Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190). С. 1247—1255
УДК 821.161.2.09:398:7.01
DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1247
- Received: 21.06.2026
- Accepted: 25.06.2026
- Published: 23.09.2026
ДИВО КУПАЛЬСЬКОЇ НОЧІ: СИМВОЛІКА ЦВІТУ ПАПОРОТІ В ХУДОЖНІЙ БІОГРАФІЦІ МИТЦІВ
ЛЕВИЦЬКА Оксана
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5033-4661
- кандидат філологічних наук, доцентка, Український католицький університет, кафедра філології;
- Національний університет «Львівська політехніка»,
- кафедра прикладної лінгвістики,
- вул. Бандери, 12, 79000, Львів, Україна;
- Контакти: e-mail: oksana_levytska@ukr.net
Анотація. За прадавніми народними уявленнями, квітка папороті цвіте незвичайним сяйвом лише коротку мить у купальську ніч і дарує тим, хто її знайшов, невідані скарби. Цей мітологічний образ у біографічних творах про митців набуває зв’язку з посвяченням в особливі знання, інспірує творчий потенціал і виконує функцію переродження та містичної дії. З обрядами на Івана Купала в біографіці художниць часто пов’язаний ритуал ініціацій, переходу в інший вимір, він є свого роду «церемонією входження в таємне товариство» (за М. Еліаде). Такий ініціаційний ритуал виразно простежується в дитячій казці про Марію Примаченко «Оця Марія звірів малювала» Світлани Тараторіної, а також у біографічних романах про митців, приміром, купальські обряди й сама папороть є символом магічного творчого пробудження й переходу у світ метафізичний у романі Володимира Яворівського про Катерину Білокур, а також у трилогії «Світотворення від Марії» Людмили Лисенко.
Мета статті — проаналізувати символізм цвіту папороті в художній біографіці українських художниць в контексті ініціаційного ритуалу, який пояснює таїну творчості, природу посвяченості у таємні знання, вихід за межі звичного світу у світ обраних.
Дослідження має міждисциплінарний характер, поєднує студії з фольклору та етнографії, літературознавства та мистецтвознавства, послуговується інтермедіальним методологічним інструментарієм та застосовує компаративістичні методи.
Ключові слова: цвіт папороті, фольклор, інтермедіальність, українська література, народне мистецтво, компаративістика, живопис, белетризовані біографії.
Список використаних джерел
- 1. Яновський М. Срібна пряжка: Розповідь про народних митців. Ужгород: Карпати, 1980. 216 с.
- 2. Лисенко Л. Світотворення від Марії: роман у трьох книгах. Київ: Ярославів Вал, 2023.
- 3. Рубан М. Марія Примаченко. Київ: Агенція «IPIO», 2020. 128 с.: іл. (Видатні українці).
- 4. Тараторіна С., Левицька Н. Оця Марія звірів малювала. Київ: Видавництво, 2020. 68 с.
- 5. Яворівський В. Автопортрет з уяви : роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур. Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2018. 296 с.
- 6. Шухевич В. Гуцульщина. Репринтне відтворення видання 1899 року. Переднє слово Дмитра Ватаманюка; вст. ст. Петра Арсенича. Верховина, 1997. 146 с.
- 7. Шухевич В. Гуцульщина: в 5 ч. Передм. А. Карпенко; післям. М. Глушко; упоряд. О. Савчук. (Репринтне видання 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218 + 10 c.: 294 іл.
- 8. Потебня О. Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення. Пер. В. Давидюк. Фольклористичні зошити. Луцьк, 2008. Вип. 11. С. 182—183.
- 9. Добрянський К. Цвіт папороті в українських народних віруваннях. Життя і знання. Львів, 1936. Ч. 7/8. С. 225—226.
- 10. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. 590 c.
- 11. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
- 12. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 288 с.
- 13. Тиховська О. Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект. Ужгород: Рік-У, 2021. 512 с.
- 14. Тиховська О. Персоніфікація архетипу Самості в купальській обрядовості українців. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Філологія. 2020. Вип. 1 (43). С. 359—365.
- 15. Юнг К.-Г. Aion: Нариси щодо символіки самості. Пер. з нім. К. Котюк. Львів: Астролябія, 2016. 432 с.
- 16. Еліаде М. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання. Пер. з нім., фр., англ. Г. Кьорян, В. Сахно. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. С. 100—101.
- 17. Лужницький Г. Український театр: наукові праці, статті, рецензії: зб. праць. Львів, 2003. Т. 1: Наукові праці. 344 с.
- 18. Янковська Ж. Фольклоризм української романтичної прози: монографія. Львів, 2016. 610 с.: кольор. іл.
- 19. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів: вибрані твори. Верховина: Гуцульщина, 2009. 352 с.
- 20. Катерина Білокур: альбом. 1975. Вст. сл. Олеся Гончара. Київ: Мистецтво.
- 21. Радиш-Маринок Б. Горицвіт — квітка гірська : повість. Косів: Писаний камінь, 2014. 144 с.
