« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 307—313

УДК 007:316.485.6 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.307

ПРО ЗАСАДИ ДІАЛОГУ

ЯСЬКІВ Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8327-022X
  • доктор технічних наук,
  • Український католицький університет,
  • проректор з наукової роботи,
  • вул. І. Свєнціцького, 17, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: oleh.yaskiv@ucu.edu.ua

Анотація. Актуальність статтіполягає у потребі вивчення проблеми діалогу та способів його представлення. Об’єктом дослідження є різні види діалогу, предметом — шляхи подолання проблем комунікації, які автор вбачає в усвідомленні співрозмовниками імовірнісного характеру знань. Новизна дослідження — в авторському підході до розуміння поглядів та переконань, які мають різні значення під час діалогу.

Однією з причин непорозумінь як міжособистісних, так і міжспільнотних, є хибне ставлення до характеру знань. Тому автор вводить поняття гіпотетичної істинності і неповноти знання, яке позбавляє співрозмовників потреби догматично ставитись до власних переконань. У рамках цих уявлень про діалог автор дає розрізнення віри і довіри і наголошує на розрізненні їхньої ролі у формуванні особистих переконань. Результатом переосмислення засад діалогу автор обґрунтовує неминучість неспокою в людській екзистенції та окреслює шляхи до подолання глобальних конфліктів між людськими спільнотами.

Методологічною основою студії є принципи філософсько-антропологічного аналізу та системного підходу до вивчення явища діалогу.

Ключові слова: діалог, імовірнісний характер знань, відмінність між поглядами та переконаннями, характер істинності, віра і довіра, формування переконань.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Penrose Roger. Fashion, Faith, and Fantasy in the New Physics of the Universe. Prinestone: University Press, 2017. 522 p.
  • 2. Bambach Charles R. Heidegger Dilthey and the Crisis of Historicism. Ithaca: Cornell University Press, 1995. 304 с.
  • 3. Bohm David. On Dialogue. Routledge, 2004. 144 p.
  • 4. Поппер K. Логика и рост научного знания. Москва: Прогресс, 1983. 605 с.
  • 5. Филипп Ф. Философия науки. Связь между наукой и философией. Москва, 1960. 328 c.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »