Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1209—1214

УДК 730.01:(535.3:628.9)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1209

  • Received: 12.05.2026
  • Accepted: 15.05.2026
  • Published: 23.09.2026

СВІТЛОВА СКУЛЬПТУРА ЯК ПРОСТОРОВА ФОРМА НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ: ПЕРЦЕПЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОСТІ

ОРОБЕЦЬ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-7448-7018
  • аспірант, Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romkooro@lnam.edu.ua

Анотація. Розглядається феномен «Світлової скульптури» як форми нематеріальної просторової структури, що постає на межі мистецтва, науки і технології. Завдяки своїй міждисциплінарності «Світлова скульптура» охоплює сфери оптики, філософії, естетики і технологій, пропонуючи нові моделі мислення про матеріальність, простір та сприйняття. На противагу від класичної скульптури, що твориться матеріальною формою та масою, «Світлова скульптура» констрюює об’єм через взаємодію світла, простору та глядача, долаючи фізичні межі об’єкта. Разом із цим світло виступає не лише засобом візуалізації, а й самостійним формотворчим матеріалом. У результаті «Світлова скульптура» постає не лише як форма естетичного експерименту, але й як спосіб переосмислення самої природи світла та його потенціалу як нематеріального медіуму скульптури.

Актуальність дослідження зумовлена потребою теоретичного осмислення світла як самодостатнього формотворчого елемента у сучасному мистецтві. Проблематика роботи полягає у визначенні онтологічного статусу «Світлової скульптури», її меж у системі мистецьких практик та уточненні термінологічного апарату, пов’язаного з цим явищем.

Метою дослідження є виявлення специфіки «Світлової скульптури» як автономної художньої форми, а також обґрунтування можливості існування скульптури, позбавленої матеріальної структури.

Ключові слова: скульптура; світлове мистецтво; світлова скульптура; нематеріальність; простір; світло; перцепція; формотворення.

Список використаних джерел

  • 1. Japaridze N. Light Art: Illumination as a Sculptural Medium. Composition Gallery. 28 March 2025. URL: https://www.composition.gallery/journal/light-art-illumination-as-a-sculptural-medium/ (дата звернення: 01.11.2025).
  • 2. Coulter G. Understanding Light Art in a Multidisciplinary Context. European Scientific Journal. Special edition. 2016. P. 238—250.
  • 3. Krauss R. Sculpture in the Expanded Field. The MIT Press. October 1979. Vol. 8. P. 30—44. DOI: https://doi.org/10.2307/778224
  • 4. Nauman B. Neons Corridors Rooms. Exhibition cata­logue. 15 September 2022 — 26 February 2023. Milan: Pirelli HangarBicocca, 2022.
  • 5. Rocha A., Almeida T., Machado G. The Threshold between the Material and Immaterial Light. Notes on Luminescence and Dark Environments. Arts. 2021. Vol. 10. № 3. Art. 56. DOI: https://doi.org/10.3390/arts10030056
  • 6. Riskin S. Official Website. 2022. URL: https://www.sethriskin.com/ (дата звернення 01.11.2025).
  • 7. The Frank-Ratchye STUDIO for Creative Inquiry. SFCI Archive: Seth Riskin’s Light Dance on CNN. 1993. URL: https://www.youtube.com/watch?v=q_OgOV7p­Hkw (дата звернення 01.11.2025).
  • 8. Katzberg L.M. Cultures of Light: Contemporary Trends in Museum Exhibition. PhD thesis. Amsterdam: University of Amsterdam; Faculty of Humanities; Amsterdam School for Cultural Analysis, 2009. 192 p. URL: https://hdl.handle.net/11245/1.310269 (дата звернення: 01.11.2025).
  • 9. APB Speakers. Light Dance — Seth Riskin. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Ck5CdEcuaJ0 (дата звернення: 01.11.2025).
  • 10. Kitsinelis S. Light sources: basics of lighting technologies and applications, by Spyridon Kitsinelis. 2nd ed. Contem­porary Physics, Boca Raton: CRC Press, 2016. 649 p.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »