« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1226—1240

УДК [39:697.2](282.247.32-192.2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1226

СИСТЕМА ОПАЛЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТЛА СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ (Частина 2. Димовідвідні пристрої та функціональна сегментація печі)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Серед низки типологічних ознак, які характеризують традиційне житло, важливе місце займає система опалення. Враховуючи те, що стосовно теренів Середньої Наддніпрянщини це питання ніколи не було предметом спеціального зацікавлення учених, запропонована робота є надзвичайно актуальною.

Автор ставить перед собою мету проаналізувати конструктивні особливості димовідвідних пристроїв та процеси функціональної сегментації печі (виникнення грубки-лежанки, грубки-стояка, кухонної плити тощо). Об’єктом дослідження є система опалення житла Середньої Наддніпрянщини, а предметом — конструктивні особливості димовідвідних пристроїв та функціональна сегментація печі. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює увесь масив Середньої Наддніпрянщини. Хронологічні межі — ХІХ — перша половина ХХ ст.

У роботі використані окремі відомості про способи відведення диму та функціональну сегментацію печі, які містять джерела ХVІІ—ХVІІІ ст., ХІХ — початку ХХ ст., а також польові матеріали автора, зібрані впродовж експедицій 2008—2010 рр.

Ключові слова: система опалення, комин-димозбірник, комин-вивід, грубка-стояк, грубка-лежанка, топкова камера.

Надійшла 5.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну1656—1657 р. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1937. Т. СLІV. С. 41—69.
  • 2. Боплан Гійом де Левассер. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Проспер Меріме. Українські Козаки. Богдан Хмельницький. Пер. з фр. прим. та передм. Я. Кравця. Львів: Каменяр, 1990. С. 17—114.
  • 3. Марковичъ Я. Записки о Малороссіи ея жителяхъ и произведеніяхъ. СПб.: при Губернскомъ правленіи, 1798. Ч. 1. 103 с.
  • 4. Шафонский А. Черниговскаго намѣстничества топографическое описаніє съ краткимъ географическимъ и историческимъ описанием Малыя Россіи изъ частей коей оное намѣстничество составлено. Кіевъ: Въ Унивеситетской Типографіи, 1851. 697 с.
  • 5. Де ля Флиз Д.П. Альбоми. Редкол. Г. Боряк, Я. Дашкевич та ін. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1999. Т. 2. 687 с.
  • 6. Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1916. Вып. ІІІ. С. 989—1279.
  • 7. Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1915. Вып. ІІ. C. 485—988.
  • 8. Фундуклей И. Статистическое описаніе Киевской губерніи. СПб.: Въ типографіи министерства внутрен­нихъ дѣлъ, 1852. Ч. І. 549 с.
  • 9. Русов М.А. Поселенія и постройки крестьянъ Полтавской губерніи. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьковъ: Печатное дъло, 1902. Т. ХІІІ. С. 72—120.(Труды Харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ археологическаго съезда. Т. ІІ. Ч. І—ІІ).
  • 10. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 11. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
  • 12. Космина Т. Поселення, садиба, житло. Українці: іс­то­рико-етнографічна монографія: у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 13—57.
  • 13. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. СПб., 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 14. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135.
  • 15. Коваленко Г. Про український стиль і українську хату. Українська хата. Київ, 1912. С. 166—201, 272—282.
  • 16. Шарко А. Малороссійское жилище. ЭО. Москва, 1901. № 4. С. 119—131.
  • 17. Свирида Р. Пам’ятки народного будівництва лісостепової Київщини і Національному музеї народної архітектури та побуту. Проблеми збереження, відтворення та популяризації історико-культурної спадщини в контексті діяльності музеїв просто неба. Вип. 1. Матеріали першої Міжнародної науково-практичної конференції, 17—19 жовтня 2013 р., м. Львів. Упоряд. М.І. Банах, Н.В. Будинкевич, Н.В. Гаврилів. Львів: Апріорі, 2013. С. 252—262.
  • 18. [Б. а.] Бытъ Малорусскаго крестьянина (преимущественно въ Полтавской губерніи. Этнографическій сборникъ издаваемый Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. СПб.: В типографіи Эдуарда Праца, 1858. Вып. ІІІ. С. 19—46.
  • 19. Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 20. Падалка Л.В. Что сказало населеніе Полтавской губерніи о своемъ старомъ бытѣ. Полтава, 1905. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1906. Вып. 2. С. 22—29.
  • 21. Шмидтъ А. Матеріалы для географіи и статістики Россіи собранные офицерами генерального штаба. Херсонская губерния. Ч. І. Санктпетербургъ, 1863. 601 с.
  • 22. Радович Р. Традиційне сільське житло третьої чверті ХІХ ст. на теренах Подільської губернії (за джерельними матеріалами). Народознавчі Зошити. 2021. № 3. С. 524—542.
  • 23. Матеріалы для изслѣдованія Подольской губерніи въ статистическомъ и хозяйсвенномъ отношеніяхъ. Каменецъ-Подольскъ: Типографія Губернскаго Управленія, 1873. 226 с.
  • 24. Косміна Т.В. Традиції та інновації в архітектурі народного Києва та Київщини. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 157—200.
  • 25. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. Харків: Основа, 1990. 256 с.
  • 26. Приходько Н.П. Некоторые вопросы истории жилища на Украине. Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, 1975. С. 245—275.
  • 27. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этно­графический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 28. Лащук Ю.П. Кераміка. Історія українського мистецтва: в 6-ти т. Київ, 1967. Т. 2: Мистецтво ХІV — першої половини ХVІІ ст. С. 389—399.
  • 29. Szymański A. Systemy i urządzenia ogniowe. Komentarze do Polskiego Atlasu Etnograficznego. Wrocław: PTL, 1995. T. ІІ. S. 214—242.
  • 30. Чижикова Л.Н. Русско-украинское пограничне: история и судьбы традиционно-бытовой культуры. Москва: Наука, 1988. 256 с.
  • 31. Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці (упор. А. Ульяновський). Київ: Либідь, 1995. 288 с.
  • 32. Лінинський П. Повернене з небуття. Виникнення та розвиток рельєфної кахлі в Галичині. Львів, 1998. 47 с.
  • 33. Колупаєва А. Українські кахлі ХІХ — початку ХХ ст. Історія. Типологія. Іконогнрафія. Ансамблевість. Львів: ІН НАН України, 2006. 383 с.
  • 34. Сергєєва М. Формування інтер’єру середньовічного житла. Українці: історико-етнографічна монографія: у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 65—74.
  • 35. Kwaśniewski K. Paleniska і piecy w polskim budownictwie ludowym.
  •       Studium na podstawie materiałów etnograficznych z drugiej połowy ХІХ oraz ХХ wieku. Wrocław; Warszawa; Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. 184 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »