« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1256—1266

УДК 94(477)”09″:27-9:321.01

DOI https://doi.org/10.15407/

Received: 15.07.2026

Accepted: 27.07.2026

Published: ??.??.2026

ХРЕЩЕННЯ РУСІ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР: ВІД КНЯГИНІ ОЛЬГИ ДО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

ШАХРАЙ Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-7496-1735
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • завідувачка лабораторії національно-патріотичного
  • виховання та міжнародних зв’язків,
  • ВП НУБіП України «Ніжинський аграрний інститут»,
  • вул. Шевченка, 10, 16600, м. Ніжин, Україна,
  • Контакти: e-mail: tata4-10@ukr.net

Анотація. Розглянуто християнізацію Русі як тривалий історичний, політичний та культурний процес, кульмінацією якого стало офіційне Хрещення Русі у 988 р. за князя Володимира Великого. Особливу увагу приділено діяльності княгині Ольги як першої правительки Русі, яка прийняла християнство та заклала передумови для утвердження нової віри як державної релігії. Проаналізовано політичні, дипломатичні, культурні та духовні чинники цього процесу, а також його вплив на державотворення, розвиток освіти, писемності, права, архітектури та міжнародний авторитет Русі. Об’єкт дослідження — процес становлення християнства як державної релігії Русі та його вплив на розвиток державності, суспільства й культури. Предмет дослідження — політичні, дипломатичні, духовні та культурні аспекти діяльності княгині Ольги й князя Володимира Великого в процесі християнізації Русі, а також їх вплив на розвиток української державності. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності, комплексності та наукової достовірності зі застосуванням історико-порівняльного, історико-генетичного, історико-системного, проблемно-хронологічного, джерелознавчого й історіографічного методів дослідження.

Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання під час викладання історії України, історії державотворення, культурології, релігієзнавства, у підготовці навчально-методичних матеріалів, а також у подальших наукових дослідженнях, присвячених історії Русі, української державності та європейської цивілізаційної інтеграції.

Ключові слова: Хрещення Русі, Русь-Україна, княгиня Ольга, князь Володимир Великий, християнство, державотворення, культура, освіта, сталий розвиток.

Список використаних джерел

  • 1. Про День Української Державності: Указ Президента України від 24 серпня 2021 р. № 423/2021. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423/2021#Text (дата звернення: 30.06.2026).
  • 2. Monumenta Germaniae Historica. Scriptores rerum Ger­ma­nicarum in usum scholarum separatim editi. Reginonis abbatis Prumiensis Chronicon cum continuatione Treve­rensi. Ed. F. Kurze. Hannoverae: Impensis Bibliopolii Ha­hniani, 1890.
  • 3. Lamperti monachi Hersfeldensis Opera. Monumenta Ger­maniae Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Han­noverae, 1894.
  • 4. Thietmari Merseburgensis Episcopi Chronicon. Ed. R. Holtz­mann. Monumenta Germaniae Historica. Scrip­to­res rerum Germanicarum. Nova series. Berolini, 1935.
  • 5. Adalberti Magdeburgensis Continuatio Reginonis. Mo­nu­menta Germaniae Historica. Scriptores. Hanno­verae, 1890.
  • 6. Кузич-Березовський І. Жінка і держава. Львів: Світ, 1994. 287 с.
  • 7. Повість минулих літ. Нестор Літописець. URL: https://os­vita.ua/doc/files/news/706/70684/litopy­sets-nestor-povist-mynulykh-lit.pdf (дата звернення: 30.06. 2026).
  • 8. Зельцер О. Тут середа землі моєї. URL: https://alexander-zeltser.blogspot.com/p/blog-page.html (дата звер­нення: 26. 06.2026).
  • 9. Constantinus VII Porphyrogenitus. De ceremoniis aulae Byzantinae libri duo. Graece et Latine. Ed. J.J. Reiske. Vol. 1—2. Bonnae: Weber, 1829—1830. (Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae).
  • 10. Котляр М. Константин VII Багрянородний. Енциклопедія історії України. Т. 5: Кон—Кю. Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України; Інститут історії України. Київ: Наукова думка, 2008. 568 с.: іл. URL: https://www.history.org.ua/?termin=Konstantin_B (останній перегляд: 26.06.2026).
  • 11. Волошинский Я.Я. Описание древних русских монет, принадлежащих Минцкабинету Университета Св. Владимира, из числа найденных близ Нежина в мае месяце 1852 года. Труды Комиссии, Высочайше утвержденной при Университете Св. Владимира для описания губерний Киевского Учебного Округа. Київ, 1853. Розд. «Смесь».
  • 12. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ: Наукова думка, 1971. 174 с.
  • 13. Морозов О. Ніжинський скарб давньоруських срібників 1852 р.: доля знахідки. Ніжинська старовина: збірник регіональної історії та пам’яткознавства. Серія «Ніжинознавчі студії». Київ, 2011. Вип. 11 (14). С. 5—23.
  • 14. Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. Організація Об’єднаних Націй. URL: https://sdgs.un.org/20­30­agen­da (дата звернення: 28.05.2026).
  • 15. Цілі сталого розвитку 2016—2030. Організація Об’єднаних Націй в Україні. URL: https://glo­bal­compact.org.ua/tsili-stijkogo-rozvytku/ (дата звер­нен­ня: 28.05.2026).
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »