« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 960—966

УДК 75/76:001](477)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 15.06.2026
  • Accepted: 11.07.2026
  • Published: ??.??.2026

ЮВІЛЕЙНИЙ УЖИНОК РОМАНА ЯЦІВА: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО, ВИСТАВКИ МАЛЯРСТВА ТА ГРАФІКИ 2017—2026 рр.

ШМАГАЛО Ростислав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9853-8989
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shmahalo@hotmail.com

Анотація. Актуальність статті зумовлена відзначенням ювілею видатного мистецтвознавця, педагога, кандидата мистецтвознавства, доктора історичних наук Романа Яціва. Його науковий доробок є достатньо висвітлений та захищений дисертаціями, проте творча діяльність Р. Яціва виявилася у затінку наукового іміджу.

Працює в галузі станкового малярства, графіки, книжкового дизайну, фотомистецтва.

Його мистецькі полотна — настроєві, емоційно чуттєві колористичні конструкції. Більшість робіт базується на імпровізаціях краєвидів України. Це абстрактний живопис із високим рівнем гармонії площинно-ритмічних зіставлень нюансів кольору й динамічних композицій на основі ліній та плям.

Учасник мистецьких виставок від кінця 1980-х рр.

Окрім того, він теоретик мистецтва в галузі станкового малярства, графіки, книжкового дизайну та фотомистецтва. Автор понад 700 наукових публікацій, ряду авторських монографій та альбомів. Член Журі Міжнародної виставки єврорегіону Карпат «Срібний Квадрат», автор та організатор науково-творчих проєктів. Заслужений працівник культури України, член Львівської обласної організації спілки художників України, член «Клубу українських мистців».

Наукова новизна: Здійснена спроба ретроспективного мистецтвознавчого аналізу виставок малярства та графіки 2017—2026 років авторства Романа Яціва у контексті його мистецтвознавчої діяльності.

Ключові слова: Роман Яців, науковець, художник, теоретик мистецтва, автор наукових публікацій, виставки малярства та графіки, науково-творчі проєкти, мистецтвознавство.

Список використаних джерел

  • 1. Колектив кафедри художнього дерева ЛНАМ. Роман Яців. URL: https://lnam.edu.ua/uk/faculty/deco­rati­ve/wood/teachers/vikladach-kafedri/jaciv-r-m.html.
  • 2. Роман Яців: Бібліографічний покажчик. Уклад. Яблонська В. Львів, 2006. 160 с.: іл.
  • 3. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: у чотирьох частинах (2012, 2019, 2021—2022).
  • 4. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття: Антологія. Упоряд. Р.М. Яців. Ч. 4. Львів: Львів­ська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021.
  • 5. Роман Яців. Похвала тиші. Малярство, графіка. Альбом. Львів: Апріорі, 2017. 120 с.: іл.
  • 6. Шмагало Р. Похвала тиші Романа Яціва. Роман Яців. Похвала тиші. Малярство, графіка. Альбом. Львів: Апріорі, 2017. С. 7, 8.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »