« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 831—840

УДК 94:355.48(=351.12­057.66:450­44=11):321.61:929.731]:327.82]”07/08″(09)

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІЙНА АВАРІВ З КАРЛОМ ВЕЛИКИМ 788—03 рр.  ТА АСИМІЛЯЦІЯ КОЧОВИКІВ  У СТРУКТУРІ ІМПЕРІЇ КАРОЛІНГІВ

ЛАГОДИЧ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­0677­4408
  • PhD, асистент кафедри історії середніх віків та візантиністки, історичний факультет
  • Львівського національного університету імені Івана Франка,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна, 
  • Контакти: e-­mail: lagodicvolodimir@gmail.com

Анотація. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення механізмів взаємодії осілих державних утворень та кочових спільнот у ранньому Середньовіччі, зокрема в контексті франкської експансії до регіону Центральної Європи кінця VIII — початку ІХ ст.

Мета статті — визначити основні чинники, що сприяли війні франків проти Аварського каганату, реконструювати хронологію ключових етапів протистояння та проаналізувати зміни в середовищі аварської знаті, які привели до початку переговорного процесу аварів з франками у 795 р. та укладення договору з Карлом Великим (768—814). Окрему увагу відведено контексту релігійного протистояння у середовищі нобілітету аварів протягом 795—803 рр. Поряд із неусталеними методами навернення кочовиків у християнство, це викликало поновлення бойових дій поміж сторонами із 796 р.

Методи дослідження ґрунтуються на аналізі матеріалів сучасників («Життєпису Карла Великого», Назаріанських, Фульдських, Лорських анналів, епістолярних свідчень кліриків — Алкуїна з Йорку та єпископа Аквілеї Пауліна), із застосуванням історико­порівняльного методу та принципів аналізу.

Результати засвідчили, що територіальне розширення Королівства франків до Центральної Європи за правління Карла Великого спричинило укладення альянсу між Баварським герцогством та аварами. Однак, основним супротивником франків виступили номади, підкорення яких тривало до початку ІХ ст.

Ключові слова: Королівство франків, Аварський каганат, Карл Великий, кочовики, дипломатія, асиміляція.

Список використаних джерел

  • 1. Thierry A. Récits des temps mérovingiens. Précédés de considérations sur l’Historie de France. Tome Premier. Pa­ris: Furne et Co., 1851. 306 p.
  • 2. Lot F. La Fin Du Monde Antique et le Début Du Moyen Âge. Paris: La Renaissance du Livre, 1927. XXVI + 515 p.
  • 3. Lot F. Naissance de la France. Paris: Librairie Arthème Fayard, 1948. 864 p.
  • 4. Daim F. The Gold of the Avars. Three Case Studies. Steppe al Mediterraneo. Popoli, Culture, Integrazione. Atti del Convegni internazionale Cimitile. Santa Maria Capua Vetere 2015, 2016. Napoli, 2017. P. 407—422.
  • 5. Kardaras G. Byzantium and the Avars, 6th—9th Cen­tury A.D. Political, Diplomatic and Cultural Relations. Leiden; Boston: Brill, 2018. XXIII + 251 p.
  • 6. Curta F. Oblivion and invention. Charlemagne and his wars with the Avars. Frühmittelalterliche Studien. 2021. Vol. 55. P. 61—88.
  • 7. Pohl W. The Avars. A Steppe Empire in Central Europe, 567—822. Itacha and London: Cornell University Press, 2018. XXIII + 636 p.
  • 8. Pohl W. Pippin and the Avars. Spes Italiae Il regno di Pipino, i Carolingi e l’Italia (781—810). 2023. P. 99—109. DOI: https://doi.org/10.1484/M.HAMA­EB.5. 129254
  • 9. Steinhübel J. The Nitrian Principality: The Beginnings of Medieval Slovakia. Leiden; Boston: Brill, 2021. 670 p.
  • 10. Giannoni K. Paulinus II. Patriarch von Aquileia. Ein Beitrag zur Kirchengeschichte Österreichs im Zeitalter Karls des Grossen. Wien: Verlag bei Mayer & Co., 1896. 126 s.
  • 11. Stone R. Paulinus of Aquileia, Pippin of Italy and the Vir­tu­ous Nobleman. Spes Italiae. Il regno di Pipino, i Carolingi e l’Italia (781—810), Haut Moyen Âge. 2022. Vol. 44. P. 361—375. DOI: https://doi.org/10.1484/M.HA­MA­EB.5.128447
  • 12. Кардаш О. Проблема розмежування місіонерських сфер впливу латинських церковних діоцезів на пост­аварському просторі першої половини ІХ ст. Галицько­угорські етюди. 2019. Вип. 3. С. 7—34.
  • 13. Кардаш О. Каролінзькі земельні дарування Баварській церкві як засіб колонізаційного та місіонерського освоєння «Молодшої Європи» (перша половина — середина ІХ ст. Частина 1. Науковий і культурно­просвітній краєзнавчий часопис «Галичина». 2021. Вип. 34. С. 7—22. DOI: https://doi.org/10.15330/gal.34.7­22
  • 14. Кардаш О. Каролінзькі земельні дарування Баварській церкві як засіб колонізаційного та місіонерського освоєння «Молодшої Європи» (перша половина — середина ІХ ст. Частина 2. Науковий і культур­но‑просвітній краєзнавчий часопис «Галичина». 2022. Вип. 35. С. 11—23. DOI: https://doi.org/10.15330/gal.35.11­23
  • 15. Лагодич В. Військово­політичні відносини Аварського каганату та Держави франків у 80­х роках VIII — на початку ІХ ст. Проблеми історії країн Центрально­Східної Європи. 2022. Вип. 10. С. 69—84.
  • 16. Лагодич В. Поширення християнства у середовищі аварів упродовж 795—805 рр. Коли Захід зустрів Схід: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті Андрія Ковалівського (Київ, 27—28 травня 2024 р.). Київ; Вінниця: Український державний університет імені М. Драгоманова, НІЛАН­ЛТД, 2024. С. 108—114.
  • 17. Annales Nazariani. Tab. II. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Inde ab anno Christi quingentesimo usque ad annum millesimum et quingentisimum. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1826. P. 23—44.
  • 18. Annales Fuldenses sive Annales Regni Francorum Ori­entalis ab Enhardo, Ruodolfo, Meginhardo Fuldensibus. Post ed. Pertz G., rec. Kurze F. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1891. P. 1—28.
  • 19. Annales Regni Francorum inde ab a. 741. usque ad a. 829. Post editionem Pertz G., recognovit Kurze F. Hannoverae: Impensis bibliopolii Hahniani, 1895. XX + 204 p.
  • 20. Annales Laureshamenses. Tab. I.1.2. Pars altera a. 768—803. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1826. P. 30—39.
  • 21. Annales Augienses. Pars Prima. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1826. P. 67.
  • 22. Annales Sangallenses maiores. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1826. P. 72—85.
  • 23. Annales Petaviani. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1826. P. 7—18.
  • 24. Annalium Iuvavensium supplementum. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. III. Hanno­ve­rae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1839. P. 121—123.
  • 25. Einhardi. Vita Karoli Magni. Post editionem Pertz G., recognovit Waitz G. Hannoverae et Lipsiae: Impensis bi­bliopolii avlici Hahniani, 1911. XXIX + 60 p.
  • 26. Allot S. Alcuin of York, c. A.D. 732 to 804: His life and letters. York: William Sessions Limited, 1974. X + 174 p.
  • 27. Wattenbach W. Monumenta Alcuiniana. Berolini, 1873. VI + 912 p.
  • 28. Migne J. Patrologiae cursus completus: sive biblioteca universalis. Series Secunda. Patrologia Graeca T. XCIX. Parisiorum, 1851. 1903 p.
  • 29. Annales Mettenses Priores. Ed. de Simson B. Hannoverae et Lipsiae: Impensis bibliopolii Hahniani, 1905. XVII + 118 p.
  • 30. De conversione Bagoariorum et Carantanorum Libellus. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1854. P. 1—15.
  • 31. Bachrach B. Charlemagne’s Early Campaigns (768—777). Leiden; Boston: Brill, 2013. XV + 723 p.
  • 32. Christie N. The Lombards: The Ancient Longobards. Oxford: Blackwell Publishers Inc., 1998. XXVII + 258 p.
  • 33. Fabbro E. Charlemagne and the Lombard Kingdom that Was: the Lombard Past in Post­Conquest Italian Historio­graphy. Journal of the Canadian Historical Association. 2015. Vol. 25 (2). P. 1—26.
  • 34. Gasparri S. The fall of the Lombard kingdom: facts, memory and propaganda. 774, ipotesi su una transizione: Atti del seminario di Poggibonsi, 16—18 febbraio 2006. Turnhout, 2008. P. 41—65.
  • 35. Norwich J. Absolute Monarchs. A History of the Papacy. New York: Random House, 2011. XIII + 512 p.
  • 36. Annales Sancti Emmerami Ratisponensis maiores a. 748—823. In: Pertz G. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. T. I. Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani, 1826. P. 92—93.
  • 37. Sancti Georgii Florentii Gregorii, episcopi Turonensis. Historiae Ecclesiasticae Francorum libri decem ex duobus codd. mss. nunc primum, cura leglay et teulet, collatis. T. 1. Parisiis: Apud Jules Renouard, 1836. XIV + 516 p.
  • 38. Paul the Deacon. History of the Langobards. Transl. by Foulke W.D. Philadelphia: University Press, 1907. XLIII + 437 p.
  • 39. Dümmler, E. (Ed.). (1895). Epistolae Karolini Aevi. In Monumenta Germaniae Historica (Vol. II). Berlin: Apud Weidmannos.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »