Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1241—1246

УДК [94+39]-057.4(438)”189/196″:930.2(477+4)”193/202″

DOI https://doi.org/10.15407/

Received: 30.03.2026

Accepted: 24.05.2026

Published: ??.??.2026

ДО 130-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО ІСТОРИКА ЯКУБА ГОФФМАНА (1896—1964) — ДОСЛІДНИКА ВОЛИНІ: ЕНЦИКЛОПЕДИЧНО-ДОВІДНИКОВИЙ НАРИС

ЯРЕМЧУК Валентина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3445-3027
  • наукова співробітниця, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v_viktorivna@ukr.net

Анотація. 19 березня 2026 р. виповнилося 130 років від дня народження відомого діяча міжвоєнного періоду на теренах історико-етнографічної Волині — польського історика Якуба Гоффмана. Відтак актуальність цієї статті зумовлена необхідністю вшанувати пам’ять ученого з цієї нагоди. Новизна публікації полягає в тому, що відомості про Я. Гоффмана подані на основі систематизації матеріалів, присвячених його діяльності, з українських та польських енциклопедично-довідникових видань.

Мета цієї розвідки — висвітлити енциклопедично-довідниковий аспект представлення постаті Я. Гоффмана. Об’єктом дослідження є присвячені вченому статті в енциклопедично‑довідникових виданнях, а предметом — їхня відзнакова складова.

Методологічною основою статті є методи історіографічного аналізу, синтезу та порівняльно-історичний.

По завершенні викладу зроблено висновок про необхідність представлення постаті Я. Гоффмана як етнографа, з конкретизацією напрямків його діяльності у цій ніші, та висвітленням його народознавчого доробку на сторінках енциклопедичних та довідкових видань. Констатовано, що авторка статті продовжила комплексне наукове історико‑біографічне дослідження постаті Я. Гоффмана як етнографа, встановила причини його зацікавленості традиційною народною культурою українців, з’ясувала сфери народознавчих інтересів та внесок у розвиток народознавчої науки в Україні.

Ключові слова: Якуб Гоффман, Польща, Волинь, Друга Річ Посполита, етнографія, традиційна культура, історіографія, міжвоєнний період.

Список використаниз джерел

  • 1. Яремчук В. Діяльність і творчий доробок Якуба Гоффмана в українській та зарубіжній історіографії (1930-ті—2020-ті роки). Народознавчі зошити. 2024. № 2 (176). С. 323—335. DOI: 10.15407/nz2024.02.323.
  • 2. Яремчук В. Джерельна база для вивчення етнографічних досліджень Якуба Гоффмана на Волині (1923—1940 рр.). Народознавчі зошити. 2024. № 5 (179). С. 1157—1168. DOI:10.15407/.
  • 3. Зіневич Є. 100‑а річниця Якуба Гоффмана. Сім днів. Рівне, 1996. 16 березня. С. 5.
  • 4. Якуб Гофман (1896—1964): бібліографічний нарис до 120-річчя від дня народження. Дослідники Волині. Дати і долі. Вип. 12. URL: https://194.44.187.2/eljourn/1/Hofman.pdf (дата звернення 22.03.2026).
  • 5. До 125 років від дня народження Якуба Гофмана. ЦБС м. Рівне. URL: https://rivnecbs.com.ua/anniver­sa­ries/31-do-125-rokiv-vid-dnja-narodzhennja-jakuba-gofmana (дата звернення 22.03.2026).
  • 6. Gargas K. Hoffman Jakub (1896—1964). URL: syl­wet­ki — Hoffman Jakub (1896—1964) (archive.org) (дата звернення 22.03.2026).
  • 7. Broda S., Hoffman J. Od Wydawcόw. Rocznik Wołyński. Równe: Nakładеm Wołyńskiego Zarządu okręgowego związ­ku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1931. T. II. S. III—IV.
  • 8. Album Skorowidz Senatu i Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej oraz Sejmu Śląskiego. Kadencja 19351940. Krakόw: Drukarnia Ludowa, 1936. URL: https://sbc.org.pl/dlibra/publication/3548/edition/3742?format_id=2 (дата звернення 22.03.2026).
  • 9. Кубійович В. Гофман Якуб. Енциклопедія Українознавства. Київ, 1994. Т. 2. С. 420.
  • 10. Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. Рівне: Волинські обереги, 2005. С. 46.
  • 11. Костриця М. Гоффман Якуб. Енциклопедія сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Т. 6: Го—Гю. С. 338.
  • 12. Охріменко Г. Якуб Гофман [1896—1964]. Нариси культури давньої Волині. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. С. 19.
  • 13. Ковальський М. Гоффман Якуб. Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Острог: НаУОА, 2019. С. 147—148.
  • 14. Posłowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919—1939. Słownik biograficzny. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2000. T. II. S. 227—228.
  • 15. Hoffman J. Przewodnik po Wołyniu. Warszawa: Nasza Drukarnіa. Związek polskich towarzystw turystycznych, 1938. T. 2.
  • 16. Śreniowka K. Hoffman Jakub. Słownik historyków pol­skich. Warszawa, 1994. S. 185.
  • 17. Wykaz wspόlpracownikόw. Polski Słownik Biograficzny. Krakόw: Polska akademja umijętności, 1935. T. 1. S. XI.
  • 18. Мушировський В. Видатні громадські та культурні діячі краю в дослідженнях Рівненського краєзнавчого музею. Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури. Рівне, 1998. С. 62—65.
  • 19. Гуріна В. Віртуальні виставки РОБ. Якуб Гофман (1896—1964) — дослідник Волинського краю. URL: http://libr.rv.ua/ua/virt/210/ (дата звернення 22.03. 2026).
  • 20. Грищук Л. Вулиці Рівного вам розкажуть: бібліографічний покажчик. Рівне: Рівненська ЦБС, 2008.
  • 21. Прищепа О. Рівненські адреси Якуба Гофмана. Вулицями Рівного: погляд у минуле. Рівне, 2006. С. 74—76.
  • 22. Данілічева В. Якуб Гоффман — учитель, дослідник Волині, громадський діяч. Волинь (Рівненщина) мультиетнічна: Історія національних меншин. Рівне: О. Зень, 2022. С. 281—285.
  • 23. Гуцуляк М. Про близьке здалека (Рівненська Українська гімназія 1923—1939). Ванкувер: Накладом автора, 1976.
  • 24. Державний архів Рівненської області. Ф. 184. Оп. 1. Спр. 30. Протоколы собраний и конференций. Отчеты о деятельности первичных организаций. Письмо председателю совета министров о состоянии народного просвещения в восточных воеводствах. 3 декабря 1933 г. — 17 декабря 1934 г.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »