« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 299—306

УДК 7.03+008]:81’42:355.01(477.8)”2022″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.299

КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ПРАКТИКИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЙ ОПОРУ Й ОБОРОНИ 2022

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@pnu.edu.ua

Анотація. Мета дослідження —зафіксувати мобілізаційні прак тики мистецької спільноти у західноукраїнських містах та способи комунікації з широкою міжнародною аудиторією через мистецьку реактивність. Розглядаються сутнісні ознаки культурно-мистецьких практик в західноукраїнських містах у реаліях війни 2022. Розкрита роль регіону як укриття, гуманітарного та культурного центру збереження ідентичності. Враховані соціально-культурна рефлексія на модуси існування війни як феномену фізичної реальності та як дискурсивного конструкту, що існують одночасно та відтворюються через матеріальні й знакові (текстові) параметри. Зазначено, що мистецький артивізм вчергове актуалізував питання соціального наповнення мистецтва, значення культури, мобілізуючи митців та інституції до процесів моделювання актуальної реальності та її ретрансляції.

Методологія дослідження базується на об’єктивному спостереженні та аналізі, що дало змогу виокремити ряд типових мистецьких практик, які миттєво трансформувалися в мобілізуючі стратегії опору. Основним вихідним матеріалом став власний фотоматеріал, публікації в соціальних мережах, емоційні спостереження окремих випадкових і регулярних культурно-мистецьких практик першого місяця війни, власні рефлексії. Статтю доповнено роботами з навчального завдання «Війна. Щоденники», створений автором для студентів спеціальності «графічний дизайн» кафедри дизайну та теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв ПНУ 14 березня 2022 року.

Ключові слова: мистецький артивізм, війна 2022, Західна Україна, реактивність, рефлексія.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл: монографія. Київ: НІСД, 2019. 560 с.
  • 2. Єшкілєв В. Про культурно-мовну присутність. URL: https://matrix-info.com/pro-kulturno-movnu-pry sut nist/?fbclid=IwAR1cYBKpLT_FEn7FJX5qcvUju1lRmG2M35ckHKYSifD_vfofEzt6qwla16c (дата звернення: 20.07.2022).
  • 3. Боднар А. Біла раса, чорна раса… Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/111567 (дата звернення: 20.07.2022).
  • 4. Мисюга Б. Війна, яка готувалася сто років. Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/111128 (дата звернення: 20.07.2022).
  • 5. Портніков В. Агонія тіні. Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/112526?fbclid=IwAR05yGgzeVixTI6YCF_A1osXc-WMoJtBl2aRL_FpPz_IZTUlnP_bQq8Gw9s (дата звернення: 20.07.2022).
  • 6. Бабій Н.П. Культурно-мистецькі практики у контексті розгортання воєнного дискурсу. Західноукраїнські хроніки першого місяця війни 2022. Збірник тез VII Міжнародної науково-практичної конференції «Філо софсь ко-психологічні аспекти духовності ста лого роз витку людства» (с. 19—21). Львів, 20 квітня 2022 р.
  • 7. Кафедра дизайну і теорії мистецтва (2022, 18.03). URL: https://www.facebook.com/kdtm.pnu/photos/a.429868370699293/1659452464407538/?type=3
  • 8. Філоненко Б. Кураторський текст на після контрнаступу. URL: https://festive-octave-bc3.notion.site/48a67b0f2a71400d806ac1075ac13b2b (дата звернення: 23.07.2022).
  • 9. #МиСильні: Андрухович та Національний Івано-Франківський театр розповіли історію вкраденої пісні. URL: https://www.youtube.com/watch?v=di-HFwTDLq0&t=5s&ab_channel=%D0%A2% D0%A1%D0%9D (дата звернення: 20.07.2022).
  • 10. Weber P. How «Russian warship, go f-k yourself» became Ukraine’s «Remember the Alamo!» The Week. URL: https://theweek.com/russo-ukrainian-war/1010613/ how-russian-warship-go-f-k-yourself-became-ukraines-remember-the-alamo (дата звернення: 25.02.2022).
  • 11. Сan art change war? JR marches through lviv, ukraine with 100 local volunteers (22.03.2022). URL: https://www.designboom.com/art/jr-lviv-ukraine-valeriia-refugee-mural-nft-100-local-volunteers-03-22-2022/ (дата звернення: 22.03.2022).
  • 12. Туріна С. (2022). We are the slice. URL: https://www.instagram.com/stanislavturina/
  • 13. Klemko R. Displaced artists in Lviv create antiwar work to tell the story of Ukraine. URL: https://www.washingtonpost.com/world/2022/04/17/lviv-ukraine-artists-trauma/ (дата звернення: 22.07.2022).
  • 14. Кілька спостережень Yuliia Hnat по офіційній програмі конференції_в_Лугано. URL: з: https://www.facebook.com/MOCAORGUA/posts/pfbid0tcem2E18XdDp7uKASVnn6gPnWkLyZhkxnUwPa6fwVAgiUEQ3dfp48h3

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »