« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1215—1222

УДК 75.036.1/.7(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1215

  • Received: 25.06.2026
  • Accepted: 05.08.2026
  • Published: 23.09.2026

НАЦІОНАЛЬНІ МОТИВИ У ЖИВОПИСІ РАННІХ УКРАЇНСЬКИХ ПОСТІМПРЕСІОНІСТІВ

КЕЯНЬ Лян

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-6735-5432
  • аспірант, Національна академія образотворчого
  • мистецтва та архітектури,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: liang.keyan@naoma.edu.ua

Анотація. Досліджено особливості відображення національних мотивів у живописі ранніх українських постімпресіоністів. Звернення вітчизняних митців кінця ХІХ — початку ХХ ст. до європейських модерністичних практик було пов’язано із навчанням за кордоном та світоглядом художників. Саме тому відмінними рисами живопису митців стало поєднання засад реалізму та імпресіонізму з постімпресіонізмом та модерном. Українським живописцям цього періоду притаманний органічний синтез постімпресіоністичних прийомів (узагальнення форми, площинна композиція, символічне використання кольору) з багатою палітрою, символікою та архетипами української народної культури (іконопис, вишивка, килимарство). Метою статті є проаналізувати, як саме цей синтез проявився в жанрах живопису художників, що представляють різні регіональні культурні центри, зокрема Київ, Львів та Ужгород. У процесі дослідження, вдалося, зокрема, прослідкувати, що у портретному живописі національні мотиви відображалися через узагальнену постімпресіоністичну колористику й символіку, що відсилала до іконописних традицій. Натомість у пейзажному малярстві панорама ландшафту перероджувалася в цілісний символічний образ, де колір ставав носієм емоційного та змістового навантаження.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході у висвітленні важливих аспектів творчого становлення художників, а також формально-стилістичний метод для окреслення художніх особливостей творів ранніх українських постімпресіоністів.

Ключові слова: постімпресіонізм у живописі, модерне українське мистецтво, національна ідентичність у малярстві, український живопис початку ХХ століття.

Список використаних джерел

  • 1. Пономаренко М., Мироненко Х. Особливості пленерного живопису в портретних творах О. Мурашка. Збереження і розвиток традицій пленеру: художня освіта і арт-туризм: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (31 січ. — 2 лют. 2020 р., м. Одеса). Упоряд. А. Носенко; Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. Одеса: Астропринт, 2020. С. 88—90. URL: https://dspace.pdpu.edu.ua/han­dle/ 123456789/10181 (дата звернення 15.06. 2026).
  • 2. Мосендз О. Еволюція світла у живописі Олександра Мурашка. 2019. № 9 (21). С. 3—8. URL: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/3012­2019/6852.
  • 3. Чернюшок О. Реалістична форма відтворення у знаково-символічній системі твору Федора Кричевського (триптих «Життя»). Мистецтвознавство: традиції та інновації. 2023. № 1. С. 40—44. URL: https://doi.org/10.32782/art-studies.2023-1-6.
  • 4. Павлова Т. Дослідження постімпресіонізму в українському живописі ХХ століття. The Ukrainian Art and Design Journal. 2023. Т. 25. № 1. С. 208—212.
  • 5. Абрам Маневич. Живопис. Авт. тексту О. Жбанкова. Київ: Дух і Літера, 2003. 28 с.: іл.
  • 6. Олександр Мурашко. Твори з колекції Національного художнього музею України. Упоряд. кат. О. Жбанкова. Київ: PC World Ukraine, 2000. 26 с.: іл.
  • 7. Дутка В. «Гуцульський імпресіонізм» Л. Вичулковського. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 30. Львів: ЛНАМ, 2016. С. 341—352.
  • 8. Павельчук І. Постімпресіонізм в українському живописі ХХ — початку ХХІ ст.: історичні витоки, джерела інспірацій, специфіка розвитку: дис. … д-ра мистецтвознавства: 17.00.05. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2020. 614 с.
  • 9. Павельчук І. Сучасний український постімпресіонізм: живопис Ігоря Мельничука. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35. Т. 4. С. 45—55. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-4-7.
  • 10. Карпенко О. Ремінісценції імпресіонізму у творчості українських авангардистів. Культура і сучасність. 2021. № 1. С. 194—199.
  • 11. Пам’яті Федора Кричевського. Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка. 2024. 21 травня. URL: https://www.gal­lery.pl.ua/pamyati-fedora-krichevskogo.html (дата звернення 06.09.2025).
  • 12. Musson D.A. Representation of Breton identity: the Pont-Aven School, 1886—1894: thesis for the degree of Doctor of Philosophy in Art History. Loughborough University, 1994. 357 p.
  • 13. Сейтасанова А. Французький період у творчості А. Ерделі (1929—1930 рр.): творчі студії та стилістичні особливості. National Academy of Fine Arts and Architecture Collection of Scholarly Works. 2023. Вип. 34. С. 168—175. URL: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-34-22.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »