« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1235—1240

УДК 821.161.2-6.09″18″:801.81](091):001.891(477)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 04.07.2026
  • Accepted: 16.07.2026
  • Published: ??.??.2026

МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ МИХАЙЛА ВОЗНЯКА     

ШУМЕЙКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6706-6440
  • асистентка, PhD, ЛНУ ім. Івана Франка,
  • кафедра української преси,
  • вул. Генерала Чупринки, 49, 79044, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksankakobasar@gmail.com

Анотація. Науковий доробок Михайла Возняка репрезентує послідовне й ґрунтовне осмислення постаті Михайла Драгоманова. Тож у статті проаналізовано праці українського літературознавця, фольклориста, засновника франкознавства про його діяльність.

Звернення до творчої спадщини Михайла Драгоманова дало змогу Вознякові не лише висвітлити окремі аспекти наукової діяльності вченого, а й окреслити його вагомий внесок у розвиток гуманітаристики.

Метою статті є висвітлити багаторічні студії Михайла Возняка над епістолярною, публіцистичною, фольклористичною спадщиною Михайла Драгоманова.

Об’єкт дослідження — діяльність Михайла Драгоманова як дослідника історії української літератури, фольклору. Предмет — особливості репрезентації наукової діяльності Михайла Драгоманова в працях Михайла Возняка. Завданнями статті є проаналізувати публікації Возняка, в яких висвітлено діяльність Михайла Драгоманова; охарактеризувати внесок науковця у введення до наукового обігу епістолярної спадщини Михайла Драгоманова; визначити значення наукових студій Михайла Возняка для сучасного драгоманознавства. Актуальність дослідження полягає у тому, що попри значну кількість досліджень, що стосуються Михайла Драгоманова чи Михайла Возняка, рецепція наукової спадщини Драгоманова у працях Возняка не була предметом окремого комплексного дослідження.

Методологічну основу статті складають біобібліографічний та описовий методи.

Ключові слова: Михайло Драгоманов, Михайло Возняк, листування, фольклор, історія української літератури.

Список використаних джерел

  • 1. Наумовська О. Михайло Драгоманов — упорядник та дослідник народної прози. Вісник Львівського університету. Серія філологія. 2009. Вип. 47. С. 63—74. DOI: https://dx.doi.org/10.30970/vpl.2009.47.6038.
  • 2. Возняк М. Доповнення М.П. Драгоманова до його «Австороруських споминів» у відповідь рецензентові «Діла». 1926.
  • 3. Возняк М. Із зносин М. Драгоманова із Галичиною. Україна. Науковий двохмісячник українознавства. Київ, 1926. Кн. 5 (19). С. 137—155.
  • 4. Возняк М. До історії місії М. Драгоманова. Україна. Київ, 1929. Кн. 32. С. 48—72.
  • 5. Возняк М. Драгоманов у відновленій «Правді» (з додатком листів М. Драгоманова до О. Кониського та й останнього до нього). За сто літ. 1930. Кн. VI. С. 229—230.
  • 6. Возняк М. Невидана стаття М.П. Драгоманова про фольклорну літературу. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1926. Вип. 1—2. С. 118—122.
  • 7. Возняк М. З листування М. Драгоманова з В. Навроцьким. Літературний науковий вісник. Львів. 1923. Т. LXXIX. Кн. ІІІ. C. 249—259.
  • 8. Возняк М. Листування І. Франка і М. Драгоманова. Матеріали для культури й громадської історії Західної України. Київ, 1928. Т. 1. 508 с.
  • 9. Возняк М. Знайдений початок листа І. Франка до М. Драгоманова 1881 р. І. Франко: зб. ІІ. ЛДУ. Львів, 1949. С. 227—230.
  • 10. Клебан Л. Наукова та громадська діяльність Михайла Возняка (1881—1954): дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2010. 206 с.
  • 11. Куца О.М. Возняк про історичну місію М. Драгоманова. Академік М. Возняк і розвиток української національної культури. Наукові читання. Тези. Львів, 20 березня 1990 р. С. 66—68.
  • 12. Клебан Л. Світогляд та наукові інтереси Михайла Возняка: формування і становлення. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2020. Вип. 21. С. 128—143. DOI: https://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3538
  • 13. Студинський К. Переписка М. Драгоманова з В. Навроцьким (З початків соціялістичного руху в Галичині). За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початків ХХ століття. Київ, 1927. Кн. І. С. 95.
  • 14. Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова. Редкол.: І. Вакарчук, Я. Ісаєвич (співголови) та ін. Львів. Нац. ун-т імені Івана Франка; Наук. б-ка; Ін-т українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 562 с.
  • 15. Матеріали для культурної і громадської історії Західної України. Т. 1: Листування І. Франка і М. Драгоманова. Київ: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1928. 508 с.
  • 16. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1910. V, 444 c.
  • 17. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976—1986. Т. 40: Літературно-критичні праці. Ред. тому О.В. Мишанич. 1983. 556, [3] c.: іл.
  • 18. Глушко М. Фольклор: початок вживання терміна в українській науці та його значення. Народна творчість та етнографія. 2008. № 6. С. 12—23.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »