« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1223—1234

УДК 76.071.1(=161.2)(477.54)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1223

  • Received: 23.06.2026
  • Accepted: 16.07.2026
  • Published: 23.09.2026

ХУДОЖНІЙ СВІТ ХАРКІВСЬКОГО МИТЦЯ РАШИДА ОРУДЖЕВА

ДЕНИСЕНКО Ольга

  • мистецтвознавиця, завідувачка,
  • Харківський художній музей,
  • відділ вітчизняного мистецтва XVI — поч. XX ст.
  • вул. Жон Мироносиць, 11, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: artmuseum_kharkiv@i.ua

Анотація. На тлі розвитку сучасного мистецтва Харкова творчість Рашида Оруджева постає оригінальним і самобутнім явищем, що вирізняється різноманітністю образно-стилістичних, технічних, жанрових напрямків. Попри його активну участь у культурно-мистецькому житті Харкова і України в цілому та обізнаність із його творчістю власне харківського мистецького середовища, ширше коло поціновувачів образотворчого мистецтва недостатньо знають про його художню спадщину. Однак саме вона є цікавим сплавом різних художніх проявів, що пов’язано із культурним кодом особистості митця, в якому переплелися різні національні, культурні, релігійні та інтелектуальні традиції.

Метою статті є систематизація творчого доробку Рашида Оруджева як майстра, представленого у різних видах станкової і друкованої графіки, окреслення сюжетно-тематичних напрямків його творчості, визначення стилістичних, композиційних та колористичних, особливостей його графічної манери.

Предметом дослідження є творча спадщина майстра.

Методологічною основоюстатті обрано комплексний підхід до об’єкта дослідження. До мистецьких творів застосовано метод формального мистецтвознавчого аналізу; щодо окреслення загального культурно-історичного тла і джерел інспірації художника використано історико-біографічний метод.

Ключові слова: графіка, Харків, сакральне мистецтво, витинанка, творчий доробок.

Список використаних джерел

  • 1. Оруджев Рашид Елдарович. О. Г. Павлова. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://esu.com.ua/article-76061. DOI: 10.5281/zenodo.19771429
  • 2. Денисенко О. Графік Рашид Оруджев. Образотворче мистецтво. 2025. № 3. С. 22—23.
  • 3. Павлова О.Г. А.Й. Валицький (1808—1858) і розвиток музеєзнавства і мистецтвознавства у Харкові у ХІХ столітті. Треті Сумцовські читання: матеріали наукової конференції, присвяченій 95-річчю ХІІ Археологічного з’їзду (м. Харків, 18 квітня 1997 р.). Xарків, 1998. URL: https://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/1997/article.html?n-634
  • 4. Марценюк Р. Литва — Україна — Литва: життєвий та творчий шлях професора Олександра Міцкевича. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». 2016. № 1 (128). — С. 46.
  • 5. Станіславський А.Г. Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine. Юридична енциклопедія: у 6 т. Ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2003. Т. 5: П—С. С. 617.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »