« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1209—1214

УДК 730.01:(535.3:628.9)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1209

  • Received: 12.05.2026
  • Accepted: 15.05.2026
  • Published: 23.09.2026

СВІТЛОВА СКУЛЬПТУРА ЯК ПРОСТОРОВА ФОРМА НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ: ПЕРЦЕПЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОСТІ

ОРОБЕЦЬ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-7448-7018
  • аспірант, Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romkooro@lnam.edu.ua

Анотація. Розглядається феномен «Світлової скульптури» як форми нематеріальної просторової структури, що постає на межі мистецтва, науки і технології. Завдяки своїй міждисциплінарності «Світлова скульптура» охоплює сфери оптики, філософії, естетики і технологій, пропонуючи нові моделі мислення про матеріальність, простір та сприйняття. На противагу від класичної скульптури, що твориться матеріальною формою та масою, «Світлова скульптура» констрюює об’єм через взаємодію світла, простору та глядача, долаючи фізичні межі об’єкта. Разом із цим світло виступає не лише засобом візуалізації, а й самостійним формотворчим матеріалом. У результаті «Світлова скульптура» постає не лише як форма естетичного експерименту, але й як спосіб переосмислення самої природи світла та його потенціалу як нематеріального медіуму скульптури.

Актуальність дослідження зумовлена потребою теоретичного осмислення світла як самодостатнього формотворчого елемента у сучасному мистецтві. Проблематика роботи полягає у визначенні онтологічного статусу «Світлової скульптури», її меж у системі мистецьких практик та уточненні термінологічного апарату, пов’язаного з цим явищем.

Метою дослідження є виявлення специфіки «Світлової скульптури» як автономної художньої форми, а також обґрунтування можливості існування скульптури, позбавленої матеріальної структури.

Ключові слова: скульптура; світлове мистецтво; світлова скульптура; нематеріальність; простір; світло; перцепція; формотворення.

Список використаних джерел

  • 1. Japaridze N. Light Art: Illumination as a Sculptural Medium. Composition Gallery. 28 March 2025. URL: https://www.composition.gallery/journal/light-art-illumination-as-a-sculptural-medium/ (дата звернення: 01.11.2025).
  • 2. Coulter G. Understanding Light Art in a Multidisciplinary Context. European Scientific Journal. Special edition. 2016. P. 238—250.
  • 3. Krauss R. Sculpture in the Expanded Field. The MIT Press. October 1979. Vol. 8. P. 30—44. DOI: https://doi.org/10.2307/778224
  • 4. Nauman B. Neons Corridors Rooms. Exhibition cata­logue. 15 September 2022 — 26 February 2023. Milan: Pirelli HangarBicocca, 2022.
  • 5. Rocha A., Almeida T., Machado G. The Threshold between the Material and Immaterial Light. Notes on Luminescence and Dark Environments. Arts. 2021. Vol. 10. № 3. Art. 56. DOI: https://doi.org/10.3390/arts10030056
  • 6. Riskin S. Official Website. 2022. URL: https://www.sethriskin.com/ (дата звернення 01.11.2025).
  • 7. The Frank-Ratchye STUDIO for Creative Inquiry. SFCI Archive: Seth Riskin’s Light Dance on CNN. 1993. URL: https://www.youtube.com/watch?v=q_OgOV7p­Hkw (дата звернення 01.11.2025).
  • 8. Katzberg L.M. Cultures of Light: Contemporary Trends in Museum Exhibition. PhD thesis. Amsterdam: University of Amsterdam; Faculty of Humanities; Amsterdam School for Cultural Analysis, 2009. 192 p. URL: https://hdl.handle.net/11245/1.310269 (дата звернення: 01.11.2025).
  • 9. APB Speakers. Light Dance — Seth Riskin. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Ck5CdEcuaJ0 (дата звернення: 01.11.2025).
  • 10. Kitsinelis S. Light sources: basics of lighting technologies and applications, by Spyridon Kitsinelis. 2nd ed. Contem­porary Physics, Boca Raton: CRC Press, 2016. 649 p.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »