Архів
2015 рік, випуск 2 переглянути»
Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1013–1244 DOI... переглянути»
2016 рік, випуск 2 переглянути»
2019 рік, випуск 4 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 307—313

УДК 007:316.485.6 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.307

ПРО ЗАСАДИ ДІАЛОГУ

ЯСЬКІВ Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8327-022X
  • доктор технічних наук,
  • Український католицький університет,
  • проректор з наукової роботи,
  • вул. І. Свєнціцького, 17, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: oleh.yaskiv@ucu.edu.ua

Анотація. Актуальність статтіполягає у потребі вивчення проблеми діалогу та способів його представлення. Об’єктом дослідження є різні види діалогу, предметом — шляхи подолання проблем комунікації, які автор вбачає в усвідомленні співрозмовниками імовірнісного характеру знань. Новизна дослідження — в авторському підході до розуміння поглядів та переконань, які мають різні значення під час діалогу.

Однією з причин непорозумінь як міжособистісних, так і міжспільнотних, є хибне ставлення до характеру знань. Тому автор вводить поняття гіпотетичної істинності і неповноти знання, яке позбавляє співрозмовників потреби догматично ставитись до власних переконань. У рамках цих уявлень про діалог автор дає розрізнення віри і довіри і наголошує на розрізненні їхньої ролі у формуванні особистих переконань. Результатом переосмислення засад діалогу автор обґрунтовує неминучість неспокою в людській екзистенції та окреслює шляхи до подолання глобальних конфліктів між людськими спільнотами.

Методологічною основою студії є принципи філософсько-антропологічного аналізу та системного підходу до вивчення явища діалогу.

Ключові слова: діалог, імовірнісний характер знань, відмінність між поглядами та переконаннями, характер істинності, віра і довіра, формування переконань.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Penrose Roger. Fashion, Faith, and Fantasy in the New Physics of the Universe. Prinestone: University Press, 2017. 522 p.
  • 2. Bambach Charles R. Heidegger Dilthey and the Crisis of Historicism. Ithaca: Cornell University Press, 1995. 304 с.
  • 3. Bohm David. On Dialogue. Routledge, 2004. 144 p.
  • 4. Поппер K. Логика и рост научного знания. Москва: Прогресс, 1983. 605 с.
  • 5. Филипп Ф. Философия науки. Связь между наукой и философией. Москва, 1960. 328 c.

читати публікацію»

Наші автори
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »