« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 257—262

УДК 801.8:[929(477):39-051]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.257

ПАСПОРТИЗАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗРАЗКІВ ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ БІОГРАФІЙ ФОЛЬКЛОРИСТА І РЕСПОНДЕНТА

ШАЛАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут біографічних досліджень
  • Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
  • відділ теорії та методики біобібліографії,
  • вул. Володимирська, 62, кімн. 125, 01033, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: shalak@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою напрацювання механізмів та моделей повнішого розкриття біографій фольклористів і талановитих респондентів, що дасть змогу глибше осмислити історію української фольклористики. Біографія науковця залежить не тільки від його освіти, знань, наукових поглядів, належності до наукової школи. Вона визначається також умовами, в яких особистість формується, залежить від соціально-політичних обставин, що сприяють розвою таланту або ж гальмують його, у яких відбувається розвиток наукових і світоглядних принципів. Біографія постає частиною історії і не тільки історії науки.

Мета статті— з’ясувати значення паспортизації фольклору, роль фольклорного паспорта як рукописного документа — науково надійного джерела для реконструкції біографій фольклористів, їхніх кореспондентів, а також інформантів — окремих носіїв фольклору. Наукова новизна полягає в прагненні авторки висвітлити історію паспортизації фольклорного зразка, проаналізувати паспорти в рукописах фольклористів, що належать до різних періодів в історії української фольклористики, а також виявити значення паспорта як своєрідного біографічного джерела, що містить не тільки персональні дані інформанта, а й інформацію про місце, дату запису та прізвище записувача. Методологічною основою є принцип історизму,порівняльно-історичний метод, а також функціонально-системний підхід до вивчення явищ та персоналій в історії української фольклористики.

Ключові слова: паспортизація, фольклорний зразок, записувач, інформант, респондент, біографія, реконструкція, біографічне джерело, рукопис, історія фольклористики.

Надійшла 4.01.2023

Список використаних джерел

  • 1. Шалак О.І. Паспорт фольклорного зразка як джерело до біографій фольклористів. Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг: матеріали Міжнар. наук. конф. (4—6 жовт. 2022 р.). Київ: НБУВ, 2022. С. 472—474.
  • 2. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. Упорядкув., текстолог. інтерпр. та передм. О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974. 784 с.
  • 3. Podania i legendy polskie, ruskie, litewskie. Zebral Lu­cian Siemieсski. Poznań, 1845. XX. 163 s.
  • 4. Шалак О. Листи А. Димінського до О. Кістяківського. Народна творчість та етнологія. 2007. № 2. С. 59—69.
  • 5. Архів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі — ІР НБУВ). Ф. 1. Од. зб. 24871. Лист А. Димінського до О. Кістяківського.
  • 6. Записки Юго-Западного отдела Императорского русского географического общества. Т. 2 за 1874 год. Киев, 1875. 616 с.: карти.
  • 7. Программа Юго-Западного Отдела Императорского Русского Географического Общества для собирания сведений по этнографии. Киев: Типог­раф. М.П. Фрица, 1875. 104 с.
  • 8. Архів ІР НБУВ. Ф. 1. Од. зб. 1525. Записи народної прози.
  • 9. Боржковский В. Лирники. Киевская старина. 1889. Т. ХХVІ. № 9. С. 653—708.
  • 10. Бучко Н.О. З інтересів М.М. Коцюбинського до фольклору та етнографії. Народна творчість та етнографія. 1959. № 3. С. 74—77.
  • 11. Архів ІР НБУВ. Ф. 170. Од. зб. 634. Звідки узялась панщина (оповідання). Записав Коцюбинський М.М. в с. Стадниці Подільської губ. в 1890 р.
  • 12. Архів Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Ф. 28. Од. зб. 324. Побутові пісні, записані уч. 4-ої групи В. Парасунькою 1919 р.
  • 13. Сорокіна С., Завальна О., Радієвська Т. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942—1943): структура та персональний склад. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Sorokina_Svitlana/Muzei_do-_i_rannoi_istorii_u_Kyievi_1942_1943_struktura_ta_personalnyi_sklad.pdf?PHPSESSID=7q8f24pf4hb84qjv7eitj3aog5 (дата звернення: 29.11.2022).
  • 14. Корж Н.Л. Устное повествование бывшего запорожца, жителя Екатеринославской губернии и уезда, селение Михайловки Никиты Леонтьевича Коржа.Одесса: Гор. тип., 1842. 94 с.
  • 15. Pieśni i obrzędy weselne ludu ruskiego z okolic Niemirowa na Podolu rosyjskiem. Podała Lucyna hr. Stadnicka. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wydawany staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie. 1888. T. XII. S. 103—116.
  • 16. Венгрженовский С. Языческий обычай в Брацлавщине «гонити шуляка». Киевская старина. 1895. Т. L. № 9. С. 282—323.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »