« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 841—855

УДК 726:7.033(477.84­22Коцюбинчики)”16/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

САКРАЛЬНА СПАДЩИНА СЕЛА КОЦЮБИНЧИКИ ХVIІ—ХХ ст.: МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА ТА РИМО­КАТОЛИЦЬКА КАПЛИЦЯ    

МЕЛЬНИЧУК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­7465­2496
  • доцент, Національна академія образотворчого мистецтва
  • і архітектури, кафедра живопису та композиції,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-­mail: igor.melnychuk@naoma.edu.ua

МЕЛЬНИЧУК Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0001­9930­1652
  • старший викладач, мистецтвознавиця,
  • дослідниця локальної культурної спадщини,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра цифрового візуального мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e­mail: a.melnychuk@naoma.edu

Анотація. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою науковою розробленістю питання сакральної спадщи­ни села Коцюбинчики Чортківського р­ну Тернопільської обл. Особливу історико­культурну цінність становлять дерев’яна церква св. Миколая Чудотворця, споруджена на межі XVII—XVIII ст. коштом парафіян села, та римо­католицька каплиця, зведена у 1850-­х рр. польським графом Мечиславом Потоцьким. Метою статті є комплексна реконструкція історії греко­католицької церкви св. Миколи Чудотворця та римо­католицької каплиці родини Потоцьких в с. Коцюбинчики Чортківського р­ну Тернопільської обл., а також аналіз трансформацій сакрального простору громади впродовж ХVII—ХХ ст. в контексті соціально­політичних змін. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що поєднує методи історико­джерелознавчого аналізу, усної історії, історичної топографії та типологічної реконструкції сакральної архітектури.

Ключові слова: Коцюбинчики, Чортківський район, дерев’яна церква святого Миколи Чудотворця, кам’яна ри­мо­католицька каплиця, Тернопільська область, о. Воло­димир Ковальський, Східна Галичина, Західне Поділля, Ko­ciubińczyki.

Список використаних джерел

  • 1. Лучка О. Усне повідомлення. Інтерв’ю провела Мельничук А.І. 12.08.2025. Приватний архів.
  • 2. Мельничук Ігор. Усне інтерв’ю. Інтерв’юер Мельничук Анастасія Ігорівна. 05 січня 2026 р. Особистий архів автора.
  • 3. Белікова Галина. Усне інтерв’ю. Інтерв’юер Мельничук Анастасія Ігорівна. 05 січня 2026 р. Особистий архів автора.
  • 4. Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII—XVIII століть: Львівсько­Га­лиць­ко­Кам’янецька єпархія. Т. 2: Протоколи генеральних візитацій. За редакцією І. Скочиляса. Львів: Вид­во УКУ, 2004. 720 с.
  • 5. Schematismus universi venerabilis cleri. 1800. URL: https://www.google.com.hk/books/edition/Schematismus_universi_venerabilis_cleri/TKBjAAAAcAAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=Kociubi%C5%84czyki+1800&pg=PA245&printsec=frontcover (дата звернення: 16.06. 2026).
  • 6. Schematismus universi venerabilis cleri. 1848. URL: https://www.google.com.hk/books/edition/Schema­tis­mus_universi_venerabilis_cleri/9KNjAAAAcAAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=Kociubi%C5%84czyki+1780&pg=PA187&printsec=frontcover (дата звернення: 16.06. 2026).
  • 7. Gronek A. Mieczysław Potocki. W służbie przeszłości. Z dziejów konserwacji zabytków w Galicji Wschodniej. Kraków, 2023. 348 s.
  • 8. Schematismus universi venerabilis cleri. 1858. URL: https://books.google.com.hk/books?id=AcxQ0vUWvOkC&pg=PA207&dq=%D0%BA%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8&hl=uk&newbks=1&newbks_redir=1&sa=X&ved=2ahUKEwiT8pCXjp6RAxWUaPUHHWWwAMM4ChDoAXoECA0QAw (дата звернення: 16.06.2026).
  • 9. Schematismus universi venerabilis cleri. 1883. URL: https://books.google.com.hk/books?id=HGvwGptnK5MC&pg=PA279&dq=%D0%BA%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8&hl=uk&newbks=1&newbks_redir=1&sa=X&ved=2ahUKEwiT8pCXjp6RAxWUaPUHHWWwAMM4ChDoAXoECAkQAw (дата звернення: 16.06.2026).
  • 10. Шематизм Львівської архієпархії. 1914 рік. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Shematyzm_Lvivskoi_arkhyieparkhii/1914_rik (дата звернення: 16.06.2026).
  • 11. Цар І. Троянди від сестри Теклі. І. Цар. Львів, 2020. URL: https://ihortsar.vercel.app/Books/6.%20Троянди%20від%20сестри%20Теклі/книга%20с.%20Текля%20макет%2013_05_2020.pdf (дата звернення: 16.06.2026).
  • 12. Мельничук Н.А. Усне повідомлення. Записала Мельничук А.І. 02.08.2025. Приватний архів.
  • 13. Encyklopedja Kościelna podług teologicznej encyklopedji (Kirchen­lexikon) Wetzera i Weltego. Wydana przez M. Nowodworskiego. Warszawa, 1879. T. 12. 640 s.
  • 14. Materniak S. Lwowianin, uczestnik powstania listopa­do­wego, konserwator zabytków na Kresach Wschodnich. Sem­per Fidelis. 2016. № 2. S. 21—24. URL: https://tmlikpw­zarzadglowny.pl/semper­fidelis­nr­22016/ (дата звер­нення: 26.02.2026).
  • 15. Словник біографічний польських консерваторів па­м’яток = Słownik biograficzny konserwatorów zabyt­ków w Polsce. За редакцією Г. Кондратюк­Морви. Варшава: Товариство консерваторів пам’яток, 2011. Вип. 4. 88 с. URL: https://www.skz.pl/skz_files/assets/bibliografia/slownik_biograficzny_6.pdf (дата звернення: 28.03.2026).
  • 16. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України). Ф. 166. Оп. 3. Од. зб. 1202. Документи про правовий стан нерухомого майна графів Потоцьких Ксаверія і Мечислава у сс. Віцинь Золочівського округу, с. Коцюбинчики Чортків­ського циркулу.
  • 17. Архів римо­католицької Краківської архидієцезії (Archiwum Archidiecezji Kurii Metropolitalnej w Kra­kowie — AAEB). Ф. Ak 451 (rok 1867). Nr 1942. Br. nr. s.
  • 18. Потоцький М.Л. Mieczysław Ludwik Potocki — pierw­szy konserwator zabytków Krosna i okolic (1810—1878). URL: https://www.academia.edu/41090241/Mie­c­zys%C5%82aw_Ludwik_Potocki_pierwszy_konser­wator_zabytk%C3%B3w_Krosna_i_oko­lic_1810_1878_ (дата звернення: 16.06.2026).
  • 19. Sawa­Sroczyńska B. Mieczysław Ludwik Potocki — kon­serwator zabytków Galicji i historyk Zamościa. Och­rona Zabytków. 1981. № 3—4 (134—135). S. 161—166.
  • 20. Скала­Подільська. Церква Успіння Пресвятої Богоро­диці. Храми Української Православної Церкви Київського Патріархату. Тернопільщина. Автор концепції Б. Куневич. Головний редактор Я. Буяк. Тернопіль: Новий колір, 2012. С. 70.
  • 21. Римо­католицька Церква в Україні. Інформація про парафію Лосяч. URL: https://rkc.in.ua/index.php?­m=k&p=tpboloat (дата звернення: 16.06.2026).
  • 22. Umiński Wacław CM. Posługa kapelana wojskowego w latach 1918—1920 w świetle pamiętnika ks. Andrzeja Masnego­Mkniewskiego CM. Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne. 2023. Tom 120. S. 515—530. URL: https://abmk.pl (дата звернення: 16.06.2026).
  • 23. Пашко Ф. Усне повідомлення. Інтерв’ю провела Мельничук А.І. 05.05.2026. Приватний архів.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »