« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 218—226

УДК 81-119:159.9:39 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.218

МОВА І САМОСВІДОМІСТЬ НАРОДУ У ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ОЛЕКСАНДРА ПОТЕБНІ

БАЛАГУТРАК Микола

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2041-8773
• кандидат історичних наук,
• старший науковий співробітник,
• Інститут народознавства НАН України,
• відділ етнології сучасності,
• проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: balahutrak@ukr.net

Анотація. Мова є основним джерелом самоусвідомлення народу — засадниче положення концепції етнічної психології Олександра Потебні, якa не втрачає своєї актуальності в умовах російсько-української війни ХХІ ст.

Мета статті — дослідити етнопсихологічні ідеї українського вченого про єдність свідомості, мови і психології народу, які виступають провідними у повсякденній діяльності і формуванні унікального статусу етнічної спільноти.

Новизна роботи. Фундаментальною концепцією етнічної психології, яку розробляв і поглиблював Олександр Потебня, ще задовго до відомого Вільгельма Вундта у його праці «Психологія народів» (1886 р.), стала ідея, що початком і основою народної психології є мова, яка, серед інших чинників, найбільш послідовно забезпечує процеси ідентифікації, самопізнання та консолідації народу.

Висновки. Дослідницька спадщина, наукові ідеї О. Потебні справили великий вплив на розвиток вітчизняної гуманітаристики ХІХ століття і подальших процесів національного самоусвідомлення українців.

Основними методами дослідження є структурно-логічний, контент-аналізу та системного підходу.

Ключові слова: етнічна психологія, народна психологія, етнічна картина світу, психологія народів, етнографія, мова, мислення, свідомість, національна самосвідомість.

Надійшла 22.02.2023

Список використаних джерел

• 1. Пыпин А.Н. История русской этнографии. Этно­графия малорусская. СПб.: Тип. Стасюлевича, 1891. Т. 3. 425 с.
• 2. Сумцов Н.Э. Современная малорусская этнография. Киев: Киевская Старина; Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1893. Ч. I. 168 с.
• 3. Этнографические интересы и изучения. Украинский народ в его прошлом и настоящем. Под ред. проф. Ф.К. Волкова (Вовка), проф. М.С. Грушевского, проф. М.М. Ковалевского, акад. Ф.Е. Корша. СПб.: Тип. т-ва «Общественная польза», 1914. Т. 1. С. 14—37.
• 4. Чехович К. Олександр Потебня: Український ми­слитель-лінгвіст. Ред. Р. Смаль-Стоцький. Вар­ша­ва: [б. в.], 1931 (Друк. оо. Василіян у Жовкві). 179 c.: портр. (Серія фільольогічна. Праці Українського наукового інституту. Т. 4. Кн. 1).
• 5. Потебня Олександер. Мова. Національність. Денаціоналізація = Language. Nationality. Denationa­lization: ст. і фраґм. Упоряд. і вступ. ст. Ю. Шевельова; Укр. Вільна Акад. Наук у США. Нью-Йорк: [б. в.], 1992. 155 с. : іл.
• 6. Павленко В.Н., Талгин С.А. Введение в этническую психологию: Учебн. пособие. Харьков: Изд-во ХГУ, 1992. 108 с.
• 7. Мацейків М.А. Питання етнічної психології в науковій спадщині О.О. Потебні. О.О. Потебня і проблеми сучасної філології. Київ: Наукова думка, 1992. С. 111—123.
• 8. Кісь Роман. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с.
• 9. Балагутрак М. Генеза етнопсихології в Україні ХІХ століття: історико-етнологічний аспект. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 224 с.
• 10. Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня. Сторінки життя і наукової діяльності. Київ: Видав. дім Дмитра Бураго, 2012. 376 с.
• 11. Наукова спадщина О.О. Потебні у слов’янському культурному просторі: Зб. наук. праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 280 с.
• 12. Олександр Опанасович Потебня: (До 170-річчя з дня народження): Бібібліогр. покажч. Уклад.: В.Ю. Франчук, Ф.Х. Широкорад, Ю.Ю. Полякова; Вступ. ст.: Ф.Х. Широкорад; Наук. ред.: Ф.Х. Широкорад; Бібліогр. ред.: С.Б. Глибицька. Харьков, 2005. 152 с.
• 13. Потебня А.А. Эсетика и поэтика. Москва: Искусство, 1976. 614 с.
• 14. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури О. Потебні. Пер. В.С. Брюховецького. Київ: Видав. дім «КМ Akademia», 1993. 111 с.
• 15. Потебня А.А. Мысль и язык. Киев: Синто, 1993. 193 с.
• 16. Вундт В. Проблемы психологии народов. Пер. с нем. Н. Самсонова. Москва: Космос, 1912. 132 с.
• 17. Потебня А.А. Из лекций по теории словесности: Басня, пословица, поговірка. Под. ред. В.И. Харциева. Харьков: Госиздат Украины, 1894. 132 с.
• 18. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. Москва: Прогресс, 1984. 397 с.
• 19. Постовалова В.И. Язык как деятельность: Опыт интерпретации В. Гумбольдта. Москва: Наука, 1982. 222 с.
• 20. Гумбольдт В. О духе, присущем человеческому роду. Язык и философия культуры. Москва: Прогресс, 1985. С. 337—345.
• 21. Рамишвили Г.В. От сравнительной антропологии к сравнительной лингвистике. Язык и философия куль­туры. Москва: Прогресс, 1985. С. 309—317.
• 22. Гумбольдт В. Характер языка и характер народа. Язык и философия культуры. Москва: Прогресс, 1985. С. 370—381.
• 23. Потебня А.А. Язык и народность. Мысль и язык. Киев: Синто, 1993. С. 158—186.
• 24. Овсянико-Куликовский Д.Н. А.А. Потебня как язы­ковед и мыслитель. Киевская старина. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1893. Т. 42. С. 30—46, 267—287, 342—363.
• 25. Потебня А.А. Из записок по теории словесности: Поэзия и проза. Тропы и фигуры. Мышление поэти­ческое и мифическое. Приложения. Харьков: М.В. Потебня, 1905. 652 с.
• 26. Потебня А.А. О национализме. Мысль и язык. Киев: Синто, 1993. С. 186—190.

читати публікацію»