. London: Sage Publications, 2008. 224 p.
  • 10. Evans G.W. The Built Environment and Mental Health. Journal of Urban Health. 2003. Vol. 80. № 4. P. 536—555.
  • 11. Falchi F., Cinzano P., Duriscoe D. The new world atlas of artificial night sky brightness. Science Advances. 2016. Vol. 2. № 6. e1600377.
  • 12. Gaston K.J., Visser M.E., Hölker F. The biological impacts of artificial light at night. Philosophical Transactions of the Royal Society B. 2015. Vol. 370. № 1667. 20140133.
  • 13. Gehl J. Cities for People. Washington: Island Press, 2010. 288 p.
  • 14. Speirs J., Major M. Made of Light: The Art of Light and Architecture. Basel: Birkhäuser, 2005. 192 p.
  • 15. Bullivant L. Responsive Environments: Architecture, Art and Design. London: V&A Publications, 2006. 224 p.
  • 16. Nasar J.L. Environmental Aesthetics: Theory, Research, and Applications. Cambridge: Cambridge University Press, 1992. 268 p.
  • 17. Jacobs J. The Death and Life of Great American Cities. New York: Random House, 1961. 458 p.
  • 18. Illuminating Engineering Society. The Lighting Handbook: Reference and Application. 10th ed. New York: IES, 2011. 1328 p.
  • 19. Stone T. Lighting Design Basics. 3rd ed. Hoboken: Wiley, 2012. 224 p.
  • 20. Ratti C., Claudel M. The City of Tomorrow: Sensors, Networks, Hackers, and the Future of Urban Life. New Haven: Yale University Press, 2016. 248 p.
  • 21. Heschong L. Thermal Delight in Architecture. Cambridge: MIT Press, 1979. 112 p.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »