« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 240—249

УДК 39: [94: 355.318 (477) “19”]: 001. 891 Г. Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.240

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ ХХ СТОЛІТТЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент,
  • завідувач відділу фольклористики,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів,Україна,
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

КОВАЛЬ Галина

  • ORCID ID: http://orcid. org/0000-0002-2998-2357
  • доктор філологічних наук,
  • провідний науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Мета розвідки спрямована на представлення національно-визвольних змагань, які здійснював Г. Дем’ян у різних публікаціях з часу здобуття Україною незалежності. В них охоплено період ОУН—УПА, оцінка цього руху сучасниками та попередниками. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій соціогуманітарних наук, зокрема біографічного, аналітико-теоретичного, статистичного, міждисциплінарного. Кожна персоналія (очільники руху чи звичайні вояки), історичний відтинок (середина ХХ століття), регіональне явище (вишкіл «Олені» в Карпатах тощо) дають підстави зрозуміти не тільки особисте, а й суспільно важливе, характерне для того періоду. Тоді ж вирішувалася доля України. Звідси випливає цілий комплекс національних, державотворчих, соціально-політичних завдань українського політичного життя. Вони показують шляхи, якими прямувала Україна до національного визволення, її місце в європейському цивілізаційному процесі. Г. Дем’ян запропонував власні підходи у розв’язані досліджуваної проблеми. За масштабністю  — це окремі монографії, розвідки, статті та повідомлення. Він один з перших науковців, що представив широке коло питань національно-визвольних змагань періоду ОУН—УПА, багато з яких вимагає подальших розробок.

Ключові слова: національно-визвольні змагання, ОУН, УПА, воля, Україна.

Надійшла 27.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г.В ідеалах Євгена Коновальця — сила України. Воля і Батьківщина. 1998. Ч. 3. С. 81—91.
  • 2. Дем’ян Г. Про підготовку наукової біографії Степана Бандери. Шлях перемоги. 1999. 17 березня.
  • 3. Дем’ян Г. Оцінка УГВР у теоретичних працях та публіцистичних виступах Степана Бандери. Визвольний шлях. 1999. Кн. 10. С. 1188—1193.
  • 4. Степан Бандера, його життя та діяльність (вибрані матеріали до бібліографії). Уклав Г. Дем’ян. Народознавчі зошити. 1999. № 1. С. 104—111.
  • 5. Дем’ян Г.Всеукраїнська і світова велич Степана Бандери. Народознавчі зошити. 1999. № 1. С. 4—10.
  • 6. Дем’ян Г.«Генерал «Тарас Чупринка» у творчій спадщині Ярослава Стецька». Визвольний шлях. 1995. Кн. 10. С. 1264—1270.
  • 7. Дем’ян Г.Керівник Головного військового штабу УПА: До 95-річчя Олекси Гасина. За Вільну Україну. 2002. 10 вересня.
  • 8. Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин — «Лицар». Львів, 2003. 648 с.
  • 9. Дем’ян Г.Меморіальний музей Олекси Гасина — «Лицаря» можна брати за взірець. За Вільну Україну. 2000. 15 вересня.
  • 10. Дем’ян Г.Меморіальний музей Олекси Гасина діє. Надія і Держава. 2001. 23 січня.
  • 11. Дем’ян Г.Культурно-наукова і громадсько-політична діяльність Августина Волошина. Надія і Держава. Київ, 1990. Ч. 4. С. 14—18.
  • 12. Дем’ян Г.Августин Волошин. Таланти Бойківщини. Львів: Каменяр, 1991. С. 201—228.
  • 13. Дем’ян Г. Провідник Карпатської України: До 120-річчя з дня народження Августина Волошина. Свобода. Джерсі Сіті, США. 1994. 18 березня.
  • 14. Дем’ян Г.Закарпаття мало славетного Президента-патріота: До 125-річчя від дня народження Августина Волошина. Визвольний шлях. 1999. Кн. 7. С. 771—778.
  • 15. Дем’ян Г.Повстанський рух ОУН і УПА в 1940—1960-х роках. Сколівщина. С. 136—196.
  • 16. Дем’ян Г. Бандерівці. Київ: Українська Видавнича спілка, 2000. Кн. 1. 128 с.
  • 17. Дем’ян Г. Матеріяли до енциклопедії «ОУН—УПА». Визвольний шлях. 2002. Кн. 9. С. 54—69.
  • 18. Дем’ян Г. Матеріяли до енциклопедії «ОУН—УПА». Визвольний шлях. 2002. Кн. 10. С. 35—51.
  • 19. Дем’ян Г. Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА. М. Домашевський. Історія Гуцульщини. Львів: Логос, 2000. Т. 5. С. 274—434.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »