Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1215—1222

УДК 75.036.1/.7(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 25.06.2026
  • Accepted: 05.08.2026
  • Published: ??.??.2026

НАЦІОНАЛЬНІ МОТИВИ У ЖИВОПИСІ РАННІХ УКРАЇНСЬКИХ ПОСТІМПРЕСІОНІСТІВ

КЕЯНЬ Лян

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-6735-5432
  • аспірант, Національна академія образотворчого
  • мистецтва та архітектури,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: liang.keyan@naoma.edu.ua

Анотація. Досліджено особливості відображення національних мотивів у живописі ранніх українських постімпресіоністів. Звернення вітчизняних митців кінця ХІХ — початку ХХ ст. до європейських модерністичних практик було пов’язано із навчанням за кордоном та світоглядом художників. Саме тому відмінними рисами живопису митців стало поєднання засад реалізму та імпресіонізму з постімпресіонізмом та модерном. Українським живописцям цього періоду притаманний органічний синтез постімпресіоністичних прийомів (узагальнення форми, площинна композиція, символічне використання кольору) з багатою палітрою, символікою та архетипами української народної культури (іконопис, вишивка, килимарство). Метою статті є проаналізувати, як саме цей синтез проявився в жанрах живопису художників, що представляють різні регіональні культурні центри, зокрема Київ, Львів та Ужгород. У процесі дослідження, вдалося, зокрема, прослідкувати, що у портретному живописі національні мотиви відображалися через узагальнену постімпресіоністичну колористику й символіку, що відсилала до іконописних традицій. Натомість у пейзажному малярстві панорама ландшафту перероджувалася в цілісний символічний образ, де колір ставав носієм емоційного та змістового навантаження.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході у висвітленні важливих аспектів творчого становлення художників, а також формально-стилістичний метод для окреслення художніх особливостей творів ранніх українських постімпресіоністів.

Ключові слова: постімпресіонізм у живописі, модерне українське мистецтво, національна ідентичність у малярстві, український живопис початку ХХ століття.

Список використаних джерел

  • 1. Пономаренко М., Мироненко Х. Особливості пленерного живопису в портретних творах О. Мурашка. Збереження і розвиток традицій пленеру: художня освіта і арт-туризм: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (31 січ. — 2 лют. 2020 р., м. Одеса). Упоряд. А. Носенко; Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. Одеса: Астропринт, 2020. С. 88—90. URL: https://dspace.pdpu.edu.ua/han­dle/ 123456789/10181 (дата звернення 15.06. 2026).
  • 2. Мосендз О. Еволюція світла у живописі Олександра Мурашка. 2019. № 9 (21). С. 3—8. URL: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/3012­2019/6852.
  • 3. Чернюшок О. Реалістична форма відтворення у знаково-символічній системі твору Федора Кричевського (триптих «Життя»). Мистецтвознавство: традиції та інновації. 2023. № 1. С. 40—44. URL: https://doi.org/10.32782/art-studies.2023-1-6.
  • 4. Павлова Т. Дослідження постімпресіонізму в українському живописі ХХ століття. The Ukrainian Art and Design Journal. 2023. Т. 25. № 1. С. 208—212.
  • 5. Абрам Маневич. Живопис. Авт. тексту О. Жбанкова. Київ: Дух і Літера, 2003. 28 с.: іл.
  • 6. Олександр Мурашко. Твори з колекції Національного художнього музею України. Упоряд. кат. О. Жбанкова. Київ: PC World Ukraine, 2000. 26 с.: іл.
  • 7. Дутка В. «Гуцульський імпресіонізм» Л. Вичулковського. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 30. Львів: ЛНАМ, 2016. С. 341—352.
  • 8. Павельчук І. Постімпресіонізм в українському живописі ХХ — початку ХХІ ст.: історичні витоки, джерела інспірацій, специфіка розвитку: дис. … д-ра мистецтвознавства: 17.00.05. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2020. 614 с.
  • 9. Павельчук І. Сучасний український постімпресіонізм: живопис Ігоря Мельничука. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35. Т. 4. С. 45—55. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-4-7.
  • 10. Карпенко О. Ремінісценції імпресіонізму у творчості українських авангардистів. Культура і сучасність. 2021. № 1. С. 194—199.
  • 11. Пам’яті Федора Кричевського. Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка. 2024. 21 травня. URL: https://www.gal­lery.pl.ua/pamyati-fedora-krichevskogo.html (дата звернення 06.09.2025).
  • 12. Musson D.A. Representation of Breton identity: the Pont-Aven School, 1886—1894: thesis for the degree of Doctor of Philosophy in Art History. Loughborough University, 1994. 357 p.
  • 13. Сейтасанова А. Французький період у творчості А. Ерделі (1929—1930 рр.): творчі студії та стилістичні особливості. National Academy of Fine Arts and Architecture Collection of Scholarly Works. 2023. Вип. 34. С. 168—175. URL: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-34-22.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »